Біблія - Невідомий Автор

І скаже вона: Піду я і повернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 Але вона не усвідомлює, що то я давав їй хліб і сік виноградний, свіжу оливу і примножив їй срібло та золото, що пішло на Ваала.

11 Тому то заберу назад своє збіжжя в його часі, а мій сік виноградний в його часі, і заберу свою вовну та свій льон, що прикривав її голе тіло.

12 І відкрию її голе тіло на очах її коханців, і ніхто не врятує її від моєї руки.

13 І зроблю кінець усякій радості її, святу її та новомісяччю її, суботі і всякому відпочинку її.

14 І спустошу її виноградник та її фіґове дерево, про які вона казала: Це мені дар за розпусту, що дали мені мої полюбовники. А я перетворю їх на ліс, і пожере їх польова звірина!

15 І навідаю її за день Вааловий, коли вона кадила. І прикрашалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а мене забувала, — каже Господь.

16 Тому то ось я вмовлю її, і випроваджу її до пустелі, і промовлятиму до серця її.

17 І дам їй виноградники та долину Ахор, як двері сподівання, і вона буде там співати, як за днів своєї юності, як за дня виходу її з Єгипетського краю.

18 І того дня — промовляє Господь, — ти кликатимеш: Чоловіче мій, — і не будеш більше кликати мене: Мій Ваале.

19 І усуну імена Ваалів з її вуст, і вони не будуть більше згадувані своїм ім'ям.

20 І заради народу свого укладу я угоду того дня з польовою звіриною і з птаством небесним, і з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і сидітимуть вони безпечно.

21 І заручуся з тобою навіки, заручуся з тобою справедливістю та правосуддям, милістю та любов'ю.

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти знатимеш Господа.

23 І того дня я почую, — каже Господь, — відповім небу, а воно відповість землі,

24 а земля відповість збіжжю, і виноградному сокові, і оливі, а вони відповідатимуть Ізреелові.

25 І обсію її собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ мій, а він скаже: Мій Боже!

Осiя 3

1 І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку друга, але зрадливу, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і полюбляють коржики з родзинок.

2 І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла, гомер ячменю та летех ячменю.

3 І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь розпусною і не будь нічия, також і я буду такий до тебе.

4 Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя і без князя, і без жертви, і без кам'яного стовпа, і без ефода,і без домашніх божків.

5 Потому Ізраїлеві сини повернуться і будуть шукати Господа, Бога свого та царя свого Давида. І за останніх днів з тремтінням повернуться до Господа та до його добра.

Осiя 4

1 Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю з мешканцями земними, бо нема на землі ні правди, ні милості, ані Божих знань.

2 Клянуть та брешуть, вбивають, крадуть та займаються перелюбом, поставали насильниками і проливають кров за кров'ю.

3 Тому то в жалобу земля впаде і не стане мешканця на ній разом з польовою звіриною і з птаством небесним, і з морськими рибами.

4 Та хай ніхто не свариться і хай не викриває ніхто! Бо народ мій як той, що сперечається зі священиком.

5 І спіткнешся ти вдень, і спіткнеться з тобою пророк уночі, і знищу я матір твою!

6 Погине народ мій за те, що не знає мене. Тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для мене священиком. А тому, що забув ти закон свого Бога, забуду синів твоїх і я!

7 Що більше розмножуються, то більше грішать проти мене. Їхню славу зміню на ганьбу я!

8 Вони живуть з гріхів народу мого і до провини його свою душу схиляють.

9 І буде священикові, як і народові, і покараю за дорогу його, і йому відплачу згідно вчинків його.

10 І вони будуть їсти, але не наситяться, будуть розпусні, та не розмножаться, бо покинули дбати про Господа.

11 Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.

12 Народ мій запитує у свого дерева, і відповідає йому його палиця, бо дух розпусти заводить до перелюбу, і вони відступили від Бога свого.

13 На верховинах гірських вони жертви приносять та кадять на пагорбах під дубом, тополею і теребінтом, бо хороша їхня тінь, тому ваші дочки розпусними стали, а ваші невістки — зрадливими.

14 Та не покараю ще ваших дочок розпусних, та ваших зрадливих невісток, бо й чоловіки усамітнюються з повіями і жертви приносять з розпусницями. А народ без знань гине!

15 Якщо ти розпусник, Ізраїлю, хай Юда не буде винний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Господь!

16 Бо Ізраїль став упертий, немов та корова. Та тепер Господь пастиме їх, як вівцю на луках розлогих!

17 Прилучився до бовванів Єфрем, покинь ти його!

18 Ватага п'яниць звироднілих стала розпусною, їхні очільники полюбили безчестя.

19 Вітер їх понесе на крилах своїх, і сором їм буде за жертви свої.

Осiя 5

1 Послухайте цього, священики, зваж на це, оселя Ізраїля, а ви, царські палати, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягнутою на Фавор.

