Полонянка бандита - Тетяна Калинова

     Покимарив   кілька   годин    і   почуваюсь   набагато   краще.   Тепер    можна    й    гульнути .   А    потім    зняти    якусь   елітну    повію  ,   чи   двох    і    гарно   провести    час.   Що   там    Макс    казав    щодо    новеньких    ціпочок?    Можливо   й    не    доведеться    нікого     шукати. 

    - Їдемо? - запитує    друг    щойно    виходжу    з    будинку.

    - Так.  -  сідаю    в    авто.  

    - Я    такий    радий   що    ти    повернувся .  Оце    відірвемось.    Братва    вже    на    місці.   Чекають.   - посміхаюсь .   Колись    ми    так    збирались    регулярно.    Напивались ,   знімали   красунь   і   гуляли    до   ранку.   Ніяких   турбот    і    страхів.   Викидали    бабло   на    вітер   і   не    хвилювались    про    завтрашній    день.    Робили    що    хотіли ,   поки    не    загрались.   Молоді ,   дурні ,   перейшли    дорогу    більш    досвідченим    і    впливовим    і    поплатились    за    це.   На    під'їзді    до    клубу    Макс    різко    загальмував    і    я    ледь   не    гепнувся    башкою   з   несподіванки.   Що    за...?   Бачу    двох    дівчат   які    переходять    через    дорогу.  Дурепи  мало    не    кинулись    під    колеса.    Макс    опускає    вікно   щоб    дати    втикона  , за   те    що    по    сторонах    не    дивляться,   та    він    не    встигає     й    рота    відкрити...

    - Куди    сунеш    бульдозер ?    Осліп?  Не   бачиш   ми   тут    йдемо?  - кричить   дівчина   вдаривши    долонями   по     капоту. 
     - Ти   що   охринівша   соска?  - відгаркується   Макс . - Вшийся   з    дороги    бо    прилипнеш   до    асфальту ,   не   віддеруть.  
  -  Це   ти   бачу   охринівший.   Думаєш   якщо   є   крута   тачка,    значить   ти   тут   цар   і   Бог?   Обломись .   І   крутіших    бачили. 
    - Я   не   зрозумів ,   ти   що    вбухана ,   чи   дурна?  - продовжує   друг    а   я    вже    почав    сміятись    і    нахилився   в    сторону     щоб    глянути    на   нахабне    курча ,   яке   сміє   так    розмовляти .  
    - Сам   дурень .  - відповідає   дівчина    і   забирає    волосся    яке    вітер   кидає   їй   в   обличчя.   Бачу   її   обличчя ,    очі    і   охриніваю   в   доску...   Пам'ять   спалахами    підкидає    картинки    з    минулого...  Дівчина.  Красунечка.  Біжить   по  сходах.   Біла   повітряна   сукня .  Сліпуча   посмішка   від    якої   серце  спершу    завмерло ,    а    потім    прискорило   ритм.

       - Вали   звідси    нещастя,   поки    дозволяю.  І краще    не    попадайся    більше    мені    на    очі ,   бо    при    наступній    зустрічі    відповіси   за    кожне    слово.  - виводить   з    роздумів    голос    Макса.   Він    підіймає    вікно.   Дівчина    показала    йому     середній   палець    і  вони   з    подругою   швидко   загубилися    в    темряві.    А   ми    рушили   з    місця.  
     
     Гм.   Я   не   міг   помилитись .    Це    точно   вона.   Дівчинка ,   яка   колись  з   першого   погляду      стала   моєю   мрією.   От   тільки    невчасно...  Саме   тоді   все   й   сталось  і   мені   довелось   поїхати.   Вона   змінилась .   Подорослішала ,   але    все   така    ж    красива    і    нахабна.    Я    теж   змінився .  Якби   повернути    час   назад ,   я   б    вчинив   по-іншому .   Я   часто   згадував   нашу   з   нею   зустріч   і   прокручував   в   голові   нашу   єдину    розмову.   Думав   як   би    все    могло    скластись ,   якби    не    мій    від'їзд.   Жодна   інша    настільки    не   западала    в    душу ,    як   ця    маленька    студентка    в    білій    повітряній    сукні   і   з    гострим   язичком.     І    зараз ,   щойно    повернувшись    зустріти    її...  Гм.  Цікаво...  Видно    це    доля.    Тепер    я    не    впущу    тебе    гюзель.    

