Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

45    1896 р. Монат, серед іншого, надрукував у Відні статтю про найновішу русько-українську літературу, де високо оцінив Франка, а в наступному, 1897 р. дискутував із ним у впливовому журналі «Die Zeit» із приводу Франкової відомої статті про Міцкевіча «Der Dichter Verrathers». Про нього див.: Aleksander Zyga, «Monat Henryk», Polski Siownik Biograficzny, t. 21, c. 641-642.

46    Про нього див.: A. Srodka, P. Szczawinski, ред., Biogramy uczonych polskich, ч. 3. P-Z, c. 314-318.; Barbara Luczynska, «Udziat towarzystwa nauczycieli szkot wyzszych w integrowaniu nauczycieli szkot srednich Galcji 1884-1909», Galicja і jej dziedzictwo, t. 3, c. 265.

41 Кудрявцев, «Єврейство, євреї та єврейська справа», с. 2.

48    Друг, 1875,1 (13) жовтня, №13, с. 295.

49    І[ван] Ф[ранко], «Некрольоґи», Літературно-науковий вістник, 1900, №10, с. 62. Людвік Інлєндер частково зафінансував видання «На дні» - одного з найвідоміших Франкових оповідань.

50    Павлик, Переписка, т. З, с. 173-174.

51    Франко, «Жиди богачі і “капцани” в Галичині», с. 258-259.

52    [Степан Качала], Політика Русинів, Львів, 1873, с. 23.

53    И. Наумовичг, «О Галицкой Руси», с. 38-40.

54    Павлик, Переписка, т. 2, с. 28.

55    Кн. [Олександр Кониський], «Галичина и Русиньї. Изг дорожньїхг зам’Ьтокт, и наблюденій», В-Ьстникь Европм, 1886, вересень, с. 126. Авторство встановлене на підставі: О. І. Дей, Словник українських псевдонімів та криптонімів , с. 193.

56    Матеріяли, с. 354.

57    «Korespondencje. Львбв, дня 5 (17) липня 1884», Gazeta Naddniestrzanska, 1884, №12, с. 4.

58    Пор. спостереження австрійського етнографа Р. Ф. Кайндля, який довго жив між гуцулів. Він, зокрема, покликається на поширену практику, коли бездітні селяни усиновлювали стороннього і готові були передати своє майно з умовою, що він утримуватиме їх аж до смерти. Дуже часто об’єктом такого усиновлення ставали євреї, бо їх уважали вартими довіри. Серед гуцулів рівно ж не вважалося гріховним вступати у статеві зв’язки з євреями. Набагато більшу нетерпимість гуцули виявляли до зажерливих священиків та євангелістів (останніх не любили за недотримування постів), а найбільше конфліктів було між сусідами - тому, як правило, сусідів не брали за кумів, бо вважалося, що сварка між кумами - гріх. Див.: Р. Ф. Кайндль, Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази, Чернівці, 2000, с. 40, 59, 98.

59    Цит. за: Франко, Радикальна партія, ч. 2, Радикали і жиди, с. 9.

60    Див. розділ «Загадки Франкового народження».

61    I. М. Aronson, Troubled Waters. The Origins of the 1881 Anti-Jewish Pogroms in Russia, Pittsburgh, 1990; Wynn Charles, Workers, Strikes, and Pogroms: The Donbass-Dniepr Bend in Later Imperial Russia, 1879-1905, Princeton, 1992.

62    Масштаби цієї єврейської еміграції до Галичини залишаються недослідженими. Згадки про неї можна знайти у тогочасній галицькій пресі. Український гумористичний журнал народовецького напрямку «Зеркало» (про нього далі) надрукував такий жарт: «Яка ріжниця межи Мойсеевими жидами, а російськими? - Тамти переходили Червоне Море, а сі Червону Русь. - А яка ріжниця межи Червоним Морем, а Червоною Руссю? - В Червонім морі застряг Фараон, а в Червоній Русі застрягають жиди!» (1883, №77).

63    [Іван Франко], «Питане жидівське», Діло, 1884, 20 серпня (1 вересня), №94, с. 1.

64    Там само, с. 2.

65    Петро Кудрявцев навіть сумнівався, чи належить ця стаття Франкові - бо її «важко погодити з основним демократичним Франковим світоглядом». Див.: Кудрявцев, «Єврейство, євреї та єврейська справа», с. 72 (підрядкова примітка).

