Біблія - Невідомий Автор

Я ж зроблю їх бридкими для них,

21 і віддам їх у руку чужих на грабунок, а нечестивим — землі на здобич...

22 І обличчя своє відверну я від них, і вони обезчестять мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й обезчестять його...

23 Зроби ланцюга, бо земля переповнилася правом кривавим, а місто наповнилося насильством ...

24 І наведу я найлютіших з народів, і посядуть вони оселі їхні, і гордість вельможних зупиню, і святощі їхні обезчещені будуть!

25 Загибель іде, вони будуть шукати спокою та не буде його...

26 Прийде лихо за лихом, і буде звістка за звісткою, і будуть шукати пророцтва в пророка, та не буде закону в священиків і поради в старшин...

27 Цар буде в жалобі і страхом одягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм зроблю, і судитиму їх їхніми судами, і зрозуміють, що я Господь!

Єзекиїль 8

1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму помешканні, а Юдині старшини сиділи переді мною, і опустилася там на мене рука Господа Бога.

2 І побачив я, аж ось ніби людина. Від подоби стегон її й додолу вогонь, а догори якесь сяйво, ніби блиск начищеної міді.

3 І витягнула ця істота подобу руки, і взяла мене за волосся моєї голови, а дух підняв мене і поніс між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, звернутої на північ, де перебуває ідол, що викликає ревнощі.

4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як та, що бачив я в долині!

5 І сказав він до мене: Сину людський, поглянь у напрямку півночі! І поглянув я на північ, аж ось з півночі, від брами жертовника, був той ідол ревнощів при вході.

6 І сказав він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від моєї святині! Та ти побачиш ще більші гидоти.

7 І привів мене до входу в подвір'я, і побачив я отвір у стіні!

8 І сказав він мені: Сину людський, розшир отвір цей! І розширив я його, і побачив далі вхід!

9 І сказав він до мене: Увійди, і побач ті лихі гидоти, які вони роблять тут!

10 І ввійшов я й побачив, всяких плазунів та огидну звірину, і всяких божків оселі Ізраїлевої, зображених на стіні навколо...

11 А сімдесят старшин Ізраїлевої оселі та Яазанія, Шафанів син, що стояв серед них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці кадильницю, і піднімалися пахощі від кадильниць.

12 І сказав він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що коять потай Ізраїлеві старшини по кімнатах, перед своїми ідолами? Промовляючи: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край...

13 І сказав він до мене: Ти побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.

14 І він запровадив мене до входу в браму оселі Господньої що на півночі, аж там сидять жінки, що оплакують Таммуза.

15 І сказав він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти побачиш гидоти ще більші від цих!

16 І він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господньої оселі. І я побачив при вході до Господнього храму, між притвором та між жертовником, було біля двадцяти п'яти людей, що стояли спинами до Господнього храму, а їхні обличчя звернуті на схід, і вони вклонялися на схід, до сонця.

17 І сказав він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ще недостатньо оселі Юди тих гидот, що тут коять, вони ще розповсюджують по землі насильство і збільшують мій гнів, підносячи зелені гілки до носа.

18 Тому і я буду жорстоким. Око моє не змилується, і милосердя не буду я мати. І вони будуть голосити до вух моїх, та я їх не почую!...

Єзекиїль 9

1 І вигукнув він гучним голосом: Наблизьте карателів міста, і кожен хай має зброю в своїй руці.

2 І ось прийшли шестеро людей з боку горішньої брами, що звернута на північ, і кожен мав зброю в своїй руці, і серед них один був одягнутий в льняне, і писарський каламар був у нього. І вони прийшли, і стали при мідному жертовнику.

3 А слава Ізраїлевого Бога піднялася від херувима, що була над ним, до порога храму. І закликав він чоловіка, одягнутого в льняне, що писарський каламар був у нього.

4 І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знак на чолах людей, що зітхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що кояться серед нього.

5 А до інших він сказав при мені: Ходіть за ним містом і вбивайте. Хай ваше око не має милосердя, і ви не матимете жалю!

6 Старого і юнаків, і дівчат, і дітей, і жінок повбивайте всіх, до останньої людини, тільки на кому цей знак, того не вбивайте, а розпочнете від моєї святині... І розпочали вони з тих старшин, що були перед храмом.

7 І сказав він до них: Опоганьте цей храм, наповніть подвір'я трупами і йдіть! І вони пішли, і вбивали в місті.

8 А коли вони вбивали, то я залишився і впав на своє обличчя, і промовляв: О Господе, Боже, чи ти знищиш весь залишок Ізраїлів, виливаючи гнів свій на Єрусалим?

9 І сказав він до мене: Провина оселі Ізраїля й Юди дуже велика, земля наповнена кровопролиттям, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей край і не бачить Господь...

10 І тому не змилосердиться око моє, і не змилуюся я, їхню дорогу я дам на їхню голову!

11 І ось чоловік, одягнутий в льняне, що мав каламар писарський, прийшов і сказав: Я зробив, як ти мені наказав!

