Біблія - Невідомий Автор
І відшмагавши Ісуса, видав його, щоб розп'ятий був.
16 Вояки ж повели його до середини двору, цебто в преторій, і зібрали там цілий відділ.
17 І вони одягли його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на нього.
18 І вітати його почали: Радій, царю юдейський!
19 І тростиною по голові його били, і плювали на нього. І навколішки кидалися та вклонялися йому...
20 І коли назнущалися з нього, зняли з нього багряницю і одягли на нього одяг його. І повели, щоб розп'ясти.
21 І одного перехожого, що з поля повертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста йому ніс.
22 І його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
23 І давали йому пити вина, з миррою змішаного, але він не прийняв.
24 І його розп'яли, і поділили одяг його, кинувши жереб на нього, кому що припаде.
25 Була ж третя година, як його розп'яли.
26 І над ним була написана провина його: Цар юдейський.
27 А з ним розп'ято двох розбійників, одного праворуч, а іншого ліворуч нього.
28 І збулося Писання, що каже: До злочинців його зараховано!
29 А хто обіч проходив, то його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! ти, що храм руйнуєш та за три дні будуєш,
30 зійди з хреста, та врятуй самого себе!
31 Теж і старші священики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших рятував, а себе не може врятувати!
32 Христос, цар Ізраїлів, хай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми та й повірили. Навіть ті, що разом з ним були розп'яті, глузували з нього...
33 А з шостої години і до дев'ятої темрява стала по цілій землі.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й промовив: Елої, Елої, лама савахтані? (що в перекладі означає: Боже мій, Боже мій, нащо мене ти покинув?)
35 Дехто ж з тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось він кличе Іллю!
36 А один з них побіг, змочив губку оцтом і настромивши її на тростину, давав йому пити, промовляючи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля його зняти!
37 А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
38 І в храмі завіса роздерлася навпіл, від верху аж додолу.
39 А сотник, що проти нього стояв, як побачив, що він отак духа віддав, то промовив: Чоловік цей був справді Син Божий!
40 Були ж і жінки, що спостерігали здалека, між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова молодшого та Йосії і Саломія,
41 що ходили за ним та йому прислуговували, як він був у Галілеї, і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з ним.
42 Настав вечір дня Приготування перед суботою,
43 і прийшов Йосип з Ариматеї, радник поважний, що сам сподівався царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
44 А Пилат здивувався, щоб він міг вже померти. І, покликавши сотника, запитав його, чи давно вже розп'ятий помер.
45 І дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
46 А Йосип купив плащаницю, і знявши його, обгорнув плащаницею, та й поклав його до могили, що в скелі була висічена. І каменя привалив до могильного входу.
47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали його.
Вiд Марка 16
1 Як минула ж субота, Марія Магдалина, Марія Яковова і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити його.
2 І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до могили вони прибули,
3 і казали одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?
4 А поглянувши, побачили, що камінь відвалений, був же він дуже великий...
5 І ввійшовши до печери, побачили там юнака, що праворуч сидів, одягнутий у білий одяг, і жахнулися вони...
6 А він сказав до них: Не бійтеся! Ви шукаєте розп'ятого назарянина Ісуса. Він воскрес, нема його тут! Ось місце, де його поклали були.
7 Ідіть, скажіть учням його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там його ви побачите, як він вам казав.
8 А як вийшли вони, то побігли, налякані, від могили. І не сказали нікому нічого, бо боялися...
9 Як воскрес він вранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, з якої був вигнав сім демонів.
10 Вона пішла й повідомила тих, що були з ним, і які сумували та плакали.
11 А вони, як почули, що живий він, і що вона його бачила, не йняли тому віри.
12 По цьому з'явився він двом з них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.
13 А вони, як повернулися, інших про те повідомили, але не повірили й їм.
14 Нарешті, він з'явився одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за невірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив його.
15 І казав він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню добру новину проповідуйте!
16 Хто повірить і охриститься, буде врятований, а хто не повірить засуджений буде.
17 А тих, хто повірять, супроводити будуть ознаки такі: у ім'я моє демонів будуть виганяти, розмовлятимуть мовами новими,
18 братимуть змій, а коли отруйне що вип'ють, не буде їм шкодити, кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!
19 Пан же Ісус, по розмові з ними, піднявся на небо і сів по Божій правиці.
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Пан підтримував їх, і на підтвердження, супроводжував слово ознаками. Амінь.
