Той, кого я чекаю - Andriana

Елісон кілька хвилин сиділа, тримаючи телефон у руках, вражена та розгублена. У її голові вирували спогади, але вони всі були неясними, розмитими, ніби затьмарені якимось темним покривалом. Вона пам'ятала моменти з Зоріаном, їхні сміх і розмови, але були й інші миті — затишні, але дивні, коли щось наче зламалося в їхній дружбі. А тепер все це, здається, має зовсім інше значення.

Вона подивилася на повідомлення ще раз. Це було так несподівано, настільки шокуюче. Чи може цей невідомий справді знати щось важливе? Чи це просто чиєсь уявлення про те, що відбулося? Але, з іншого боку, її серце підказувало їй, що в цих словах є частина правди.

Елісон вирішила дізнатися більше. Вона не могла просто залишити це так. Вона знову почала писати:

"Я хочу знати, що сталося між нами. Чому ти кажеш, що ми стали ворогами? Що змінилося тоді? Я готова слухати."

Коли повідомлення було відправлено, вона відчула дивне відчуття — наче зробила великий крок у невідомість, але також немов наблизилася до відповіді на всі свої питання.

Через кілька хвилин прийшло нове повідомлення. Це був той самий невідомий номер. Текст був коротким, але важким, як удар.

"Ти повинна почати з того, що пам'ятаєш. Все зміниться, коли ти згадаєш, що сталося між нами і чому я більше не був з вами. Лілі все знала. Ти була ближче до правди, ніж думаєш."

Елісон відчула, як серце прискорило свій ритм. Тепер вона була впевнена, що це не просто жарти чи вигадки. Це було щось реальне, щось, що вона обов'язково повинна зрозуміти.

Елісон тримала телефон в руках, її пальці мимоволі стискали екран, коли вона чекала наступного повідомлення. Вона вже не могла терпіти невідомість. Що далі? Хто стоїть за цими словами? І чому зараз? Її серце билося швидше, як тільки з'явився новий текст.

"Я розумію, що це важко, але ти повинна дізнатися правду. Ти була дуже близько до того, щоб все зрозуміти, навіть коли не помічала цього. Ти ж пам'ятаєш, як ми разом проходили через все? Я був з тобою тоді, коли все змінилося, коли ми з тобою були ще іншими людьми. Це не те, що ти думаєш, і, можливо, саме тому ти так і не змогла все зібрати докупи.

Ти повинна зрозуміти, хто я, і коли ти це зробиш, все стане на свої місця. Я допоможу тобі це розібрати, не бійся."
 

Елісон застигла, розгублена. Що це означає?

Вона думала, думала і знову думала. Хто б міг так писати? Чому він уперто не хоче сказати, хто він? І чому її це так захоплює? Вона вирішила дати собі час, щоб відпустити емоції і трохи подумати.

"Я подумаю, хто ти. Але не можу сказати, що мені все це просто прийняти. Давай подивимося, як все складеться."

Відповідь не забарилася. Знову прийшло повідомлення, коротке, але від того ще більш важливе:

"Не хвилюйся. Я завжди буду поруч, якщо захочеш дізнатися більше. Ти не одна. І якщо тобі знадобиться допомога, просто пиши. Я завжди тут."

Елісон відчула, як щось тепле та важливе розливається всередині її серця. Вона дивилася на екран і знала, що це — лише початок.