Біблія - Невідомий Автор

А діти його побиті на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, і всі вельможі його у кайдани закуті.

11 Уп'єшся і ти і будеш схована. Ти будеш шукати твердині від ворога!

12 Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими плодами, коли їх потрясти, то падають до вуст того, хто їх їсть.

13 Ось народ твій немов ті жінки серед тебе. Вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, вогонь пожере твої засуви.

14 Води на облогу собі набери, твердині свої зміцни, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.

15 Там вогонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче пожирає та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,

16 збільшуй число купців своїх над зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!

17 Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в холодний день, але сонце засвітить і вони зникають, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.

18 Твої пастирі, царю асірійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошився по горах, і нема кому зібрати його.

19 Нема рахунку для лиха твого, рана твоя незагойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло повсякчас не ходило?

АВАКУМАвакум 1

1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.

2 Аж доки я, Господе, кликати буду, а ти не почуєш, благатиму тебе через насильство, та ти не врятуєш?

3 Для чого несправедливість мені ти показуєш та позираєш на кривду? А переді мною грабіж, насильство та суперечка стається, і сіється сварка.

4 Тому закон втратив силу, і не діє право, неправедний нищить праведного, тому правосуддя викривлюється.

5 Придивіться до народів і дивом великим дивуйтеся, бо зроблю я за ваших днів таке, що не повірите ви, як вам розповідатимуть.

6 Бо я підніму халдеїв, народ лютий та шалений, що ґрасує по земних просторах, щоб захоплювати оселі чужі.

7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і гідність його.

8 І від пантер його коні прудкіші, і від вовків вечірніх лютіші. Розлетяться його вершники, а наїзники його здалека прийдуть, вони будуть летіти, неначе орел на жертву.

9 Він спрямований весь на насильство, їхні обличчя як палючий вітер, щоб полонити людей, як того піску.

10 І він глузує з царів, а князі є сміхом для нього. Він сміється з твердині всякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!

11 Тоді він несеться, як вітер, всюди перейде і згрішить, бо зробить за бога собі свою силу.

12 Хіба ж ти не віддавна, о вічний Господе? Боже ти мій, мій Святий! Господе, ти для суду поставив його. О Скеле, призначив його на карання!

13 Твої очі занадто чисті, щоб міг ти дивитися на лихо й насильство. Чому ж дивишся ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.

15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає в свою сітку, тому тішиться він та радіє.

16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий пай його та добірна пожива його!

17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готовий вбивати народи без милості?

Авакум 2

1 Я стоятиму на сторожі і на облозі я стану, і буду вдивлятися, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.

2 А Господь відповів: Напиши це видіння на таблицях виразно, щоб читач його легко читав.

3 Бо ще на умовлений час це видіння, воно поспішає виконатися і не обдурить. Якщо б навіть затрималося, чекай на нього, бо воно конче прийде, не забариться.

4 Ось надута, непроста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.

5 Втрачає голову і не має спокою горда людина, як після вина зрадливого. Вона роззявляє пельку свою, як шеол і не насичується, як та смерть, всіх людей до себе збирає і всі народи загарбує.

6 Чи ж вони не складуть на нього приповість та загадки глузливої йому і не скажуть: Лихо тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Лихо тому, хто себе обтяжує заставами!

7 Хіба раптово не встануть оті, хто тебе буде гризти, і не прокинуться ті, хто тебе трясе, і чи за станеш ти за здобич для них?

8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

9 Лихо тому, хто неправедний зиск отримує для оселі своєї, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим з рук лихих врятованим бути!

10 Нарадив ти сором для оселі своєї, щоб знищити численні народи, і згрішила душа твоя.

11 Бо камінь стінний буде кликати, і йому відповість сволок дерев'яний.

12 Лихо тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює його!

13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи працюють для вогню, і мучаться люди на марне?

14 Бо розумінням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.

15 Лихо тому, хто свого ближнього поїть до п'яну з келиху гніву свого, щоб бачити сором його!

16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе повернеться келих правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!

17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

18 Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав бажання зробити богів цих німих?

19 Лихо тому, хто дереву каже: Прокинься! А мовчазному каменю: Зруш! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!

20 А Господь у своєму храмі святому. Мовчи перед обличчям його, вся земле!

Авакум 3

1 Жалобна молитва пророка Авакума:

2 Господе, звістку твою я почув та й злякався! Господе, оживи свою справу у визначений тобою час, у визначений час об'яви, у гніві про милість згадай!

3 Бог іде від Теману, і Святий від гори Паран. Села. Велич його вкрила небо, і слава його наповнила землю!

4 А сяйво було, наче сонячне світло, і проміння виходило з рук його, і там укриття його потуги.

5 Перед обличчям його моровиця йде, а від ніг його виходило полум'я.

6 Став, і землю він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Шляхи його вічні.

7 Я бачив намети Кушану під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.

