Полонянка бандита - Тетяна Калинова
Сиджу в своєму кабінеті і вже вкотре продумую кожен можливий варіант того , що може відбутись під час або після вечірки в Плазі. Від такого виродка як Охотський , можна чекати чого завгодно. Знов переводжу погляд на монітор , на якому вже більше години одна і та ж картинка... Кімната Лії . Дівчина сидить на ліжку обійнявши коліна руками. Вже заспокоїлась . Ще кілька хвилин тому душу рвала своїми криками і сльозами. Я навіть підривався щоб піти заспокоїти і пояснити , що все добре буде. Щоб не боялась. Та в останній момент вдалось зупинитись. Вона сама винна. Сама обрала такий варіант відносин. Я теж гратись вмію. Тільки ігри мої жорстокі і небезпечні. Я собі ніколи не пробачу , якщо вона постраждає через мою витівку. Але відступати пізно. Залишається сподіватись на удачу і на те , що ми все продумали.
Ось до неї зайшла Людмила - кухарка , поклала на столик сніданок , та дівчина навіть не звернула на нього уваги. Коли жінка вийшла , Лія піднялась і взяла тарілку в руки. Посміхаюсь . Все-таки голод взяв своє. Та рано я зрадів , вона пішла з тарілкою в ванну кімнату і як я розумію викинула все в унітаз. Задовбала зараза. Вже дві доби нічого не їла. Скоро взагалі з ніг впаде.
Що ж мені з тобою робити Ліє? Іноді реально хочеться перекинути через коліна і кілька разів ляснути по спокусливій дупі.
Підіймаюсь і йду на кухню . Беру нову порцію сніданку і йду в її кімнату. Лія навіть не відразу звернула на мене увагу , а коли побачила - її погляд сповнений суму і здається надії знов з розбігу врізався в саме серце.
- Еееміре... - шепоче ледь чутно і дивиться так , наче я дійсно щось означаю для неї. Як в неї це виходить? А можливо до біса? Нехай прикидається . Головне щоб була поруч. Але ж ні трясця твоїй матері! Скільки раніше було дівок які за бабло були готові на все , прикидались , мовчали і терпіли все що я робив з ними. Від неї ж хочу справжніх почуттів . Чесності хочу . Нехай краще гадом і виродком називає як з самого початку , ніж дивиться цим поглядом і знов вводить в оману.
- Тобі потрібно поїсти . - підходжу ближче і вона здається тільки тепер помічає тацю в моїх руках . ЇЇ вираз обличчя відразу змінюється . Хмурить свої гарні брови і примружує очі.
- Якщо ти прийшов тільки для цього , то я не голодна. - знов відвертається від мене . Я починаю закипати , та намагаюсь тримати себе в руках. Мені потрібно щоб вона поїла. Поклав тацю на стіл сідаю біля неї.
- Не дурій Ліє , ти скоро навіть піднятись не зможеш. Захворієш .
- Хвилюєшся що не буде з ким йти на зустріч з Охотським? Можливо я того й хочу , захворіти і померти. - повертається до мене обличчям , в очах блищать сльози. - Ти настільки ненавидиш мене що зможеш так просто віддати йому на поталу ? Так , я взяла в тебе компромат на нього , бо понад усе хочу щоб він заплатив за все що зробив з мамою і зі мною , то тепер я заслуговую смерті? - сльози котяться по щоках і останню фразу вона викрикує мені просто в обличчя. - Це так я тобі потрібна? - ривком притягую її до себе вхопивши за обличчя і ненаситно пожираю її рот глибоким пристрасним поцілунком. Лія застогнала і швидко перелізла мені на ноги обійнявши мене руками і ногами. Твою ж матір!!! Як же я скучив за нею! Збожеволіти яка вона солодка і бажана . Притискаю до себе і ковзаю долонями по майже оголеному тілу. Вона тремтить і теж бігає долоньками по моїй спині , плечах , потилиці , зводячи з розуму остаточно . Хапаю за сідниці і втискаю в себе , вона знов стогне і в мене зриває башню... Кидаю дівчину на ліжко і накриваю її своїм тілом . Моя футбулка летить на підлогу разом з її шовковим топом . Кидаюсь з поцілунками на її груди і божеволію від її стогонів і пальчиків які занурюються в моє волосся притискаючи міцніше до своїх грудей. Лія вигинається від кожного мого дотику і поцілунку , така чутлива і солодка... Стягую її шортики і опускаюсь з поцілунками нижче . Всю її хочу. Облизати , вкусити , зжерти хочу. Нарешті вона в моїх руках . Піді мною . З гучними стогонами б`ється в конвульсіях від насолоди , яку їй подарували мої руки, губи і язик . Швидко стягую свої штани разом з трусами і накриваю її собою . Лія напружилась і я мав звернути на це увагу... Мав... Але не звернув. Лише завмер почувши крик і відчув як в плечі врізаються її нігті . Дивлюсь на прикриті повіки з-під яких котяться сльози і почуваюсь скотиною . Дурепа! Яка ж ти дурепа Ліє. Моя дурепа. Тільки моя . Якби вона нічого не відчувала до мене , не дозволила б ... зупинила б мене ... а вона віддалась. Мені віддалась. Тільки мені. Моя дівчинка.
- Чшш. Чшшшш. - цілую повіки ледь стримуючи тіло яке прагне свого. Прагне вдосталь насолодитись таким солодким і бажаним тілом. - Маленька моя. Пробач . Пробач крихітко. Розплющ очі . - Вона гучно видихає і виконує . Зустрічаюсь з її поглядом і розумію , що що б не сталось , вона тепер моя назавжди . Ніколи не думав , що для мене буде важливо стати першим. Але зараз... Чорт забирай! Моя дівчинка , моя мрія , мій подарунок долі ... Вона чекала мене. Віддалась мені . - Я тебе кохаю , Ліє . - само вирвалось в потоці ніжності яка мене поглинула . ЇЇ очі спалахнули і дівчина посміхнувшись сама потяглась за поцілунком. По тілу пробіг потужний заряд струму і я поглибивши поцілунок почав повільно рухатись в ній доводячи нас обох до нірвани. Лія обійняла мене ногами повністю віддавшись і за мить ми разом полетіли в відкритий космос.
