Біблія - Невідомий Автор

Чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

3 Розповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

4 Що не зжерла гусінь, пожерла те все сарана, що ж залишилося по сарані пожер коник, а решту по конику з'їла черва.

5 Пробудіться, п'яниці, плачте й ридайте за вином усі п'яниці, бо віднятий воно від вуст ваших!

6 Бо на край мій прийшов люд міцний і незлічений, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

7 Виноград мій зробив він спустошенням, моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, гілки його побіліли.

8 Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим дівоцтва свого.

9 Жертва хлібна й жертва лита зупинилася в оселі Господній, впали в жалобу священики, слуги Господні.

10 Спустошене поле, впала в жалобу земля, бо витоптане жниво, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

11 Осоромилися землероби, голосили були виноградарі за пшеницею й ячменем, бо загинуло жниво на полі.

12 Всох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, пальма та яблуня, повсихали всі садові дерева, бо він висушив радість від людських синів.

13 Підпережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертовника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо не стало хлібної жертви і жертви литої в оселі вашого Бога!

14 Оголосіть святий піст, скличте збори, зберіть старшин та всіх мешканців землі до оселі Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

15 Лихо дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

16 Чи ж не зникла пожива в нас перед очима, а з оселі нашого Бога радість та втіха?

17 Зіпсувалося зерно у купах своїх, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

18 Як стогнуть череди худоби у пошуку паші, отари спустошені!

19 До тебе я кличу, о Господе, пожер бо вогонь пасовиська в пустелі, а полум'я попалило всі дерева на полі.

20 Навіть польова звірина прагне до тебе, бо водні джерела посохли, вогонь же пожер пасовиська в пустелі!

Йоіл 2

1 Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі моїй! Затремтіть, усі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,

2 день пітьми та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря горами, так народ цей великий та міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більше ніколи з роду в рід!

3 Перед ним пожирає вогонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як едемський садок, а за ним залишається пустеля, і рятунку від нього нема!

4 Його вигляд ніби коні гарцюючі, наче ті вершники!

5 Як гуркіт колісниць, що несуться гірськими верхів'ями, як тріск вогнистого полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.

6 Народи тремтять перед ним, усі обличчя поблідли.

7 Як лицарі, мчаться вони, немов вояки, що на мури збираються, і всі своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,

8 не штовхають вони один одного, ідуть своєю дорогою битою, проходять крізь стріли і це їм не шкодить.

9 На міста нападають, по мурах біжать, входять в оселі, через вікна пролазять, як злодії.

10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі втрачають свій блиск.

11 І голос свій видасть Господь перед військом своїм, бо табір його величезний, бо міцний виконавець слова його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?

12 Тому то тепер промовляє Господь: Поверніться до мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!

13 І рвіть своє серце, а не одяг свій, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий він та милосердний, довготерпеливий та наповнений милістю, і шкодує за лихо це!

14 Хто знає, чи він не повернеться та не змилується, і по собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву литу для Господа, вашого Бога.

15 Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!

16 Зберіть народ, оголосіть святі збори, старців зберіть, зберіть дітей та грудних немовлят, хай вийде з кімнати своєї також молодий, молода хай відкриється!

17 Між притвором та жертовником хай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господе, над народом своїм, і не видай на ганьбу спадку свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?

18 І ревним стане Господь за свій край, і змилується над народом своїм.

19 І Господь сказав до народу свого: Ось я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.

20 А цього північного ворога віддалю я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його передові відділи до східного моря, його ж тил до моря західного. І засмердиться він, і підніметься сморід від нього вгору, бо лихо велике робив він.

21 Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь вчинив!

22 Не бійтеся, ти польова звірина, бо пустельні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід і фіга та виноград свою силу дадуть.

23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі він дасть на порятунок, і найперше пошле вам дощу, дощу раннього й пізнього.

24 І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатися вином молодим та оливою.

25 І надолужу я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник, черва та гусінь, моє військо велике, що я посилав проти вас.

26 А ви будете їсти й насичуватися, і хвалитимете ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і осоромлений більше не буде народ мій навіки!

27 І зрозумієте ви, що я серед Ізраїля, і що я Господь, Бог ваш, і нема іншого, і осоромлений більше не буде народ мій навіки!

Йоіл 3

1 І буде потому, виллю я духа свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.

2 І також на невільників та невільниць за тих днів виллю духа свого.

3 І дам я ознаки на небі й землі, кров та вогонь, та стовпи диму.

4 Сонце обернеться на пітьму, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!

5 І кожен, хто кликати буде Господнє ім'я, той врятується, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі будуть ті, що вціліють, як Господь промовляв, та ті, що Господь їх покличе.

Йоіл 4

1 Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму поверну,

2 то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ мій і спадщину мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а мій край поділили.

3 І за народ мій вони кидали жереба, і юнака за повію давали, а дівчину за вино продавали й пили.

