Пацифікація - Автор невідомий
24.
Шили, пов. Збараж.5. жовтня ц. р. прийшов на село відділ 22. полку уланів, обступив село, а коман-дант, прийшовши під церкву, казав до зібраних там людей «промову», в якій між иншим зазначив: «Ви вєцє тераз сон вибори! Курва ваша маць, абисьце вєдзелі як мацє ґлосоваць, бо іначей єще раз ншийдземи» й т. д. По цій «промові» відділили чоловіків середнього віку, забрали їх до стодоли й кожному дали по кілька-деоять (до 100) нагаїв. Знищено памятник Шевченка. Виходячи з села, забрали 20 корців вівса й багато дробу.
25.
Себечів, пов. Сокаль.10. листопада 1930. р. Михайло Бас, селянин із Оебечова, пов. Сокаль, дістав наказ негайно зголоситися на постерунку поліції в Мошкові. На запит селянина, по-іцо кличе його поліція, комендант Ґеїк од-іювів, ударивши його кілька разів по лиці, «Жебись вєдзял, як мат. Польськен шановаць!». Коли Михайло Бас запитав, чого власне хоче від нього поліція, коман-дан Ґеїк ще раз вдарив його по лиці кажучи: «Жебись недзял, як маш Українен будоваць, а тераз можеш ісьць до дому».
2fi.
Сілець, пов. Сокаль.28. IX. 1930. р. В Сільці белзкім тяжко побито студента прав Івана Климова, якого у громадській канцелярії водили довкруги й що-хвилі клали на землю та били канчуками, аж поки не зімлів. Коли відлили його водою, то поставили між двома рядами жовнірів й казали десять разів перейти між ними туди й назад, і притім били нагаями, а коли він не хотів кричати: «Hex жиє Польська — матка наша», кинулися гуртом бити його, та при тому пробито йому багнетом чоло над самим оком. Потім знизали йому руки й зачали його спускати иа дао студні, а витягнувши, знова били нагаями й покалічили голову. Завели до арешту, де по хвилевій передишці казали йому танцювати, а відтак качали по цементовій долівці і щойно напівмертвого покинули:
27.
Тартаків, пов. Сокаль.27. IX. — 3. X. 1930. І>. В Івана Віри, визначного громадянина, що втік, забрано нри трусі золотий ланцюжок, вартістю в 00 а.мер. дол., перстень, вартістю it 2 амер. дол., готівкою 80 зол. і, крім того, ріжні хатні речі: електричні ліхтарики, бритви, машинку для стрижки волосся і т. д„ та подерто портрет Шевченка. На парохіяльнім уряді знищено (подерто) частину метрикальннх книг.
28.
Горбків, пов. Сокаль.і.—4. X. 1930. р. До читальні «П[к>сві-ти» скликано людей і змушено їх співати «Єще Польска не з/інела» та зажадано від них, щоб видали діяльніщих людей, які сховалися, а саме — Івана Ковальчука, Миколу Олеська, Гриця Трохима, заступника війта, Микиту Селиґу, Миколу Ганіткевича і Матвія ІПака, кажучи, що. коли їх село видасть, експедиція забе-ретіля з села.
29.
Копилів, пов. Сокаль.4. X. 1930. р. Знищено читальняне урядження, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка і Франка. По знищенні читальні, установлено людей перед чіь тальнею й змушувано їх кричати: «Hex жиє Пілсудські!».
30. Лісники, пов. Бережани.25. IX. 1930. р. Качала з Лісник, якому перед місяцем спалено вже господарські будинки, ледвн вратуїіався з життям втечею через вікно. На селі поарештовано й побито багато людей. Особливо змаскро-вано 4-ох студентів, із них Таньчака й Демчишина майже до смерги. Ix бито за те, що вони подали свою народність як українську. Коли ж і на дальші запити катів не зрікалися вони своєї народности, тоді здерто з них увесь одяг і бито по голому тілі. Помлілих вкинули нарешті до гноївки. Як прочуняли, то знов питають їх: — «Отже, хто ви є властиво?» — Українці— звучала й тим разом тиха відповідь — «Ви свині, що валються в гноївці, кабани, курва ваша маць». Напівпритомними в тій гноївці їх і залишено. Сумнівно, щоб обидва вони видужали.
31.
Конюхи, пов. Бережани.В Конюхах військо й поліція бушували більше, ніж тиждень. Українським дітям, що вертали зі школи, казали поліцаї відчиняти рота й плювали їм в уста.
32.
Роклинець, пов. Жовка.13. X.. (1930. р. Улани з « н. кінних стрільців побйли lti людей, потім їх загнали до річки, примушуючи зануритися з готовою до води, а хто виставляв голову з води, того били й топтали кіньми. Також командували людям у воді «долів!», «встати!» Найбільше побили Пилипа Пан-чиїцина, тіло в нього підпадало шматками.
33.
Глібовичі Великі, пов. Бібрка.11. жовтня 1930. р. побили ТЯЖКО 11 людей у ирисутности поручника, коман-данта відділу, і полкового лікаря. Між ними: 70-літнього старця Олексу Короля, бувшого українського сільського комісара. Пило його 'tinя.ми 5 жовнірів, тричі відливали źiofo ІІМЛІЛОГО і тричі знов били. З тіла ііоГО повстала одна велика рана, відбито нирки і повстав внутрішній-кро-вовилпв.
34.
Гаї, пов. Львів.Другим наворотом приїхала карна експедиція тягаровим автом, складена цим разом із поліції. Населення, почувши свистки й гуркіт авта, кинулося врозтіч. А ті, шо не встигли своєчасно втікти, своє дістали. Найтяжче побили громадянина Отефанкова, якого вже побитого запхали під авто, копали ногами, пустили мотор у рух та казали, шо переїдуть його. Селянин одиовів шо краще, як його переїдуть і на смерть роздавлять, чим маюті. бити й так над ним знущатися. Крім нього, побито Івана Пасу, крамаря коои.. Луку Дмитрика та инших. 10. вересня військо, виїзджаючи з села, наказало населенню повбиратися у святочний одяг і з .польським прапором випроводити їх геп аж за село.
35.
Угринів, пов. Сокаль.5.—9. X. 1930. р. В Угринові дуже тяжко побито справника кооперативи С. Го-ляра, Василя Рудака, Н. Саву й ще 21 господарів, яких назвиска ше не стверджені. Голяра, воєнного інваліда, який лежить у шіпиталі в Оокалі, де йому вирізали одну нирку, привязано до столу й бито чо-тирьма наворотами прикладами від крі-сів, буками й нагаями, та його так збито на цілім тілі ззаду й зпереду, також і полові орґани, що ціле тіло, особливо від грудей до колін одна чорна пляма. Голяр по побитті не міг рушитися і наслідком ниркової комплікації бореться зі смертю. Тепер перебуває у шпиталі.
Попрошена, пов. Тернопіль.А Панька і його брата Стефана то так били обох дома, що не можна 'було дивитися, як їх били. Тоді як їх пригнали до канцелярії, то ще