ДОБРА НОВИНА ВІД ЛУКИВiд Луки 1
1 Через те, що багато бралися розповісти про події, які сталися між нами,
2 як нам розповіли ті, хто від початку були свідками й слугами Слова,
3 тому й я, все від першої миті докладно дослідивши, хочу описати за порядком для тебе, високоповажний Теофіле,
4 щоб ти впевнився в правдивості науки, якої навчився.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарія, з денної групи Авія, та жінка його з дочок Ааронових на ім'я Єлисавета.
6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку поважного обоє були.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
9 за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
10 Під час же кадіння весь народ зовні молився.
11 І з'явився йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
12 І стривожився Захарія, побачивши, і злякався.
13 А ангел до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя і жінка твоя Єлисавета сина народить тобі, ти ж даси йому ім'я Іван.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато втішаться.
15 Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме і наповниться духом святим ще з утроби своєї матері.
16 І багато синів з Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
17 І він сам перед ним буде йти в дусі й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрості праведних, щоб підготувати людей для Господа.
18 І промовив Захарія до ангела: Як я дізнаюся про це? Я ж старий, та й жінка моя вже поважного віку...
19 А ангел сказав йому в відповідь: Я Гаврило, що стою перед Богом, мене послано, щоб повідомити тобі про цю добру новину.
20 Ось ти замовкнеш і розмовляти не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
21 А люди чекали Захарію, та й дивувалися, чого забарився він у храмі.
22 Коли ж вийшов, не міг розмовляти з ними, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
23 І як дні його служби скінчилися, він повернувся до помешкання свого.
24 А після тих днів зачала його жінка Єлисавета, і приховувала п'ять місяців, кажучи:
25 Так для мене Господь вчинив за тих днів, коли зглянувся він, щоб зняти наругу мою між людьми!
26 А шостого місяця від Бога був посланий ангел Гаврило у галілейське місто Назарет,
27 до діви Марії, що заручена була з чоловіком на ім'я Йосип, з роду Давидового.
28 І ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатна, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!
29 Вона ж стривожилася словом, та й стала роздумувати, що б то означало це привітання.
30 А ангел промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина народиш, і даси йому ім'я Ісус.
32 Він же буде великий, і кликатимуть його Сином Всевишнього, і Господь Бог дасть йому престол його батька Давида.
33 І повік царюватиме він в оселі Якова, і царюванню його не буде кінця.
34 А Марія промовила до ангела: Як же станеться це, коли чоловіка не знаю?...
35 І ангел промовив у відповідь їй: Дух святий злине на тебе, і сила Всевишнього огорне тебе, через те то й святе, що народиться, буде Син Божий!
36 А ото твоя родичка Єлисавета, що була неплідною, і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї.
37 Бо для Бога нема неможливого!
38 А Марія промовила: Я ж раба Господня: Хай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов ангел від неї.
39 Тими днями зібралася Марія й пішла, на верховину, в місто Юдине.
40 І ввійшла вона до оселі Захарії, та й привітала Єлисавету.
41 Коли ж Єлисавета почула Маріїне вітання, затріпотала дитина в утробі її. І наповнилася Єлисавета духом святим,
42 і сказала голосно: Благословенна ти між жінками і благословенний плід утроби твоєї!
43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Пана?
44 Бо як тільки в вухах моїх голос вітання твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
45 Щаслива ж та, що повірила, бо здійсниться сказане їй Господом!
46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
47 і радіє мій дух у Бозі, Рятівникові моєму,
48 що зглянувся він на покору своєї раби, бо ось від часу цього всі покоління мене за щасливу вважатимуть,
49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж ім'я святе,
50 і милість його з роду в рід на тих, хто боїться його!
51 Він показує міць свїх рук, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
52 Він могутніх скидає з престолів, піднімає покірливих,
53 вдовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
54 Пригорнув він Ізраїля, свого слугу, щоб милість згадати,
55 як сказав був він нашим батькам, Аврааму й нащадкам його аж повіки!
56 І залишалася в неї Марія місяців зо три, та й повернулася до свого помешкання.
57 А Єлисаветі настав час пологів, і сина вона народила.
58 І почули сусіди й родина її, що Господь свою милість велику на неї послав, та й тішилися разом з нею.
59 І восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарії.
60 А мати його сказала: Ні, хай названий буде Іваном!
61 А до неї сказали: То ж у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім'ям!
62 І кивали до батька його, як бажав би назвати його?
63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван ім'я йому.