Єзекиїль 10

1 І побачив я, аж ось на небесній сфері, що на голові херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.

2 І він промовив до того чоловіка, одягнутого в льняне, та й сказав: Увійди поміж колеса під херувимом, і візьми пригорщу жару з вогню, і кинь на місто! І він увійшов перед моїми очима.

3 А херувими стояли з правого боку храму, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.

4 І піднялася слава Господня від херувима на поріг храму, і наповнився нею храм, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.

5 А шум крил херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли він промовляє.

6 І коли він наказав чоловікові, одягнутому в льняне: Візьми вогонь поміж колесами під херувимами, то той прийшов і став при колесі.

7 І херувим простягнув свою руку до вогню, що між херувимами, і взяв, і дав до рук одягнутого в льняне, а той узяв і вийшов.

8 І побачив я в херувимів подобу людської руки під їхніми крилами.

9 І четверо коліс було при херувимах, по одному колесу при кожному херувимові, а вигляд тих коліс, ніби вигляд каменя хризоліта.

10 А на вигляд всі чотири колеса були схожі одне на одне, неначе колесо було в колесі.

11 Кожне колесо рухалося в своєму напрямку, і не повертало при русі, а рухалися в одному напрямку з обличчям голови.

12 А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були по колу повні очей, всі чотири мали колеса.

13 І я чув, що ці колеса кликані галґалом.

14 А в кожного чотири обличчя: обличчя — одного обличчя херувима, обличчя другого — обличчя людини, а третій — обличчя лева, а четвертий — обличчя орла.

15 І піднялися ті херувими. Це ті істоти, що я бачив на річці Кевар.

16 А коли рухалися ті херувими, то рухалися й ті колеса при них, а коли ті херувими піднімають свої крила, щоб злетіти над землею, то й колеса були при них.

17 Коли ті зупинялися, зупинялися й вони, а коли ті піднімалися, піднімалися й вони, бо в них був дух живої істоти.

18 І вийшла слава Господня з порога храму, і стала над херувимами.

19 І підняли херувими свої крила, і злетіли з землі на моїх очах, і колеса рухалися обіч них, і стали вони при вході до східної брами оселі Господа, а слава Ізраїлевого Бога над ними.

20 Це ті істоти, що я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я зрозумів, що то були херувими.

21 У кожного було по чотири обличчя, у кожного чотири крила, а під їхніми крилами подоба людських рук.

22 І їхні обличчя це ті обличчя, які я бачив над річкою Кевар, і їхній вигляд і вони самі, і як вони рухаються.

Єзекиїль 11

1 І підійняв мене дух, і привів мене до східної брами Господньої оселі, що повернута на схід. І ось при вході до брам двадцять п'ятеро чоловіків, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, старшин народу.

2 І сказав він до мене: Сину людський, це ті люди, що задумують лихе, і радять погане цьому місту,

3 що кажуть: Скоро будуватимемо місто. Воно казан, а ми м'ясо.

4 Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!

5 І зійшов на мене дух Господній, та й до мене сказав: Скажи: Так промовляє Господь: Правду кажете, Ізраїлева оселе, і я знаю наміри вашого духа.

6 Ви намножили своїх убитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.

7 Тому так каже Господь Бог: Ваші вбиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно той казан. Та я випроваджу вас з нього!

8 Ви боїтеся меча і меча наведу я на вас, — каже Господь Бог.

9 І випроваджу вас з нього, і дам вас у руку чужинців, і зроблю між вами присуди!

10 Від меча ви попадаєте. На кордоні Ізраїля судитиму вас, і ви зрозумієте, що я Господь!

11 Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м'ясом. На кордоні Ізраїля судитиму вас!

12 І зрозумієте ви, що я Господь, бо за уставами моїми ви не ходили, а постанов моїх не виконували, а виконували постанови тих народів, що навколо вас.

13 І коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав: О Господе Боже, невже ти знищиш залишок Ізраїлевий!...

14 І було мені слово Господнє таке:

15 Сину людський, твоїм братам, твоїм родичам і всій оселі Ізраїля промовляють мешканці Єрусалиму: Віддаліться ви від Господа, нам даний цей край на володіннянам,

16 тому скажи: Так промовляє Господь Бог: Хоч я прогнав їх між народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них на деякий час святинею в тих краях, куди вони ввійшли.

17 Тому скажи: Так промовляє Господь Бог: Я зберу вас з народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.

18 І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї все мерзенне й огидне.

19 І дам їм одне серце, і вкладу в них новий дух, і вийму з їхнього тіла серце кам'яне, і дам їм серце тілесне,

20 щоб вони ходили за уставами моїми, і дотримувалися постанов моїх та виконували їх. І вони стануть мені народом, а я буду їм Богом!

21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за своїми гидотами та мерзотами, то поверну їхню дорогу на їхню голову, — каже Господь Бог...

22 І підняли херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога над ними.

23 І піднялася слава Господня з середини міста, і стала на горі, що зі сходу міста.

24 І дух Божий підняв мене, і у видінні переніс мене в Халдею до вигнанців.