Серце Атлантиди - Аврора Лав

Прокинувшись у холодному поті, я різко підскочила з ліжка. Усвідомлення того, що сталося, важким ударом приголомшило мене. Я пройшла до ванної кімнати, вмилася і спробувала упорядкувати свої думки. На жаль, це було марно.

Вийшовши в вітальню, я не виявила Леонардо. Пройшовши маленькою кімнатою, мою увагу привернула записка на столику: «Є зачіпка. Відійшов в справах. Скоро повернусь. Нікуди не виходь з номера. Л.»

— Добре… — прошепотіла знекровленими губами, відкладаючи листок назад на стіл.

Різкий стук у двері мене сильно налякав. Невпевнено і дуже тихо я підійшла до неї та подивилась у вічко. Без найменшого зволікання, мов зачарована, я відчинила двері.

— Ти?