Біблія - Невідомий Автор

А обидва ці роги високі, і один вищий від іншого, а той вищий виріс пізніше.

4 Я бачив барана, що колов на захід, і на північ, і на південь, і жоден звір не міг встояти проти нього, і не було нікого, хто б врятував від нього. І він робив, що хотів, і звеличився.

5 І я придивлявся, аж ось цап іде з заходу по поверхні всієї землі, не ступаючи ногами на землю. А той цап мав подобу рога між своїми очима.

6 І прийшов він до того барана, що мав два роги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помчав на нього в люті своєї сили.

7 І я бачив його, що він добіг аж до барана, і з люттю вдарив того барана, і зламав йому ті два роги, і в барана не було сили встояти проти нього. І цап повалив його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто б вирятував барана від нього.

8 А цап став аж надто звеличуватися. А коли він зміцнився, то був зламаний його великий ріг, а замість нього виросли чотири роги, звернутих на чотири боки неба.

9 А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого виріс дуже великий до півдня, і до сходу, і до Славного краю.

10 І він піднявся аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, і деякі зірки, і потоптав їх.

11 І він піднявсявся аж до Вождя того війська, і від нього була віднята стала жертва, і перекинув місце святині його.

12 Незабаром буде віддане йому військо зі щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і матиме успіх в усьому.

13 І почув я одного святого, що промовляв. А інший святий запитав його: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання?

14 І сказав він мені: Аж до двох тисяч трьох сотень вечорів і ранків, тоді буде визнана очищеною святиня.

15 І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав значення його, ось стала переді мною ніби людина.

16 І почув я між берегами Улаю людський голос, що промовляв: Гавриїле, розтлумач йому це видіння!

17 І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я налякався й упав на обличчя своє. І сказав він мені: Знай, сину людський, що на час кінця це видіння!

18 А коли він промовляв до мене, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він доторкнувся до мене, і поставив мене на моєму місці,

19 та й сказав: Ось я об'являю тобі, що буде в кінці гніву, бо на кінець призначеного часу це видіння.

20 Той цап, якого ти бачив, що мав ті два роги, це царі мідіян та персів.

21 А цап, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.

22 А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири, це чотири царства постануть з цього народу, але вже не в його силі.

23 А в кінці їхнього царства, коли ті грішники наповнять міру свого беззаконня, постане цар нахабний та підступний.

24 І стане він могутнім, але не з його власної сили, і він дивним чином нищити буде, і матиме успіх. І винищить він сильних і народ святих.

25 А через його мудрість, брехня з його руки матиме успіх, і він звеличиться в своєму серці. І за мирного часу знищить він багатьох, і повстане на Володаря над володарями, але не руками буде зламаний.

26 А видіння вечора та ранку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відноситься на далекі часи.

27 А я, Даниїл, занедужав і хворів кілька днів. І встав я, і виконував свої обов'язки, і не міг отямитися від того видіння, але ніхто не зважав на те.

Даниїл 9

1 Над халдейським царством зацарював Дарій, син мідіянина Ахашвероша,

2 за першого року його царювання я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було сказано за Господнім словом до пророка Єремії. Сімдесят років Єрусалим мав залишатися в руїнах.

3 І звернув я своє обличчя до Господа Бога, в молитві та з благанням, у пості, у веретищі та в попелі.

4 І молився я Господові, Богові своєму, і в сподіванні промовляв: О мій Господе, Боже великий і грізний, що стережеш заповіт та даєш милість тим, хто любить тебе, та тим, хто виконує твої заповіді!

5 Ми грішили та вчиняли беззаконня, і були несправедливі, і бунтували, і відверталися від твоїх заповідей та від постанов твоїх.

6 І не прислухалися ми до твоїх рабів пророків, що промовляли твоїм іменем до наших царів, наших князів та наших батьків, і до всього народу землі.

7 Тобі, Господе, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для мешканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьких та далеких, по всіх тих краях, куди ти їх вигнав за їхню невірність перед тобою.

8 Господе, сором на обличчя нам, нашим царям, князям нашим та нашим батькам, що згрішили перед тобою!

9 У Господа, нашого Бога, милість та спокута, а ми бунтували проти нього,

10 і не слухали голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити законами його, які він дав нам через своїх рабів пророків.

11 І весь Ізраїль переступив закон твій, і відвернулися, щоб не слухати твого голосу, і було вилите на нас те прокляття й та присяга, що написана в законі Мойсея, Божого раба, бо ми грішили перед ним.

12 І він виконав своє слово, яке промовляв на нас та на наших суддів, що судили нас, щоб спровадити на нас велике лихо, такого не було під усім небом, як вчинене в Єрусалимі!

13 Як написано в Мойсеєвому законі, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб повернутися нам від свого гріха, і щоб порозумнішати в твоїй правді.

14 І Господь пам'ятав про те лихо, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх своїх вчинках, які він зробив, та ми не слухали його голосу.

