Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Любовне фентезі » Серце Атлантиди - Аврора Лав

Серце Атлантиди - Аврора Лав

Читаємо онлайн Серце Атлантиди - Аврора Лав

— Сіб! Що трапилося? Ти здатна нормально все пояснити? — Я вже починала закипати.

Дівчина нервово смикнула підборіддям та відчайдушно зазирнула в очі. Потім обережно взяла мою руку у свою.

— Ну, ти ж знаєш, що у перевертнів не буває не бажаної вагітності?

Я завмерла майже не дихаючи, зніяковіло відводячи погляд. Ця ситуація була настільки незручною. Мене не виховувала мама, у мене не було лекцій з приводу сексу, контрацепції та іншого. Моїм вчителем був Стів, а радницею — Меган, але вона завжди говорила зі мною прямо і чітко. А тут Сібіл з такою турботою це запитала, що я аж збентежилася.

— Так. В наш перший раз Скай пояснив, що з ним безпечно, не треба використовувати засоби контрацепції й таке інше... Що це якось пов'язано з сутністю перевертнів. Але як саме, я не цікавилася. Що відбувається, Сібіл? — Я дуже стривожено подивилась на подругу.

Дівчина проковтнула і надзвичайно тихим голоском заговорила:

— Все саме так. Завдяки регенераційним властивостям, перевертні не можуть бути носіями інфекційних хвороб. Щодо вагітності, це пов'язано з однією особливістю спіритів, а точніше, з одним ритуалом. — Дівчина виглядала дуже серйозно та зосереджено. Здавалося, зараз вона відкриє мені якусь сакральну таємницю свого роду. Але, мені здається, що це всім відомий факт, а я через свою необізнаність та небажання докладніше дізнатися про перевертнів, потрапила в халепу. — Згідно з нашою природою, перевертням не так просто дати потомство. Це завжди свідоме та розважливе рішення. Серед перевертнів немає розлучень, так само як і дітей-сиріт. Якщо трапляється так, що маленьке вовченя втрачає батьків, його завжди бере на виховання хтось з членів зграї. Сім'ю можуть заснувати або двоє спіритів, або чоловік перевертень та жінка Донім. Союзи з людьми дуже рідкісні. Жінка перевертень не може зачати дитину від представника іншої раси, це пов'язано з самим обрядом.

Сібіл зробила невелику паузу у своїй пізнавальній доповіді, віддихалася та продовжила:

— До моменту цього обряду у спірита немає можливості мати потомство. Після того, як пара вирішила зв'язати себе тенетами шлюбу, у першу шлюбну ніч самець залишає свою мітку на самиці. Це священний ритуал єднання. У цей момент самець об'єднує свою душу та тіло з душею та тілом самки назавжди. Він позначає свою самку, заявляючи всім про право власності на неї, відтепер вона належить лише йому, і цього не можна скасувати. Ця мітка сприяє змінам в організмі самки, діючи як каталізатор, і тільки після цього самка може завагітніти. Мітка зв'язує подружжя на все життя.

Ще не до кінця усвідомивши я мимоволі потерла місце укусу. Розуміння болісною хвилею вдарило по скроні та сонячному сплетінню.

— Ти намагаєшся сказати, що це в мене мітка? — Мої зіниці розширилися, голос тремтів від хвилювання.

— Так... — глухо відізвалася вовчиця, схиливши голову. — Це абсолютно точно мітка.

— Ти помиляєшся, — відмахнулася я, але в голосі чітко прорізалися істеричні нотки. — Це маячня! Ти казала: в першу шлюбну ніч, а ми... ну... ми просто.

— Здебільшого, згідно з нашими звичаями, це відбувається в першу шлюбну ніч. Однак, насправді мітку можна поставити в абсолютно будь-який день. Сакральний сенс полягає саме у мітці та єднанні пари.

— Ні. Ні! НІ! Це не може бути правдою! Скай не міг прив'язати мене до себе на все життя, без моєї на то згоди. — Чітко вигукнула, відмовляючись вірити у почуте.

— Мені шкода, Енжела, — тремтячим голосом зізналася подруга. — Мені дуже шкода. Він ідіот! Батько його просто вб'є за це. Це ж треба було?! Я, звичайно, була рада, що ви разом, але вибач мені за ці слова, я була впевнена, що між вами нічого довгострокового не буде. Адже Скай майбутній альфа нашої зграї, і за нашими законами він має взяти за дружину виключно вовчицю, для сильного та міцного продовження роду.

Я сиділа, оторопіла, не в змозі навіть поворухнутися. Сібіл міцно стискала мою руку та нервово кусала нижню губу.

— Це... це точно помилка якась... Це суцільне безглуздя! Я не готова... Я не можу… Я не хочу! — Бубоніла я, мов зачарована. Не вистачало тільки почати розхитуватися зі сторони в сторону.

— Ен... є й позитивна сторона цієї ситуації, тепер ти офіційно моя сестра, — спробувала пожартувати дівчина. Але я не оцінила її старань і вп'ялася в неї нищівним поглядом.

Вона була невинна. Я це чудово розуміла та усвідомлювала. АЛЕ, ЧОРТ! Скай її брат! Я була така зла, що готова була кидати блискавки від гніву. Зараз будь-хто ризикував потрапити під хвилю полум'я моєї люті.

— І... і... О, Творці... це марення! МАЯЧНЯ! — Все ж таки моя нервова система не витримала і вибухнула істерикою. — Отже, виходить... що ми зі Скай одружилися?

Вовчиця невпевнено кивнула, та зніяковівши відвела свій погляд.

— Ні, — пискнула дівчина, боячись підняти на мене свої величезні оченята. — Шлюб – це лише формальність. Папірець. А мітка – це справжнє єднання душ. Це назавжди.

Я нервово вивільнила свою руку з захоплення подруги, та схопилася за голову. Спалахи паніки змусили мене почати нервово хапати повітря ротом. Я задихалася, мені не вистачало кисню. Невпинна паніка ставала неконтрольованою. Зрештою вона взяла верх. Кінчики пальців почало поколювати. Я важко дихала, роблячи глибокі вдихи та видихи, намагаючись заспокоїтися.

— Енжела, все буде добре, — подруга спробувала заспокоїти мене. 

Я вловила погано прихований страх у її очах. Все почуте відмовлялося усвідомлюватися у моїй голові. Такого просто не буває. Це не могло трапитися зі мною. Мітки… єднання… Я не пасую цьому світові. Наступна думка обпалила мене крижаним окропом.

— Отже, виходить, що теоретично тепер тільки я зможу народити ЦЬОМУ ВОВКУ дитину?

Сібіл скривила болісну гримасу та тяжко видихнула.

— Що?! — Гримнула я нетерпляче.

Подруга дещо зам'ялась, але врешті-решт щось промимрила:

— Можливо, вже.

Відгуки про книгу Серце Атлантиди - Аврора Лав (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: