Біблія - Невідомий Автор

І вже не перейде гнобитель повз них, бо тепер я це бачу своїми очима.

9 Радій вельми, о дочко Сіону, веселися, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий, і покірний, і повний порятунку, і їде на віслюкові, і на молодому віслюкові, сині ослиці.

10 І знищу я колісниці з Єфрема, і коня з Єрусалиму, і бойовий лук знищений буде. І народам він мир сповістить, а його панування буде від моря до моря, і від Ріки аж до кінця землі.

11 Також ти, жінко, через кров заповіту твого, я визволю твоїх в'язнів з ями, в якій нема води.

12 До твердині поверніться, о в'язні сподівання! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!

13 Бо Юду собі натягну, немов лука, наповню Єфремом його, і збуджу твоїх синів, Сіоне, на синів твоїх, Яване, і зроблю я тебе за меча для лицарства.

14 А Господь з'явиться над ними, і стріла його вийде, як блискавка, і Господь Бог засурмить у сурму, і піде південними бурями.

15 І Господь Саваот берегтиме всіх їх, і вони поїдять та потопчуть каміння, що кидається, і вони будуть пити та будуть шуміти, немов те вино, і будуть повні, як чаша жертовна, неначе ті роги жертовника.

16 І врятує їх Господь, їхній Бог, того дня, свій народ, як отару, бо вони, як коштовне каміння корони, засяють у краї його.

17 і що за добро його буде, і що за краса його! Збіжжя допоможе рости юнакам, а дівчатам — вино молоде.

Захарія 10

1 Просіть від Господа дощу часу весняного, просіть Господа, що блискавки робить, і зливи посилає, і кожному дає траву на полі.

2 Бо терафими кажуть пусте, віщуни бачать брехню і розказують сни неправдиві, марно намагаються втішити. Тому вони бродять, немов та отара, блукають вони, бо без пастиря.

3 На пастирів гнів мій палає, а вождів, схожих на впертих цапів, навіщу, бо Господь Саваот звернув увагу на отару свою, Юдину оселю, і зробить він їх, немов своїм славним конем бойовим.

4 З нього буде наріжник, і з нього кілок, і з нього лук бойовий, і з нього вийдуть старшини всі,

5 І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кінноту вони осоромлять.

6 І зроблю я лицарською оселю Юди, а оселю Йосипа врятую, і поверну їх, бо змилосердився над ними, і стануть вони, ніби я їх не кидав, бо я — Господь Бог їхній, і я їх вислухаю.

7 І стане лицарським Єфрем, і звеселиться їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та будуть радіти, і втішиться серце їхнє Господом.

8 Я їм дам знака та їх зберу, бо я викупив їх, і буде їх знову багато.

9 І розсію я їх між народами, і в далеких краях вони будуть мене згадувати, і житимуть з дітьми своїми, і повернуться.

10 І поверну їх з Єгипетського краю, і зберу їх з Ашшуру, і введу їх до Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.

11 І прийде з моря нещастя, і хвилі на морі вдарить, і повисихають усі глибини Ріки, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відніметься берло.

12 І зміцню їх у Господі, і йменням його вони будуть ходити, — каже Господь.

Захарія 11

1 Ліване, відкрий свої двері, і вогонь пожере твої кедри!

2 Голоси, кипарисе, бо он кедр упав, пограбовані величні! Голосіть, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!

3 Чути голосіння пастирів, бо позбавлені вони своєї величі! Чути рик левчуків, бо йорданська краса спустошена.

4 Так промовляє Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,

5 що ріжуть їх їхні покупці, і не відчувають вини, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастирі не помилують їх!

6 Бо я не помилую більше вже мешканців цієї землі, — каже Господь. І ось передам я кожну людину, до рук свого ближнього та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і я з їхніх рук не врятую нікого!

7 Заради вас нужденних я пас отару, яка призначена на заріз. І взяв я собі два киї, і першого назвав: Милість, а другого назвав: Згода, і пас я отару.

