Місячний камінь - Вилки Коллінз

— Усі ваші міркування ні до чого не приведуть, — мовив я. — Алмаз у даний момент знаходиться в Лондоні.

Він здригнувся і подивився на мене з великим здивуванням.

— У Лондоні? — повторив він. — Як потрапив він у Лондон з дому леді Веріндер?

— Цього ніхто не знає.

— Ви його винесли власними руками з кімнати міс Веріндер. Як він був узятий від вас?

— Не маю ні найменшого уявлення про це.

— Ви бачили його, коли прокинулися ранком?

— Ні.

— Чи він був повернений міс Веріндер?

— Ні.

— Містере Блек, тут є дещо таке, що треба з'ясувати. Чи можу я запитати, яким чином вам відомо, що алмаз тепер у Лондоні?

Таке саме запитання поставив я містерові Бреффу, коли розпитував його про Місячний камінь, повернувшись в Англію. Відповідаючи Езрі Дженнінгсу, я повторив те, що сам чув з вуст нашого стряпчого і що вже добре відоме читачам із цих сторінок.

Він ясно сказав, що не задоволений моєю відповіддю.

— При всій повазі до вас, — сказав він, — і при всій повазі до вашого юридичного радника, я додержуюсь висловленої мною думки. Вона грунтується, мені це добре відомо, на простому здогаді. Але ваша думка, вибачте мені за нагадування, також грунтується на простому здогаді.

Його погляд на справу був цілком новий для мене. Я з хвилюванням хотів почути, як він обстоюватиме його.

— Я вважаю, — казав далі Езра Дженнінгс, — що під впливом опіуму ви взяли алмаз, аби заховати його десь у безпечному місці. Цей же вплив і цей же мотив могли спонукати вас заховати його десь у вашій кімнаті. Ви вважаєте, що індуські змовники не могли помилитись. Індуси пішли в дім містера Люкера по алмаз, — значить, алмаз повинен бути у містера Люкера. Чи маєте ви які-небудь докази, аби довести, що Місячний камінь був завезений в Лондон? Адже ви не можете навіть угадати, як і хто вивіз його з дому леді Веріндер! Чи є у вас доказ, що алмаз відданий під заставу Люкеру? Той заявив, що ніколи не чув про Місячний камінь, а в розписці його банкіра згадується тільки про цінну річ. Індуси вважають, що містер Люкер бреше, — і ви знову вважаєте, що індуси мають рацію. Все, що я можу сказати на захист своєї думки, то це те, що вона можлива. Що ж ви, містере Блек, логічно чи юридично можете сказати на захист вашої думки?

Сказано було різко, та не можна заперечити, що сказано також і справедливо.

— Признаюсь, ви викликали в мене сумнів, — відповів я. — Ви не заперечуватимете проти того, аби я написав містерові Бреффу й розповів йому все щойно сказане вами?

— Навпаки, я буду вельми радий, якщо ви напишете містерові Бреффу. Порадившися з його досвідченістю, ми, можливо, побачимо справу в іншому світлі. А поки що давайте повернемось до нашого експерименту з опіумом. Значить, вирішено, що ви негайно кидаєте курити?

— З цієї ж хвилини,

— Це перший крок. Другий крок повинен полягати в тому, щоб відновити, наскільки це можливо, домашню обстановку, яка оточувала вас минулого року.

Як це можна було зробити? Леді Веріндер померла. Речел і я, поки на мені лежала підозра в злодійстві, були розлучені безповоротно. Годфрі Еблуайта не було — він мандрував десь на континенті. Просто було неможливо зібрати людей, які населяли будинок, коли я ночував у ньому востаннє. Ці заперечення не збентежили Езру Дженнінгса. Він сказав, що надає дуже мало значення тому, аби зібрати тих самих людей, бо даремно було б сподіватися, щоб вони зайняли те ж саме положення відносно мене, яке займали тоді. З другого боку, він вважав за необхідне для успіху експерименту, щоб я бачив ті самі предмети навколо себе, які оточували мене, коли я востаннє був у цьому домі.

— А найголовніше, — додав він, — щоб ви спали в тій кімнаті, в якій спали в ніч після дня народження, і умебльована вона повинна бути точно так, як і тоді. Сходи, коридори й вітальня міс Веріндер також мають бути відновлені в такому вигляді, в якому ви бачили їх востаннє. Обов'язково треба, містере Блек, поставити меблі на ті ж самі місця в цій частині будинку, звідки, можливо, тепер їх винесли. Кинути курити буде даремною жертвою, якщо ми не дістанемо дозволу міс Веріндер зробити це.

— Хто звернеться до неї за цим дозволом?

— Може, ви самі звернетесь?

— Про це нічого й говорити. Після того що сталось між нами через пропажу алмаза, я не можу ні бачитися з нею, ні писати їй. Ось як стоїть справа.

Езра Дженнінгс замовк і щось міркував собі.

— Можу я задати вам делікатне запитання? — сказав він.

Я ствердно кивнув головою.

— Чи можу я, містере Блек, зробити висновок (з двох-трьох фраз, які вихопились у вас), що ви відчували не простий інтерес до міс Веріндер раніше?

— Цілком вірно.

— І вам платили за це почуття взаємністю?

— Платили.

— Як ви гадаєте, чи не зацікавиться міс Веріндер експериментом, який може довести вашу невинність?

— Я в цьому впевнений.

— В такому разі