2 І глибоко вгрузли в розпусті вони, та я попереджував їх усіх.

3 Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований переді мною, бо тепер розпусним, Єфреме, ти став, опоганився Ізраїль.

4 Не дають їхні вчинки повернутися до Бога, бо дух розпусти в середині їхній, і не визнають Господа.

5 І гордість Ізраїлева свідчить проти нього. А Ізраїль і Єфрем упадуть за провину свою, також Юда з ними впаде.

6 Зі своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, він від них віддалився.

7 Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, тепер їх пожере молодик разом з їхнім маєтком.

8 Засурміть у рога в Ґів'ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет-Авені за тобою, Веніямине!

9 В день картання Єфрем за спустошення стане, поміж племенами Ізраїля я повідомив, що з ними буде.

10 Стали вельможі Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, свій гнів!

11 Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.

12 І я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.

13 І побачив Єфрем свої хвороби, і Юда — свої нариви, а Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати хвороби ваші не зможе і не загоїть вам нариви!

14 Бо я немов лев для Єфрема, і немов той левчук для оселі Юди. Я розшматую й піду і ніхто не врятує!

15 Піду, повернуся до місця свого, аж поки провини своєї вони не визнають і не стануть шукати обличчя мого. Бо в утиску змушені будуть шукати мене!

Осiя 6

1 Повернімося до Господа, бо він пошматував і нас вилікує, бо вдарив і перев'яже!

2 Оживить він нас за два дні, а третього дня нас поставить і будемо жити ми перед обличчям його.

3 Намагаймося збагнути Господа і збагнемо! Міцно поставлений прихід його, мов зірниці, і він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.

4 Що, Єфреме, зроблю я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара ранкова, і мов та роса, що вранці зникає,

5 тому навчав я їх пророками, вбивав їх словами вуст своїх, і суд мій, як світло те, вийде.

6 Бо я милості хочу, а не жертви, і знань про Бога більше від цілопалень.

7 Вони угоду мою порушили, мов той Адам, вони там мене зрадили.

8 Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.

9 Ватага священиків, як той розбишака чигає. На дорозі в Сихем вчиняють розбій, бо тільки злочин у них на думці.

10 В оселі Ізраїля бачу жахливе, там розпуста в Єфрема, опоганився Ізраїль.

11 Також, Юдо, для тебе жнива приготовані, як я долю народу свого поверну!

Осiя 7

1 Коли я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, злодій приходить і грабує на вулиці банда.

2 І не думають в серці своєму, що я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям моїм поставали.

3 Вони злістю своєю втішають царя, а своєю брехнею вельмож.

4 Усі вони вчиняють перелюб і схожі на піч, яку пекар перестає напалювати, поки тісто замісить та вкисне воно.

5 У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простягнув до дотепників руку свою.

6 У них палає їхнє серце, бо їхнє нутро, як піч. Всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий вогонь.

7 Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до мене.

8 Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернутим.

9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся його посивіло, а він так і не усвідомив того.

10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не повертаються, і не шукають його.

11 А Єфрем став, як дурний і простакуватий голуб. Вони закликають в Єгипет, а йдуть в Асірію.

12 Як підуть вони, розтягну свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою я їх караю.

13 Горе їм, бо від мене вони відійшли, загибель на них, бо повстали вони проти мене! Хоч я викупив їх, та брешуть вони проти мене.

14 Вони в серці своєму не кличуть до мене, хоч і стогнуть на ложах своїх. Точать розмови за хлібом та вином і відступають від мене.

15 А я їх картав, їхні руки зміцняв, а вони лихе на мене задумують...

16 Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той оманливий лук... Впадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в Єгипті!

Осiя 8

1 Візьми рога до вуст своїх, та й засурми. На оселю Божу падає неначе орел, бо переступили вони заповіт мій і на закон мій повстали.

2 До мене кличуть вони: Мій Боже, збагнули тебе ми, Ізраїлю!

3 Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!

4 Вони ставлять царя, але не від мене, вони князя ставлять, але я не знаю! Вони з срібла свого та з золота свого божків наробили собі, щоб згинути,

5 відкинув теля твоє я, Самаріє! Мій гнів запалився на тебе, аж доки не зможете ви від провини очиститися?

6 Бо воно від Ізраїля. Зробив його майстер і воно не Бог, і перетвориться на уламки теля самарійське.

7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде колосків і зерно не видасть борошна, коли ж видасть, чужі з'їдять його.

8 Ізраїль проковтнутий, став між народами він, як та річ непотрібна.

9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як самотній дикий осел, а Єфрем за любов дає подарунки любовні.

10 І хоч вони здобувають прихильників серед інших народів, я незабаром їх зберу і вони перестануть помазувати царя та князів.

11 Бо жертовників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертовники!

12 Я можу йому написати закон свій хоч тисячу раз, але чужим для нього він буде!

13 Вони люблять жертви, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не схвалює це.