Біблія - Невідомий Автор

І осядуть вони, бо він стане великий тепер аж до країв землі!

4 І він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатися по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та вісім людських князів.

5 І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротах його. Та він від Ашшура врятує, як той прийде в наш край, і коли буде топтатися по наших кордонах.

6 І Якова залишок буде серед численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він не сподіватиметься на людину, і не буде сподівання складати на людських синів.

7 І Якова залишок буде між людьми, серед численних народів, як лев між лісовою худобою, як левчук між отарами овець, що проходячи, топче й шматує, і нема нікого, хто б зміг врятувати.

8 Хай простягнеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть!

9 І в день той, — каже Господь, — витну я коні твої серед тебе і знищу твої колісниці.

10 І понищу міста твого краю, і всі твердині твої порозвалюю.

11 І вирву чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.

12 І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої посеред тебе, і ти більше не будеш вклонятися тому, що зроблене твоїми руками.

13 І постинаю дерева жертовні твої серед тебе, і міста твої винищу.

14 І в гніві та в люті помщуся я неслухняним народам!

Михей 6

1 Послухайте, що каже Господь: Встань, судися перед горами, і хай узгір'я почують твій голос!

2 Послухайте, гори, Господнього суду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря з народом своїм, і з Ізраїлем буде судитися він!

3 Народе мій, що тобі я зробив і чим мучив тебе, свідчи на мене!

4 Бо я з Єгипетського краю тебе вивів, і викупив тебе з рабства єгипетського, і перед тобою послав я Мойсея, Аарона та Маріам.

5 Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб стали відомі тобі справедливості Господа.

6 З чим піду перед Господа, схилюся перед Богом, що на висоті? Чи піду перед нього з цілопаленнями, з річними телятами?

7 Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятки тисяч потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первістка, плід утроби моєї за гріх моєї душі?

8 Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки, щоб вчинки твої були справедливі, і милосердя любити, і в покорі ходити перед Богом твоїм.

9 Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, боїться той ймення твого: Послухайте берла й того, хто призначив його:

10 Чи є ще в оселі безбожного коштовності несправедливі, та неповна ефа?

11 Чи я виправдаю ваги неправдиві, і калитку з гирями неправильними?

12 Що повні насильства його багачі, мешканці ж його — брехуни, і язик підступий у їхніх вустах,

13 то теж бити почну я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.

14 Будеш ти їсти, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоєму, і станеш приховувати, але не врятуєш, а що ти врятуєш мечеві віддам.

15 Ти сіяти будеш, але не пожнеш, ти будеш оливку топтати, та не будеш маститися оливою, і будеш чавити молодий виноград, та вина ти не питимеш!

16 Бо ще бережете всі устави Омрі та всі вчинки оселі Ахава, і за їхніми порадами ходите ви, тому то я видам тебе на спустошення, і на посміховисько мешканцям його, і ви ганьбу народу мого понесете!

Михей 7

1 Лихо мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по збору винограду. Нема грона на їжу, нема доспілої фіґи, якої жадає душа моя!

2 Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.

3 Наставлені руки на лихо, щоб вправно робити його, князь вимагає, суддя судить за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить і викривлює все.

4 Найкращий з них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день твоїх сторожів, день відвідин твоїх, і будеш ти в сум'ятті!

5 І другові не довіряйте, не сподівайтеся на приятеля, від тієї, що на ложі твоєму лежить, пильнуй двері вуст своїх!

6 Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги людині хатні її!

7 А я виглядаю на Господа, сподіваюся на Бога порятунку мого, Бог мій почує мене!

8 Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впав, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!

9 Буду зносити я гнів Господній, бо згрішив йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене виведе, побачу його справедливість!

10 І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.

11 Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддаляться кордони твої цього дня!

12 Це той день, коли прийдуть до тебе з Асірії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.

13 І пусткою стане земля через мешканців її, через плід їхніх вчинків.

14 Паси мій народ своїм берлом, отару спадку твого, що пробуває в лісі самотньо, в середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.

15 Як за днів твого виходу з Єгипетського краю, покажу йому чуда.

16 Народи побачать це, і осоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на вуста, їхні вуха оглухнуть.

