Трагедії - Евріпід
В Афінах - пригорнися до священного
1260] Зображення Паллади - вмить одступляться
Змієволосі кери, не торкнуть тебе,
Адже в безпеці будеш - під егідою.
Там є Ареса пагорб, де боги колись [281]
Уперше щодо крові суд виносили,
Коли Арес жахний вбив Галірротія,
Морського бога парость, за дочку свою
Знеславлену. Ось там-то видають боги
Свої найвищі, непомильні рішення.
Й тебе там за пролиту кров судитимуть.
1270] Та голоси, розподілившись порівну,
Тебе врятують. Локсій візьме сам вину
На себе - віщував же вбивство матері.
Й так завжди буде: рівний поділ жеребів
Од кари винуватців увільнятиме.
Ерінії ж, у саме серце вражені,
Проваляться крізь землю побіч пагорба:
Там буде місце віщування, знане всім.
Тобі - в землі аркадській, де Алфей пливе,
Селитися, де Зевса храм Лікейського.
1280] Твоїм ім'ям там буде й місто назване.
Це щодо тебе. Далі: труп Егіста хай
Аргосці поховають. Твою матір же -
До Навплія прибулий морем тільки-но
З-під Трої, що в руїнах, Менелай-владар
З Єленою схоронять. Із Протеєвих
Палат вона, з Єгипту, повернулася,
У Фрігії не бувши: Зевс послав туди
Для гніву та для вбивства тільки тінь її.
Пілад, Електру взявши, хай збирається
1290] у край ахейський, хай веде дружину в дім.
А твого зятя, що лиш називався ним,
Нехай, обдарувавши, у Фокіду шле.
Тобі ж дорога - до коси істмійської,
До благодатних пагорбів Кекропії...
Свій вчинок переживши, перемучившись,
Діждешся і для себе долі кращої.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Чи дозволено, Зевса нащадку, й нам
До розмови й свої доплести слова?
КАСТОР
Дозволено: кров не тяжить на вас.
ОРЕСТ
1300] А можна й мені, Тіндарея сини?
КАСТОР
Й тобі: я ж на Феба за вбивство це
Покладаю вину.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Ви ж боги, та й братами доводитесь тій, [282]
Що незрушно лежить,
То чому ж таке лихо впустили в дім?
КАСТОР
Невідхильністю долі зумовлено все -
Й навіть Фебове слово немудре, на жаль.
ЕЛЕКТРА
Та який Аполлон, віщування яке
Спонукали й мене вбити матінку?
КАСТОР
1310] І вчинки, й доля - спільні у вас,
Одна вас обох
Вина ваших предків згубила.
ОРЕСТ
Як довго я, сестро, не бачив тебе!
Зустрів - і втрачаю: світ за очі знов
Без тебе йду нині, без мене йдеш ти.
КАСТОР
В неї муж є і дім. Не в такій вже біді
Залишаєш сестру. Доведеться, однак,
їй покинути місто аргоське.
ЕЛЕКТРА
Хіба є щось печальніших гідне зітхань,
1320] Ніж розлука з вітчизною? Є щось хіба?..
ОРЕСТ
Я до того ж із дому отецького йду,
В чужину, де за кров материнську судить
Будуть люди чужі.
КАСТОР
Та кріпись: тобі йти
У священне місто Паллади... кріпись!..
ЕЛЕКТРА
Обнімімось, приладьмо грудьми до грудей,
Брате єдиний мій!
Нас за батьківські, рідні пороги у світ
Материнської крові прокляття жене.
ОРЕСТ
Обніми ж, обніми!.. Й, немов над мерцем,
1330] Що в могилі лежить, наді мною тужи!..
КАСТОР
Гай-гай!.. Що за мова?.. Навіть богам
Вона душу смутить! [283]
Бо й нам, небожителям, жаль не чужий
До земного стражденного люду.
ОРЕСТ
Вже не побачу тебе!..
ЕЛЕКТРА
Та й моїх не порадуєш, брате, очей.
ОРЕСТ
Це останнє, що можеш закинуть мені.