4 І що вам до мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чого ви хочете від мене? Може хочете помститися мені? Але якби ви й помстилися мені, я вмить вашу помсту вам на голову повернув би,

5 що срібло моє й моє золото позабирали, а коштовні клейноди мої в свої храми повносили...

6 А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх кордонів...

7 Ось я розбуджу в них бажання повернутися, звідки їх продали, і все, що зробили ви, поверну вам на голову!

8 І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку юдейських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав.

9 Кличте про це між народами, оголосіть святу війну, збудіть лицарство, хай сходяться, хай піднімаються всі вояки.

10 Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий скаже: Я лицар!

11 Поспішіть і прийдіть, всі народи з довкілля зберіться туди. Господе, приведи туди своє лицарство.

12 Хай збудяться й зійдуть народи в долину Йосафатову, бо сяду я там, щоб судити всі народи з довкілля.

13 Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, бо чавило наповнене, кадки переливаються, бо поширилося лихо їхнє!

14 Натовпи й натовпи в судній долині, бо близький день Господній у ній.

15 Потемніють сонце та місяць, а зорі загублять свій блиск,

16 і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь охорона своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим!

17 І зрозумієте ви, що я Господь, Бог ваш, який пробуває в Сіоні, на святій своїй горі. І стане Єрусалим за святиню, і чужі вже не будуть ходити по ньому.

18 І станеться в день той, гори будуть кропити виноградовий сік, а підгірки стоятимуть у молоці, і всі потоки Юдині водою заб'ють, а з оселі Господньої вийде джерело, і напоїть долину Шіттім.

19 Єгипет спустошенням стане, і пустелею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що кров проливали невинну у їхньому краї.

20 А Юдея жити буде повіки, і Єрусалим з роду в рід,

21 і помщуся за їхню кров, що за неї я ще не помстився, і оселиться Господь на Сіоні!

АМОСАмос 1

1 Слова Амоса, вівчаря з Текої, про те, що він бачив на Ізраїля за днів Уззії, Юдиного царя, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя, за два роки перед землетрусом.

2 І він сказав: Загримить із Сіону Господь, і з Єрусалиму свій голос подасть, і впадуть на пасовиськах пастухи в жалобу, бо висохне вершина Кармелу!

3 Так промовляє Господь: За три переступи Дамаску й за чотири не попущу цього, за те, що вони молотили Ґілеада ціпами залізними.

4 І пошлю я вогонь на оселю Хазаїла, і пожере він палати Бен-Гадада.

5 І зламаю засува Дамаску, і мешканця витну з долини Авен, і того, хто триматиме берло з Бет-Едене, і арамський народ піде в Кір на вигнання, — каже Господь.

6 Так промовляє Господь: За три переступи Гази й за чотири не попущу цього, що всіх гнали в полон, щоб віддати Едомові.

7 І пошлю я вогонь на мур Ґази, і поїсть він палати її.

8 І мешканця витну з Ашдоду, і того, хто берло тримає з Ашкелону, і зверну свою руку на Екрон, і згинуть рештки филистимлян, — каже Господь.

9 Так промовляє Господь: За три переступи Тиру й за чотири не попущу цього, за те, що він видав усіх на вигнання в Едом, і не пам'ятав заповіту братів.

10 І пошлю я вогонь на мур Тиру, і пожере він палати його!

11 Так промовляє Господь: За три переступи Едому й за чотири не попущу цього, за те, що мечем він гнав брата свого, і загубив своє милосердя, свій гнів завжди стеріг, а лють свою пильнував повсякчасно.

12 І пошлю я вогонь до Теману і пожере він палати Боцри!

13 Так промовляє Господь: За три переступи Аммонових синів й за чотири не попущу цього, за те, що розпорювали ґілеадських вагітних, щоб поширити кордони свої!

14 І вогонь запалю я на мурі Рабби, і пожере він палати її, з криком в день битви, і з вихором у день бурі.

15 І піде їхній цар на вигнання, він і князі його з ним, — каже Господь.

Амос 2

1 Так промовляє Господь: За три переступи Моава й за чотири не попущу цього, за те, що перепалив на вапно кістки едомського царя!

2 І пошлю я вогонь на Моав, і пожере він палати Керіййоту, і загине Моав серед галасу, серед крику, під звуки рога.

3 І витну суддю серед нього, а з ним повбиваю князів його всіх, — каже Господь.

4 Так промовляє Господь: За три переступи Юди й за чотири не попущу цього, за те, що відкинули Господній закон, і постанов його не стерегли, і що на манівці їх звели їхні боги неправдиві, за якими пішли їхні батьки.

5 І пошлю я на Юду вогонь, і пожере він палати Єрусалиму!

6 Так промовляє Господь: За три переступи Ізраїлеві й за чотири не попущу цього, за те, що за срібло вони продають праведного, а за сандалі вбогого!

7 Вони топчуть у земному поросі голову бідних, а дорогу сумирних викривлюють.