66    Франкові сучасники вважали цю поему низькопробною (Володимир Дорошенко, «Іван Франко (Зі споминів автора)»). Але з того, що в останньому числі журналу за 1884 р. її заповідають як «родзинку», заради якої варто передплатити часопис, на наступний рік (див.: «Отредакції», Новезеркало, 1884,15 (27) грудня, №24, с. 4), видно, що вона була популярна.

67    Журнал видавав Франків приятель Василь Нагірний, у якого він жив на квартирі. Франко пізніше признавався, що певні образи й карикатури появлялися у «Зеркалі» і «Новому Зеркалі» з його намови. Омелян Огоновський твердив, що Франко у 1884 р. був душею «Нового Зеркала» (див. розділ «Журнала, журнала лиш нам ще потрібно!»).

68    «Испьітг», Зеркало, 1882, 15 грудня, №24, с. 187; «Швинделест, Пархенблитг», Зеркало, 1882, 15 лютого, №4, с. 29; 15 травня, №10, с. 77; 15 червня, №12, с. 92; 1883,

15 січня, №2, с. 11; 15 березня, №7, с. 53; 1 травня, №9, с. 68.

69    Див.: Зеркало, 1882,15 грудня, №24, с. 187.

70    Про колоритну і суперечливу постать Носіґа, крім згадки у примітці 6 статті Мендельсона, див. також: Shmuel Almog, «Alfred Nossig - a reappraisal», Studies in Zionism, 1983, №7, c. 1-29; Mitchell B. Hart, «Moses the microbiologist: Judaism and social hygiene in the work of Alfred Nossig», Jewish Social Studies, 1995, t. 2, №1,c. 72-97; Janina Kulczycka-Saloni, Na Polskich і europejskich szlakach literackich. Z pism rozproszonych 1985-1998, Warszawa, 2000, c. 199-213.

71    Nossig, «Proba rozwiqzania kwestji zydowskiej», c. 261, 286-293, 353-357, 370, 412-413.

11 Der Israelit, 1886, 26 листопада, №21, c. 1-2 (статтю надруковано без підпису, як передовицю).

73    Przeglqd Spoteczny, 1886, №2, с. 232.

74    Див. розділ «Франко та його Борислав».

75    Кудрявцев, «Єврейство, євреї та єврейська справа», с. 60-63. Варто порівняти Франків опис життя в єврейському кварталі Дрогобича, де живе переважно біднота [14: 372-375].

76    Цій темі він присвятив свого пізнішого вірша «Асиміляторам» (1889), що починався такою строфою:

Пригнути жидів, покорити Ви раді б під ваші права, їх мову й закон розорити?..

Пусті це, безумні слова. [Мозаїка: 33]

77    Головному ідеологові Таскали Мозесові Мендельсону Франко присвятив окрему статтю у журналі «Зоря»: Іван Франко, «Жиди в життю і літературі. І. Мозес Мендельсон, реформатор жидівський», Зоря, 1886, 1 (13) квітня, №7, с. 114-115.

78    Кудрявцев, «Єврейство, євреї та єврейська справа», с. 79.

79    Див. детальніше: Дашкевич, «Взаємовідносини між українським та єврейським населенням у Східній Галичині», с. 66-67.

80    Тарнавський, Спогади. Родинна хроніка, с. 181.

81    Лисяк-Рудницький, Історичні есе, т. 1, с. 388.

81 Iwan Franko, «Zydzi о kwestji Zydowskiej», Tydzieii, 1893, 20 березня, №12, c. 93.

83 Див. прим. 7 до цього розділу.

84    Theodore R. Weeks, «Polish “Progressive Antisemitism”, 1905-1914», East Eureopean Jewish Affairs, 1995, t. 25, №2, c. 49-67.

85    Emma Adler, Wien: Verein fur Geschichte der Arbeiterbewegung, 1989, c. 2-3, 10, 14. Ця брошурка є публікацією витягів зі спогадів Емми Адлєр - доступ до цілости заборонений за рішенням сім’ї Адлєрів.

86    Ursula Philipps, «The “Jewish Question” in the Novels and Short Stories of Eliza Orzeszkova», East European Jewish Affairs, 1995, №2, c. 69-90.

87    Karel Capek, President Masaryk Tells His Story, London, 1934, c. 29; Robert

S. Wistrich, «The Jews and Nationality Conflicts in the Habsburg Lands», East European Politics and Societies, Spring 1995, t.