ЕЛЕКТРА
Вітчизно, прощай!
Прощавайте і ви, мої подруги!
ОРЕСТ
1340] Найвірніша сестрице, відходиш-таки?..
ЕЛЕКТРА
Іду вже, як бачиш, і сльози ллю...
ОРЕСТ
Будь щасливий, Піладе! Собі за жону
Ти Електру бери.
Пілад з Електрою відходять.
КАСТОР
Це вже їхня турбота. Про себе подбай -
Утікай до Афін: он ерінії, глянь,
Вже чигають на тебе, наскочать ось-ось
Відусіль, змієрукі, чорніші за ніч
І спрагнені болю чужого.
Орест утікає.
Ну, а ми спішимо рятувать кораблі
1350] В Сіцілійському морі, де хвиля б'є.
Крізь ефір летимо. Лиходій однак
Хай не жде порятунку: того лишень,
Хто по правді живе, хто шанує богів,
Ми, брати нерозлучні, од бід важких,
Од напасті звільнить не вагаємось.
Отож хай на кривду ніхто з вас не йде,
З віроломним - в однім не пливе судні,
Кажу це - бог - умирущим.
ХОР
(залишаючи сцену)
Радійте! Бо в кого ще радість є,
1360] Хто горя важкого не знає, - той
Живе на світі щасливо. [284]
ПРИМІТКИ
1. Інах - головна ріка Арголіди (Пелопоннес).
172. Гери свято... - Йдеться про велике свято на честь Гери, опікунки Аргосу.
439. Сімунт, або Сімоент - притока Скамандра в Троаді.
441. Дивний витвір Гефеста... - тобто зброю Ахілла.
450. Навплія - портове місто в Арголіді.
470. Левиця хижа... - Йдеться про Хімеру - міфічне чудовисько з головою лева, тілом кози і хвостом дракона; вбив Хімеру Беллерофонт, осідлавши крилатого Пегаса (див. також прим, до «Медеї», р. 67).
475. Тіндаріда - Клітемнестра.
521-538. Евріпід полемізує тут з Есхілом: у його «Хоефорах» («Жертва біля гробу»), рр. 163-207, саме ці прикмети послужили Електрі для впізнання Ореста.
697. Золоторунне ягнятко. - Йдеться про ворожнечу між синами Пелопа - Атреєм та Фіестом. Останній викрав в Атрея золоторунне ягня і, показавши його на народних зборах, домагався влади, що була досі в руках Атрея. Тоді втрутився Зевс: незвичайним знаменням - зміною руху небесних світил - підтвердив Атреєве право на владу.
742. Славні брати - Діоскури. Йдеться про нерозлучних братів-близнят Кастора і Полідевка, синів спартанського володаря Тіндарея та його дружини Леди. За однією з версій міфа Зевс зробив їх після смерті сузір'ям Близнят; вони вшановувались також як опікуни мореплавців (рр. 992-993).
778. Алфей - найбільша річка Пелопоннесу.
954-956. Парафраза відомого вислову Солона (VI ст. до н.е.): «Ніхто, не доживши до останнього свого дня, не може вважати себе щасливим».
1032. Божевільна дівчина - Кассандра (див. прим, до «Троянок», рр. 40-41).
1122-1123. ...десятий раз... гляне місяць... - На десятий день після народження дитини запрошували рідню на обряд жертвоприношення та на гостини; тоді й давали ім'я новонародженому.
1164-1165. ...до кіклопових Стін... - див. прим, до «Геракла», р. 16.
1257. Керч - крилаті жіночі божества, доньки Ночі, що хапають людську душу, коли вона розлучається з тілом; тут вони ототожнюються з Ерініями (див. прим, до «Іфігенії в Тавріді», р. 285).
1263. Ареса пагорб - див. прим, до «Іфігенії в Тавріді», р. 921. 1280. ...буде й місто назване. - Мова йде про місто Орестеон в Аркад» поблизу гори Лікен, де був храм Зевса.
1285-1286. Із Протеєвих Палат... - Протей - син Океана і Фетіди, морське божество; за іншою версією