15 А тепер, Господе, Боже наш, що вивів з Єгипетського краю свій народ потужною рукою, і зробив собі славне ім'я, як цього дня, згрішили ми, роблячи лихе!

16 Господе, в міру всієї твоєї справедливості хай відвернеться гнів твій та твоя ревність від твого міста Єрусалиму, твоєї святої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць.

17 І нині прислухайся, Боже наш, до молитви твого раба та до його благань, і хай засяє твоє обличчя над твоєю спустошеною святинею, заради Господа!

18 Нахили, Боже мій, вухо своє та й послухай, відкрий свої очі й побач наші спустошення та те місто, де кликалося ім'я твоє в ньому, бо ми кладемо свої благання перед твоїм обличчям не через свою праведність, а через велику твою милість.

19 Господе, вислухай! Господе, пробач! Господе, прислухайся й зроби! Не забарися заради себе, мій Боже, бо ім'я твоє кличеться над твоїм містом і над твоїм народом!

20 Поки ще я промовляв і молився, та сповідував гріх свій та народу мого Ізраїля, і клав свою молитву перед обличчям Господа, мого Бога, за святу гору мого Бога,

21 як з'явився Гавриїл, якого я бачив у видінні на початку, і доторкнувся до мене за часу вечірньої хлібної жертви.

22 І він напучував мене, промовляючи: Даниїле, я тепер вийшов, щоб обдарувати тебе проникливістю й розумінням.

23 На початку молитов твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улюблений, і дослухайся цього слова, і придивися до видіння.

24 Сімдесят тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутана, і вічна правда приведена, аж поки будуть підтверджені видіння й пророк, і щоб помазати святе святих.

25 Та знай і розумій: від виходу наказу про повернення Ізраїля й відбудови Єрусалиму і до Володаря Месії мине сім тижнів і шістдесят два тижні. І повернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і буде те за тяжких часів.

26 І по тих шістдесяти двох тижнях буде вбитий Месія, хоч не буде на ньому вини. А це місто й святиню знищить народ царя, що прийде. А кінець його буде, як від повені. І аж до кінця буде війна, і будуть великі спустошення.

27 І він збереже заповіт для багатьох на один тиждень, а за пів тижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, аж поки не настане повна руїна.

Даниїл 10

1 За третього року царювання Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, якого кликали Валтасаром, а слово це правда про велику війну. І він зрозумів те слово, і мав розуміння того видіння.

2 Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні.

3 Їв пісне, а м'ясо й вино не входило до моїх вуст, і не намащувався оливою я аж до закінчення цих трьох тижнів.

4 А двадцять четвертого дня першого місяця був я біля великої річки Хіддекел.

5 І звів я свої очі та й побачив чоловіка, одягнутого у льняний одяг, а стегна його підперезані золотом з Уфазу.

6 А тіло його як топаз, а обличчя його як блискавка, а очі його як полум'я, а руки його та ноги ніби блискуча мідь, а звук слів його як шум натовпу.

7 А я, Даниїо, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зі мною, не бачили цього, але велике хвилювання спало на них, і вони поховалися.

8 І я залишився сам, і бачив це велике видіння, і сили залишили мене, і обличчя змінилося до невпізнання, і я ослаб...

9 І почув я голос. А як почув, то зомлів, і впав своїм обличчям на землю.

10 І ось рука доторкнулася до мене, і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.

11 І сказано до мене: Даниїле, встань, зрозумій ті слова, що я скажу тобі, бо я посланий до тебе! А коли він промовляв до мене це слово, то я стояв і тремтів.

12 А він сказав до мене: Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокоритися перед обличчям твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов заради твоїх слів.

13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять один день, і ось Михаїл, один з головних князів, прийшов допомогти мені, а я залишив його там при царях перських.

14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні.

15 А коли він промовляв до мене ці слова, я схилив своє обличчя до землі, і онімів.

16 І ось хтось, як подоба до людських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої вуста, та й сказав тому, хто стояв переді мною: Мій пане, від цього видіння охопив мене біль і став я безсилим.

17 І як можу я, раб мого пана промовляти до пана мого, коли в мені тепер нема ні сили, ні духу?

18 І знову доторкнувся до мене хтось, схожий на людину, і зміцнив мене,

19 та й сказав: Не бійся, мир тобі! Бадьоріше, бадьоріше! А коли він промовляв до мене, я зібрався з силами й сказав: Хай промовляє мій пан, бо мені вже краще!

20 І він сказав: Ти тепер знаєш, чого я до тебе прийшов? А зараз я маю повернутися, щоб воювати з перським царем, а коли піду, то прийде грецький князь.

21 І нема нікого, хто підтримав би мене проти них, окрім вашого князя Михайла, але перед цим я об'являю тобі записане в книзі правди.

Даниїл 11

1 А в першому році царювання мідіянина Дарія, я став його опорою.

2 Слухай же правду.