Хаврор для короля. Виконай моє завдання. - Лада Астра
Дуже статечно, не поспішаючи, він піднявся зі свого місця і підійшов до мене, зіщуливши свої й без того не дуже великі очі. Напевно хотів морально надавити на мене своїм авторитетом, ну-ну…
– Хочу попередити тебе, дорогенька моя, одразу. Як то кажуть, поки ти ще не наробила дурниць. Якщо ти хоча б спробуєш, за допомогою своїх хаврорських витівок, втекти від мене, то будь певна, я здам тебе Шраму. Відбиток твоєї аури для пошукового закляття в мене, як ти пам'ятаєш, є.
Я перестала дихати. Все. Тепер точно кінець.
– Ви не посмієте, – тільки й змогла прошипіти крізь зуби. В нього справді був мій відбиток, ще з тих часів, коли я була малою, слабою і повністю вбитою горем…
– А чого це ти так зблідла? Я не збираюся тебе кидати на розтин Шраму, якщо ти виконаєш те, про що я прошу. А якщо ти впораєшся із завданням, так я тобі ще й віддам той відбиток. От, буде якраз тобі додатковий стимул. Відв'яжешся від мене вже назавжди, – задоволений моїм понурим виглядом і розуміючи, що таки досягнув чого хотів, вігор весело поплескав мене по плечі й виштовхав з кабінету.