Доля - Павло Грабовський

значних батьків; по другому році він лишився сиротою і був узятий купцем Алланом замість сина; вирісши, подорожував по Шотландії, учився в Англії та Америці, а 18-ти літ посварився з Алланом і взявся за літературну працю; перші спробунки не мали, однак, успіху. Молодий поет кинув письменство і подався в 1827 році в Європу битись за визволення Греції; кілька літ потім він мандрував по світах, а де був і що робив, того не знають біографи. Розійшовшись у 1831 році навіки з Алланом, Едгар По опинився межи небом і землею, без шеляга в кишені. Щоб заробити на хліб, він знову взявся за літературну працю, писав без віддиху, рік за роком, повернувся в літературного ремісника, збагачав доходами видавців, а сам ледве мав що їсти. Почав був самостійно видавати періодичні письма, але, крім, втратків, нічогосінько не придбав. Таке життя знівечило вкінець його вдачу - палку та задерикувату; він ні з ким не вживався, а, навпаки, всіх відпихав від себе; круг його ворогів зростав з кожним роком. До того він пив: спивав ту гірку чашу, від котрої немало талантів на світі загинуло передчасно. В 1836 році Едгар По одружився з побратимою Вергіною Клем, в котру безумно закохався; але злидні підтяли швидко те молоде створіння; в січневі морози не бувало чим нагріти хату, а нужда ніколи не виходила з неї. Зимою 1847 р. сухоти склали до труни Вергіну; вороги Едгара По пустили поголоску, буцім він умисне довів жінку до смерті, щоб написати при такій нагоді чулі, роздираючі душу вірші. Життя для Едгара По зробилось мукою без просвітку; 7 жовтня 1849 року його знайшли серед вулиці в непритомному стані, а опівночі він скінчився.

«Крук», переклад котрого оце подаємо читачеві, вважається одним з найхудожніших творів Едгара По; як звичайно в писаннях Едгарових правдива дійсність в сій поемі так переплутана з хоробливими марами, що трудно навіть визначити, де кінчається одно, а починається друге. Ми зробили два переклади цієї поеми, двома різними мірами, та все ж не змогли, на превеликий жаль, задержати міри, якою написаний первотвір, бо кожний рядок, як побачить читач, треба закінчувати словами «нічого» або «ніколи», повторювати однакові звороти; взагалі це річ - дуже трудна для перекладання, принаймні нам вона такою здається. Щоб дати взірець міри, якою написаний первотвір, ми переклали окремо перший рядок; ось він:

 

Вкінець змучений журбою,

Раз північною добою,

Над одним старинним твором,

Що давав одвіт на все,

Я схиливсь, я загадався...

Коли чую - стук роздався,

Наче в двері хтось прохався,

Хтось прохався... Хто ж би се?..

«Подорожній; кого більше

Опівночі принесе?

Подорожній - от і все!»

 

Купер (Каупер) Уільям (1731-1800) - англійський поет-сентименталіст.

Лонгфелло Генрі Уодсуорт (1807-1882) - американський поет, публіцист, перекладач, літературознавець. У творах засуджував рабство, класове гноблення, підносив тему боротьби за свободу. На основі народних сказань створив «Пісню про Гаявату» (1855) - епос про народного героя індійців.

Скотт Вальтер (1771-1832) - англійський письменник. Творець жанру історичного роману, що поєднав романтичні та реалістичні тенденції.

Вордсворт (Уордсуорт) Вільям (1780-1850) - англійський поет-романтик, представник «озерної школи», наблизив поетичну мову до розмовної.

Теннісон Альфред (1809-1892) - англійський поет, драматург.

Кемпбелл (Кембель) Томас (1777-1844) - англійський поет.

Гіменс Феліція (Феліція Доротея Трауні, 1793-1835) - англійська поетеса.

Шеллі Персі Біш (1792-1882) - англійський поет-романтик, драматург, публіцист, літературознавець.

Бернс Роберт (1759-1796) - шотландський поет, прославляв працю, трудящий народ, свободу. Улюблений поет К. Маркса. П. Грабовський високо цінував творчість Р. Бернса, мав намір видати окрему збірку поета українською мовою у власному перекладі.

Броунінг (Баррет - Броунінг) Баррет Елізабет (1806-1861) - англійська поетеса, соціальна поезія якої має сентиментально-філантропічне забарвлення.

Негрі Ада (1870-1945) - італійська поетеса, для ранніх творів якої характерна соціальна тематика. Проповідувала фаталізм та індивідуалізм, пізніше - релігійну містику. Під час фашистського режиму зрадила прогресивні ідеали. П. Грабовський переклав кращі зразки раннього періоду творчості поетеси.

Дюпон П’єр (1821-1870) - французький поет-пісняр, у творах якого звучать соціально-політичні мотиви, оспівав лютневу революцію 1848 р.

Сюллі Прюдом (справжнє ім’я та прізвище - Рене-Франсуа-Арман Прюдом, 1839-1907) - французький поет, у віршах, поемах торкався і соціальних мотивів, член літературної групи «Парнас».

Мендес Катюлль (1841-1909) - французький поет, прозаїк, драматург.

Бодлер Шарль (1821-1867) - французький поет, попередник символізму, учасник революції 1848 р.

Коппе Франсуа-Едуар-Жоакен (1842-1908) - французький поет, драматург, прозаїк, публіцист.

Верлен Поль (1844-1896) - французький поет-символіст, майстер поетичної форми.

Барб’є Огюст (1805-1882) - французький поет, у своїх сатиричних поемах розвінчував буржуазне суспільство, критикував його недоліки. Пізніше відійшов від революційного руху.

Гете Іоганн Вольфганг (1749-1832) - німецький письменник, основоположник німецької літератури нового часу, мислитель, природодослідник.

Прутц Роберт (1816-1872) - німецький поет, прозаїк, критик, пізніше відійшов від революційного руху.

Шаміссо Адальберт (1781-1838) - німецький поет, який поєднував прогресивно-романтичні і реалістичні тенденції, вчений-природознавець.

Рюккерт (Рікерт) Йоганн Мюллер Фрідріх (1788-1866) - німецький поет.

Шерр Йоганн (1817-1886) - німецький поет, прозаїк, публіцист, учасник революції 1848 р.

Фрейліграт Фердінанд (1810-1876) - німецький поет, оспівав революційні події 1848 р., член Союзу комуністів. Після 1851 р. перейшов на буржуазні позиції.

Гервер Георг (1817-1875) - німецький революційно-демократичний поет, публіцист, майстер політичної лірики, разом з К. Марксом співробітничав у «Рейнській газеті».

Гамерлінг Роберт (1830-1889) - австрійський поет, прозаїк, драматург, учасник революції 1848 р.

Крістен Ада (Крістіна фон Бреден. 1844-1901) - австрійська письменниця, послідовниця реалізму.

Чавчавадзе Ілля Григорович (1837-1907) - грузинський письменник, громадський діяч, послідовник російських революційних демократів. Разом з А. Церетелі стояв на чолі національно-визвольного руху 60-х років. Мав значний вплив на розвиток грузинської прози.

Патканян Рапаєл (1830-1892) - вірменський письменник.