8 Я знищив трьох пастирів за один місяць, втративши терпіння до них, бо душа їхня ненавиділа мене.

9 Тому я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, хай помре, а що має знищена бути, хай буде знищена, а решта хай тіло одна одної з'їдять!

10 І я взяв свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати свою угоду, яку я склав був з моїм народом.

11 І вона зламана була того дня, і зрозуміли нещасні отари, які спостерігали за мною, що це справді слово Господнє.

12 І сказав я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню мою, а як ні, то не давайте! І вони мою платню відважили — тридцять срібняків.

13 І промовив до мене Господь: Кинь її до скарбниці, ту славну ціну, що вони оцінили мене! І я взяв оті тридцять срібняків, і кинув в скарбницю до оселі Господньої.

14 І зламав я свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.

16 Бо ось я настановлю пастиря на землі, він на молодих не зверне уваги, розпорошених не буде шукати, і хворих не вилікує, здорових не годуватиме, а м'ясо вгодованих їстиме, і ратиці їхні зламає.

17 Лихо негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на руку його та в його праве око: конче всохне рука йому і конче потьмяніє його праве око!

Захарія 12

1 Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. Так промовляє Господь, що небо напнув та землю заклав, і дає дух людині в нутрі її:

2 Ось я Єрусалим зроблю за келиха сп'яніння всім народам навколо, і на Юду також, коли буде в облозі на Єрусалим.

3 І буде в той день, я зроблю Єрусалим за камінь тяжкий всім народам: усі, хто прагнутимуть зрушити його, будуть конче поранені, і зберуться на нього всі народи землі.

4 Того дня — каже Господь — наполохаю всіх коней і вражу шаленством його верхівців, а над Юдиною оселею відкрию я очі свої і буду уважно спостерігати, а всіх коней народів поб'ю сліпотою.

5 І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: Наша потуга — мешканці Єрусалиму в Господі Саваоті, їхньому Бозі!

6 Того дня я вчиню князів Юди, немов ту жаровню з вогнем між дровами, і як палаючий смолоскип між снопами, і будуть вони пожирати праворуч і ліворуч всі довколишні народи. І знову осядуть мешканці Єрусалиму на місці своєму, в Єрусалимі.

7 І Господь допоможе найперше Юдиним наметам, щоб не збільшилася слава оселі Давида та мешканця Єрусалиму понад Юду.

8 Того дня захистить Господь мешканця Єрусалиму, — і буде того дня той, хто спіткнеться серед них, як Давид, а оселя Давидова — як Бог, як ангел Господній перед ними.

9 І в день той я буду шукати, щоб понищити всі ті народи, що приходять на Єрусалим.

10 А на Давидову оселю та на мешканця Єрусалиму я виллю духа милості та молитви. І будуть вони дивитися на того, кого прокололи, і будуть за ним голосити, як голосять за одинаком, і гірко заплачуть за ним, як плачуть за первістком.

11 Того дня станеться велике голосіння в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонській долині.

12 І буде земля голосити, кожен рід окремо: окремо рід оселі Давида і окремо жінки їхні, окремо рід оселі Натана й окремо жінки їхні,

13 окремо рід оселі Левія і окремо жінки їхні, окремо рід оселі Шім'ї і окремо жінки їхні.

14 Усі роди, які залишилися, кожен рід окремо і окремо жінки їхні.

Захарія 13

1 Того дня відкриється джерело для Давидової оселі та для мешканців Єрусалиму, щоб очистити їх від гріха та гидоти.

2 І станеться в день той, — каже Господь Саваот, — винищу з землі імена бовванів, і не будуть вони більше згадуватися, бо й пророків та духа нечистого виведу я з землі!

3 І станеться, коли буде хто пророкувати ще, то скажуть йому батько та мати його, що його породили: Не будеш ти жити, бо неправду промовляєш Господнім ім'ям! І проколють його батько та мати його, що його породили, за те, що неправду він пророкував.

4 І станеться в день той, осоромлені будуть пророки оті, кожен видінням своїм, коли пророкував він, і волосяниці не будуть вони одягати, щоб обдурювати.

5 І скаже він: Я не пророк, я людина, що порає землю, бо земля — мій прибуток з юнацтва мого.

6 А коли йому скаже хто: Що це за рани на твоїх руках? то відповість: Побито мене в оселі тих, хто любить мене.

7 Піднімися, меч, на мого пастиря та на мого товариша! Вдар пастиря і розпорошаться вівці, і я візьму малих під свою руку — каже Господь Саваот.

8 І станеться в цілому краї — каже Господь, — дві частини в ньому витяті будуть і помруть, а третя частина залишиться.

9 І цю третю частину введу у вогонь, і очищу їх, як очищується срі́бло, і їх випробую, як випробовується золото. Вони кликати будуть ім'я моє, і я їм скажу: Це народ мій, а вони скажуть: Господь наш Бог!

Захарія 14

1 Ось день настає для Господа, і серед тебе поділена буде здобич.

2 І зберу всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобуте це місто, і пограбовані будуть оселі, а жінки збезчещені. І пів міста піде на вигнання, а решта народу не буде вигнана з міста.

3 І вийде Господь, і стане на прю з народами цими, як за дня боротьби його, як за дня битви.

4 І того дня стануть ноги його на Оливній горі, що перед Єрусалимом зі сходу, а Оливна гора навпіл розділиться великою долиною, на схід і на захід. І на північ осунеться половина гори, а половина її — на південь.

5 І втікати ви будете в долину моїх гір, бо долина гірська сягатиме по Ацал. І втікати ви будете, як утікали перед землетрусом за днів Уззії, царя Юдиного. І прийде Господь, Бог мій, і з ним усі святі.

6 І в день той світла не буде, і все охолоне.

7 І буде той день знаний, як день Господа. То буде і не день, і не ніч, а над вечір станеться світло.

8 І в день той вийде з Єрусалиму жива вода: половина її до східного моря, а половина її до моря західного. Літом і зимою це буде.

9 І стане Господь за царя над землею всією, Господь буде один того дня, і одне ймення його.

10 Вся ця земля стане степом від Ґеви до Ріммону, на південь Єрусалиму, який підніметься, і заселиться на місці своєму від брами Веніямина аж до місця Першої брами, аж до брами Наріжників, і від башти Хананеїла аж до царського чавила.

11 І осядуть у ньому, і знищення вже більше не буде, і безпечно сидітиме Єрусалим.

11 Таким буде кара, що нею вразить Господь всі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в очних ямах, і язик його погниє у вустах своїх.

13 І в день той між ними настане велике сум'яття, і схопить один руку одного, і підніметься рука його понад руку свого ближнього.

14 І навіть Юда воюватиме в Єрусалимі, і буде нагромаджений маєток всіх навколишніх народів, багато золота, срібла та одягу.

15 І буде така сама кара на коня, мула, верблюда й віслюка, та на всяку худобу, що буде в таборах у них, як кара оця.

16 І рештки з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, будуть приходити що року, щоб вклонятися Цареві, Господові Саваотові, і щоб святкувати свято Кучок.

17 І хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятися Цареві, Господові Саваотові, то не буде дощу в них.

18 А якщо не прийде плем'я єгипетське, і не ввійде всередину, то буде на них та кара, якою народи вдарить Господь, що святкувати свято Кучок не прийде.

19 Оце кара Єгиптові буде, і кара всім народам, хто святкувати свято Кучок не прийде.

20 Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господові, і будуть горнята в Господній оселі, немов ті кропильниці перед жертовником.

21 І буде всяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і будуть приходити всі, хто жертву приносить, і будуть з них брати й варитимуть в них.