17 Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазуюче землі, повилазять тремтячи з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятися тебе!

18 Хто Бог інший, як ти, що пробачає провину і пробачає гріх решті спадку свого, свого гніву не тримає назавжди, бо кохається в милості?

19 Знов над нами він змилується, наші провини потопче. Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.

20 Ти даси правду Якову, Авраамові милість, яку присягав ти для наших батьків від днів стародавніх.

НАУМНаум 1

1 Пророцтво на Ніневію. Книга видіння Наума з Елкошу.

2 Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто його ненавидить, і пам'ятає про кривду своїх ворогів.

3 Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного він не очистить. Господь у бурі та в вихорі дорога його, а курява від стоп його неначе хмара.

4 Як гнівається він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, в'яне Башан та Кармел, і в'яне та квітка Лівану.

5 Гори тремтять перед ним, а підгірки розтоплюються, перед обличчям його трясеться земля та всесвіт, та всі її мешканці.

6 Хто встоїть перед гнівом його, і хто стане у полум'ї люті його? Його лють виливається, мов той вогонь, і розпадаються скелі від нього!

7 Добрий Господь, пристанище він у день утиску, і знає він тих, хто на нього сподіється!

8 Але в зливі навальній він знищить заколотників, і в темряву зажене ворогів.

9 Що ви задумали проти Господа? Він знищить до кінця, не постане два рази насильство.

10 Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивалися, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!

11 З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихе, радник нікчемний.

12 Так промовляє Господь: Хоч були б найсильніші і дуже численні, та знищені будуть вони! І хоч я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!

13 А тепер я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю.

14 І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: Вже не буде в тебе нащадків, що носили б ім'я твоє! З оселі бога твого я боввана та ідола витну, зроблю тобі могилу з них, бо ти став нікчемою.

Наум 2

1 Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчема ходити по тобі, він витятий весь!

2 На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, підпережи свої стегна, наберися сил,

3 бо зробить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що її напасники зруйнували, і знищили її паростки.

4 Щити витязів його червоні, вояки в кармазині, колісниці у вогняному блиску криці, готові до бою списи кипарисові.

5 Колісниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вигляд немов полум'я смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.

6 Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй. Вони поспішають на мури її і буде поставлено міцний захист.

7 Та брами річок відчиняться, а палац зруйнується.

8 Постановлено. Вона буде оголена і в полон буде забрана, а рабині її стогнатимуть і битимуть себе в груди, мов ті голуби.

9 Була Ніневія як став, що води його витікають. Стійте, стійте! Та нема нікого, хто б їх завернув!

10 Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, нема кінця запасам коштовних речей.

11 Скрізь руїна і пустка... Серця зомліли і ноги дрижать, і болі в крижах в усіх, і обличчя їхні від напруги червоні .

12 Де лігвище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, і ніхто не лякав їх?

13 Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої пошматованим.

14 Ось я проти тебе, — каже Господь Саваот, — пущу я димом твої колісниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і винищу здобич твою на землі, і вже не почується голос твого вісника.

Наум 3

1 Лихо місту цьому кровожерливому, воно все неправда, воно повне насилля, здобич не закінчиться в нього!

2 Чути свист батога і стукіт коліс, і чвал коней, і гуркіт колісниць,

3 і гомін вершників, і полум'я меча, і блиск щита, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупам нема кінця, і спотикатимуться об їхні трупи,

4 це за безліч розпусти повії, привабливої вроди, вправної в чарах, що народи за розпусту свою вона продавала, а роди за чари свої.

5 Ось я проти тебе, — каже Господь Саваот, — я подолка твого підійму на обличчя твоє і покажу я твій сором народам та царствам твоє безчестя!

6 І кину на тебе гидотою, і знеславлю тебе, і виставлю на сміх!

7 І кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й скаже: Пограбована Ніневія! Хто співчуватиме їй? Де шукати тобі розраду?

8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед каналів Ріки, вода навколо нього, що валом було йому море і море було йому муром?

9 Етіопія — сила його, як і Єгипет, і вона не має кінця. Пут та лівійці допомагали тобі,

10 та й він на вигнання пішов, у полон...