8 Чи на ріки, о Господе, ти запалав, чи на ріки твій гнів? Чи твоя лють на море, коли їздиш на конях своїх, на рятівних своїх колісницях?

9 Лук твій вийнятий, наповнений стрілами сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.

10 Тебе вгледівши, гори дрижали, пронеслася сильна гроза, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.

11 Сонце й місяць зупинилися в помешканні своєму від сяйва твоїх стріл і блиску списа твого.

12 У люті ступав ти землею, у гніві людей молотив.

13 Ти вийшов врятувати свій народ, врятувати помазанця свого. Ти з оселі безбожного голову збив, ти все зруйнував від підвалин до стелі. Села.

14 Ти вразив його списами голову князя його, як вони піднялися, щоб мене розпорошити. Вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.

15 Ти перейшов через море своїми кіньми, через бурхливі води великі.

16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, в мої кістки ввійшла гнилизна, і тремчу я на місці своєму, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.

17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, не виправдала очікування оливка, а поле збіжжя не вродило б, зникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,

18 то я Господом тішитися буду й тоді, радітиму Богом порятунку свого!

19 Господь Бог — моя сила, він робить ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!

Для диригента хору та струнних інструментів.

СОФОНІЯСофонiя 1

1 Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.

2 Забираючи, все заберу з поверхні землі, — каже Господь.

3 Заберу я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і спокуси з безбожними, і витну людину з поверхні землі, — каже Господь.

4 І руку свою простягну я на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму, і винищу з місця цього рештки Ваала, імена жерців священиків,

5 і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,

6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до нього.

7 Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготував, і посвятив своїх покликаних.

8 І станеться в день Господньої жертви, і навідаю я князів, і синів царя, і всіх, хто одягає одяг чужинний.

9 І навідаю я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює оселю свого пана насиллям та оманою.

10 І буде в дні тому, — каже Господь, — з Рибної брами крик і завивання з нової частини міста, і велика руїна на пагорбах.

11 Ридайте, мешканці Махтешу, бо знищений буде весь купецький народ, будуть винищені всі, хто важить срібло.

12 І за того часу обшукаю я з ліхтарями Єрусалим, і навідаю я тих людей, які задубіли на дріжджах своїх, що кажуть у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить.

13 І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні оселі за спустошення, і будуть вони будувати будинки, але в них не сидітимуть, і виноградники будуть садити, та вина їхнього не питимуть.

14 Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!

15 День гніву цей день, день смутку й насилля, день спустошення та зруйнування, день мороку та темряви, день хмари й імли,

16 день сурми і бойової тривоги проти укріплених міст та проти високих міських башт.

17 І буду робити я утиск людині, і будуть ходити вони, як сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.

18 Врятувати їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і вогнем його заздрощів буде пожерта вся земля, бо прийде жахливе знищення на всіх мешканців цього краю.

Софонiя 2

1 Посоромся, народе безсоромний,

2 поки народиться установлене, мине день, як полова! Поки не прийде на вас лють гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву!

3 Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!

4 Бо покинута буде Газа, а Ашкелон спустошенням стане, Ашдод виженуть опівдні, а Екрон буде вирваний.

5 Горе мешканцям довкілля морського, народові крітському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, я тебе винищу до останнього мешканця!

6 І буде довкілля морське пасовиськами, повними ям пастухів та кошар для отари,

7 і буде це побережжя решті оселі Юди, і вони на них пасти будуть, і в оселях Ашкелону вечірньої години будуть відпочивати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і він їхню долю поверне.

8 Чув я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ мій і чванилися над кордонами їхніми.

9 Тому як живий я! — каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів, — стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу мого, а залишок люду мого їх посяде.

10 Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.

11 Господь буде грізний проти них, бо він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть йому кожен з місця свого, усі острови тих народів.

12 Також ви, етіопи, побиті мечем моїм будете.

13 І на північ простягне він руку свою, і знищить Ашшура, і Ніневію зробить пусткою безводною, мов ту пустелю.

14 І будуть лежати серед неї череди, і всяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на ювелірних прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо відірвано кедрину його.

15 Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що каже в серці своєму: Я, і нема вже більше нікого! Як стало воно пусткою, лігвом для звірини! Кожен, хто буде проходити повз нього, присвисне й рукою махне!

Софонiя 3

1 Лихо місту тому ворохобному та опоганеному, місту насильникові!

2 Не слухає воно голосу, не приймає картання, не складає сподівання на Господа, до Бога свого не наближається.

3 Його вельможі посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.

4 Пророки його чванькуваті й зрадливі, його священики зневажають святиню, порушують закон.

5 Серед нього Господь справедливий, він кривди не робить, щоранку дає своє право на сонячне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.

6 Народи я винищив, зруйновані їхні башти, я спустошив їхні вулиці, нема на них перехожого, їхні міста перетворилися на пустку, де нема жодного мешканця!

7 Я йому говорив: Тільки будеш боятися мене, тільки приймеш картання, і не витяте буде помешкання його, дарма, що я навідався з усім тим до нього.