Гуляй, мажоре. - Тетяна Калинова
Те що Даша дала нам другий шанс , класно , те що попросила дати їй час, зрозуміло , а от те , що вже два дні від неї жодного слова , мене дратує . Бачив її в університеті , вона лише привітавшись кивнула головою і пішла далі з новими друзями, наче ми чужі і між нами нічого не було. І хоч я обіцяв зачекати , терпіння моє закінчилось , потрібно діяти. Вирішую не йти на останню пару , зачекати Дашу біля корпусу , в якому в неї заняття і ще раз поговорити. Налаштований я рішуче, втрачати мені нічого, все що міг , вже втратив. Стою на вулиці спершись на байк і від нетерпіння барабаню по ньому пальцями. Вкотре розумію , що сталось саме те , чого я найбільше боявся . Я бігаю за нею , наче собачка , це на мене не схоже , тому страшно злить і дратує.
Продзвенів дзвінок , студенти почали виходити з корпусу . Даша вийшла разом з ними , зі своєю подругою. Відриваю зад від байка, з наміром підійти поговорити , та бачу , як до неї ззаду підходить якийсь гоблін , бере її за руку і щирить свої зуби . Даша теж йому посміхається і вони про щось мило розмовляють. Ще вчора бачив , що він біля неї крутився. Все, чорт, планка впала. Підбігаю до них і з розгону даю йому в пику . Його від несподіванки відкинуло на кілька кроків , але на ногах встояв. Здоровий лось . Мало того , наближається до мене і махає кулаками . Між нас влізає Даша. Зовсім пришелепкувата.
- Якого біса ти твориш ? - кричить Даша. - ти що божевільний?
- Так, Дашо , божевільний . І це ти мене таким зробила . - розводжу руки в сторони. - Задоволена? Подобається? Ти для чого час просила, щоб тут крутити своїм задом і шукати варіанти ?
- Придурок ти , Денисе.
- Згоден , тому що повівся на тебе , думав ти інша , виявляється така ж як і всі. Вже переключилась? Що , сирітці уваги мало? А , ти ж не сирітка, В тебе ж мама з'явилась . Ой , ні , вибач , їй же потрібні були лише гроші . - чорт на біса я це говорю? Бачу як в її очах з'являються волога .
- Чому ти такий виродок , Дене?
- Тому що , так простіше жити.
- Ти ж не мені цим робиш боляче, а собі.
- Бажаю щастя .- розвертаюсь і йду геть. Не можу бачити її сльози. Все. Досить принижуватись. Візьми себе в руки Дене. На ходу дістаю мобільний , набираю друга.
- Привіт Пух.
- Невже ти згадав , що у тебе є друг?
- Хочу набухатись . - пропускаю повз вуха його слова.
- Щось сталось?
- Нічого нового . Все як завжди.
- А що твоя блонда?
- Вона вже не моя.
- Зрозумів. В нічний клуб, чи приїдеш до мене?
- До тебе.
- Добре. Бухло візьми. В мене немає.
- Добре. Скоро буду.
На біса я згадав про матір? Хотів зробити їй боляче ? Легше від того стало? Ніхрена! Стало ще гірше. Заїжджаю в супермаркет, беру бухло і закуску і їду до Пуха. Раніше ми часто так збирались в нього, або деінде. Це було , до Даші. Лише зараз розумію, що й справді повністю переключився на неї, забув про все і всіх, бачив лише Дашу. Тому й так криє. Не вистачає тепер її.
Приїжджаю до друга і перші пів години, тупо мовчки закидаємось бухлом.
- Скажеш що сталось? - перериває мовчання Пух.
- Даша сталась.
- Це я й так зрозумів. Що конкретно?
- Вона така ж, як і всі. В мене просить час, а сама ходить і крутить задом перед іншими. Вже якогось гобліна собі знайшла . Це в мене видно карма така. Спочатку Лора, тепер Даша. Тільки якщо на Ларису мені було плювати , то Даша ... Стерво!
- Вона ж щойно почала навчатись. Можливо це одногрупник чи друг. Вона щось пояснила?
- Ага! Я теж друг. Все , Пух. Закрили тему. Всі вони одинакові.
- Як скажеш. Але я б на твоєму місці , поговорив з нею спокійно.
- Вона не хоче розмовляти, просила дати їй час, подумати. Видно подумала вже. Сучка.
Ми з Пухом ще планували поїхати в нічний клуб, та видно не розрахували з дозою алкоголю і прокинувся я вранці, на дивані в квартирі друга. Дах тріщить, штормить не по- дитячому. Заходить в кімнату пом'ятий Пух і падає на крісло поруч .
