Пацифікація - Автор невідомий
В Бережанах і нам поліція робила перешкода та заказала автам і фіякрам везти нас, і ми мусіли йти пішки на стацію.
В Підгайцях побили тяжко о. Блооовського, бувшого посла Яворського, повітового організатора Даньчука і багато инпгих громадян, навіть 85-літніх старців. Всіх катовано в магістраті, а відтак скутих кидано до льоху, щоб там очуняли.. І'там ішло одночасно знищення всього майна українських товариств, бібліотек (усі книжки через поперек подерті), установ та громадян. Годі собі це уявити. Я' сам навіть не міг припустити щось подібне, колиб був не бачив.
У Вербові збили о. Оодомору так, що він дістав чорну мелянхолію. Його жінку Ірену і дочку Марійку також тяжко побили. В хаті руїна. Учителя Романкова покалічено багнетами, і скутого уб|*иіп і: сокі.пьську шапку іі бпнду та скутого волочили по селі (тераз вііми кого біць! Відаць же «чгтесь Українєц!). В кооперативі подіравили багнетами бляшаний дах; зірвали кавалок і здемолювали цілком у середині. По селі у свідомих людей ноіюзшИвали хати і перевели подібні1 знищення.
В Голгочах о. Костюка збили трьома наворотами та провалили голову гоольбою. Його жінку, яка в полозі лежала, стягнули з ліжка, щоби перевести ревізію. Відтак на її очах здемолювали хату. Вона в пологовій гарячці бореться зі смертю. З людьми та сама трагедія. Тут придержала пас зног.у поліція, що хотіла Вписко пов і перешкодити скомбінуватися зі своїми вірними. Аж на рішучу поставу уступила.
В Моренівці священика Кмицикевича пощадили, але село як по буровію. В дослівному значінні всі хати по|юзшиті, бляха подірявлена як ікмнето, ґонтові дахи поколені, дахівка в чг|нчіках. Ні вікон, ні дверей, пі печей, узагалі руїна.
Люде но лісах укриваються, як за часів татарського лихоліття, В селі нема води, бо поліція опустила туди гної.вки і нірря з подушок та перин. Майно розраховане, стіжки порозкидувані і змервлені. Готове збіжжя злите нафтою. Зґвалтували 4 дівчини. Свині і товар зрабовані, кури ностріляні.
У За рванії ці о. Василеві Головінсько.му відраховано 200 буків. Кровю плює, чисто живий труп. Жінку в полозі моїюльно тортуровано; наприклад, на її очах україн-ського громадянина Іонія змушували скакати з даху на землю і під звуки скрипки, на яку він мусів був грати під удари буків, танцювати. Головінського катував поліцай ч. 602. Командував ними комісар Іракський зі Львова. Знищено канітульний дім.
У Вишніївчи'ку о. Чоиія меньше побито. Зате жінку його скатувано немилосердно. Дочку Лідію побито так, що їв руці кість трісла. Дооколичні лікарі, жиди і поляки, -ч наказу влади відмовилися від будьякої помочі українському населенню. У шпиталі в Підгайцях СС. Милосердя заявляють скатованим і пораненим: це «одвєт» :>а 1918. р. Преосвященним Кир Іван напну Чоиівну взяв із собою, Іі вона з нами їхала фірою аж до Тернополя до лікаря.
В Богатківцях о. К-вгена Мандзія скатовано жахливим способом. Мас вісімнацять тятих ран багнетом. Жандарм скакав, чобітьми йому на груди й так його толочив. Облити йзго гарячим пареним молоком, а відтак приваливши шафою, лишили. У хаті ніо.шої цілої річі.