     -  Знайди    дівчину    і    дізнайся    хто   вона.   Все    що   зможеш.    Батьки,  житло ,    навчання ,   друзі.   Все.     

     - Ти    про   кого?    Про   цю   козу?   На    біса    вона    тобі?  -  обурюється    Макс . -  якась   ненормальна.    

      - Ти    будеш   зі    мною    сперечатись?  -  гарчу.

       - Та   що   ти?   Як    я     смію?  - злиться   друг.  -  Дізнаюсь.     Не    психуйте    Емір  бей.   Ще   я    блядь   малоліток    не   пас .   Дожився.  - бурчить    собі    під    ніс. -  А   шукати    її    як?    По    місту   бігати?    Чи    ти    пропонуєш    мені    зараз    її    наздогнати     і    допитати? 

     -   Припини    бурчати.    Знайди    Максе    і   дізнайся    все .  -  ще    раз    повторюю    і    ми    припаркувавшись    виходимо    з    авто.     Вже   через    хвилину    заходимо   в   клуб.   

     - Емір бей!   Емір   бей!  Привіт!  *Мерхаба!   Селям!  - кричать   старі   знайомі   і  друзі.  Я   теж   радий    всіх    бачити.   Наче    повернувся    в    сім'ю.   Хоча   зараз    дуже   гостро    відчувається   нестача   тих   кого    втратив.   

     - Селям    друзі.   Радий    всіх   вас  бачити.   Дякую   що   прийшли.   Сьогодні   відпочиваємо   а   завтра   зберемось   і    обговоримо   плани   на    майбутнє.   Розважайтесь   хлопці .  Всім   гарного    вечора.   

     Ми   сіли   за    наш    улюблений   колись   столик .   Охриніти!   За   стільки    часу    тут    нічого    не    змінилось.   Наче    й    не    було    цих   п'яти    років.    Ми    бухали ,   згадували    старі    добрі   часи    і    реготали.   Навіть   не    пам'ятаю    коли    востаннє    так    відпочивав    душею. 

      - Гей    Ваха ,  де    обіцяні    ціпочки?  - кричить   Макс .    Потрібно    розбавити    компанію.  

      - Готуються ,   кілька    хвилин    і    все    буде. - шкіриться    власник    клубу.  

      Через   кілька    хвилин    дійсно    вийшли    дівчата .   Всі    як    на    підбір ...   Коротенькі   латексні    шортики ,   такі    ж   майки   з   глибокими   вирізами    на   грудях,   всі    на  високих  підборах .   Одні    починають  повільно    танцювати   спокушаючи,   інші    відразу   підходять   і    сідають    на    коліна    чоловікам.    Мою    увагу    привертає    дівчина ,   яка   тримається   трохи    осторонь    від    інших .   Вона    стоїть     до    мене    спиною    і    весь   час    намагається    обтягнути    коротенькі   шортики ,   чи    склавши    руки    на    грудях     їх     трохи    прикрити .   Скромняжка???  Чого   ж    прийшла    сюди?   Чи   це    така    гра    щоб    привернути    увагу?   Ну    що   ж,    зараховується .   Моя    увага    вся  повністю      прикута    тільки    до    тебе   крихітко .   Відкидаюсь    на   спинку    дивана    і    продовжуючи    спостерігати    за    дівчиною   п'ю    віскі.   Гарні   ніжки ,   які    відразу    хочеться    закинути    собі    на    плечі ,   апетитна   підтягнута    дупа ,   тонка   талія ,   довге    хвилясте    волосся.   Так   малюк ,   цієї   ночі   ти    моя.   Якщо   будеш    хорошою   дівчинкою ,   то   й    наступної    теж.   Вирішую    її   покликати    до    себе.