Вандалізм дійшов тут до вершка. Хрести поламано Образи побито і попробивано Ісуса Христа й Матір Божу багнетами. Ні цілої обстановн, ні знарядін, словом нічого. Валяються повсюду кусні заліза від нової машини до шиття, з ґрамофону, цитри, скрипки, ґітари, годинника стінного, начиння і т. н. Ні книжок цілих, ні метрик, — взагалі все змішане з саджею з печей, склом, череням, збіжжям, мукою, крупою, снопами, гноєм і т. п. Богослова Якнмця покалічено також баґпетами. В о. Мандзія пограбовано багато річей, білизни, убрання, між тим і золотий дамський годинник (поліція). Знак, що рабувалн, бо нЛ другім кінці села знайдено загублену пару білизну о. Мандзія. Також скатовано 11-літню дочку о. Мандзія, Іваниу. Таксамо знищено і разграбовано та побито свідомих селян Ботатковець. Не пошановано і церкви, і там переведено ревізію і збеин'щепо хоругви, головно вишивані. Директора нгколи Ри-жевського також побили.
В Кутківцях о. Михайла Козоріза потурбували, а село знищили, як і инші, цілковито поламали орхестральні струменти «Просвіти». •
В Денисові подібно. Старих людей не шановано. Молоді криються по лісах. По селах пустка. Віє вітер по пустих хатах, нема ні шиб, ні дверей, ні обстанови. Виє жорстоку пісню, в яку вслухується ввесь український нарід.
Протягом нашої цілотижневої їзди, один раз ми всього обідали, бо не було шо в хаті дати перекусити. А це тягнеться й далі, і иншими дорогами. Бобу>ечнтгна, Ро-гатинщина, Скільшнна, Сокальтпина, Збаращина (дуже знищені Шили, Добромірка) і Львівщина. Це шлях руїни, шо годі й реєструвати все жахливе, шо коїться.
Народня Лічниця у Львові переповнена пораненими та з потовченими ребрами або повитягуваними мязами.
Поліція й улани бють кольбами гіри наскоку на село, крик, катують людей, а відтак із списками, які заздалегідь карним відділам дає староство, екзекуції переводять на громадянах. По Гитті іде звичайний грабунок і гулянка, що кінчиться диким ґвалтом і криком' ґвалтованих дівчат. У Чижикові зґвалтовано в одній хаті рівночасно матір і дочку, таї; що дочка збожеволіла. Багато скатованих повмирало, та годі списати все, бо або почта не доходить, або й бояться подавати люде це до відома. Багато людей і постріляних, наприклад, у Германові, Конюхах і т. д.
Преосвящеиий Іван бажав дуже .людям дати слова потіхи. Спішив і до хат побитих людей, а в церкві і де тільки зібралися люде кріпив їх ційюшим словом і прикладами Христа Спасігтеля. Його слова: Вступаємо за Христом на Голтофту, після неї йле Воскресіння; нарід шо терпить в дочасному, в дочасности підбірати мусить за-li/hiry lisit'i>|Hi.ці.* і i: isj'iiKM'i її іИ'Міі вже народу, тільки поодинокі душі. Та іі кара Ііожа настигнути мусить тих. їй» катували католицьких сіііііці'Ніікіі;.
Так, цс дот>|к що nar їм- |им.тучилп під народу.
До того сконфісковано Пастирським Лист Митрополита, що колов правдою 'в очі.
Польські Газети цькущь па нас своє г|юмадяпотио, підбунтовують поліську молодь. Наші інституції і'омі'опнми замахами одна за одною вилітають у повітря; горять наші приходгтіа і свідомі гр-омадяпе; летять шиби з наших інституцій у Львові, а поліське духіївиицтін) нрнгля.іакться душогуї'стг.ам, підсміхається (як це було і; Віш-нівчнку) з катованих наших священиків, жінок і народу.
Прошу т«ч'іе тільки, подай цс. д-о відома світові, а як маєш знайомих, то хаіі це
Мешкання о. декана Гтрільчика в Стрільну, знищене 2. X. і!»:$<>. р. при «пацифікації».
ніде а: перекладі іі до американських часописів. Я
