Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

Полянской», Красний архив, 1940, №1 (98), с. 263-277; Й. Куриленко, «Заборона творів І. Франка царською цензурою», Радянське літературознавство, 1959, №1, с. 137-141; Григорій Павленко, «Іван Франко і царська цензура (90-і pp. XIX ст.)», Українське літературознавство. Республіканський міжвідомчий збірник. Іван Франко. Статті і матеріали, ти. 26, Львів, 1976, с. 23-30; «Іван Франко і царська цензура (1909-1914 pp.)», Carpathica-KapnamuKa, №6, Ужгород,

1999, с. 204-209.

38    ВР ІЛ, ф. З    (Іван Франко), од. зб.    1608, арк.    143-145.

39    ВР ІЛ, ф. З    (Іван Франко), од. зб.    1608, арк.    387.

40    ВР ІЛ, ф. З    (Іван Франко), од. зб.    1603, арк.    355; од. зб.    1608, арк.    323.

41    П. Лукашевич [Павло Тучапський], «Украинские    национальньїе партии»,

В-Ьстникь жизни, 1906, 30 березня, №1, с. 40 (цит. за: Olga Andriewsky, The Politics of National Identity: The Ukrainian Question in Russia, 1904-1912, Unpublished Ph.D. dissertation, Harvard University, 1991, c. 193); Євген Маланюк, Книга спостережень. Проза, Торонто, 1962, с. 12. Ілюстрацією до тези про те, що молодий Франко був малознаний в українських губерніях Російської імперії, може послужити щоденник Олександра Кістяківського: цей дуже прихильний до українського руху інтелігент, що був членом Київської громади і підтримував активні зв’язки з Галичиною, у своїх записах за

1880-1885 р. ні разу не згадує Франка і його видання - так, ніби їх не існувало зовсім! Див.: Кістяківський, Щоденник, т. 2, pasim.

42    Принагідну статистику з початку 1880-х років див.: Heck, «Bibliografia Polska z r. 1881», c. 1103-1009.

43    [Олександр Барвінський], «Огляд словесної праці австрійських Русинів за рік 1881», с. 4.

44    A. Garlicka, Spis tytulow prasy polskiej 1865-1918, Warszawa, 1978, c. 411.

45    Jerzy Jarowiecki, «Prasa ugrupowan politycznych we Lwowie w okresie autonomiji galicyjskiej (1867-1918)», у виданні: Jerzy Jarowiecki, ред., Krakow-Lwow. Ksiqiki cza-sopisma biblioteki XIX і XX wieku, t. 5, Krakow, 2001, c. 396, 411.

46    Імовірно, Франко запропонував і виконував цю роль сам, передусім із фінансових міркувань. Про це побіжно свідчить факт, що він не надто надавав уваги змістові своїх кореспонденцій, часто дублюючи - за що дістав догану (щоправда, у м’якій формі) від редактора «Kraju» Еразма Пільца, який вимагав припинити таку практику (ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1608, арк. 161-163). Авторка біографії Алєксандра Свєнтоховського, редактора «Prawdy», вважає цей епізод виразом конкуренції між двома газетами. Див.: Maria Brykalska, Aleksander Swiqtochowski. Biografia. T.l (Warszawa, 1987), c. 370.

47    BP ЛНБ, ф. 168 (Осип Марков), од. зб. 188/7, арк. 1.

48    Nie-Eol [Edward Przewoski], «Iwan Franko», Przeglqd Tygodniowy, 1894,

27 листопада (7 грудня), №49, c. 567-568. Авторство Пшевуського встановили пізніші дослідники. Зокрема, вони твердять, що стаття вийшла такою короткою тому, що її ок-роїла цензура. Ще коротшу версію цієї біографії Франка передрукував петербурзький «Kraj». Див.: Makowski, Styszko, «Z nie opublikowanej korespondencji Iwana Franki z Adamem Wislickim», c. 121-122.

49    «Postup», Kurjer Lwowski, 1886, 24 листопада, №325, c. 1.

50    Див. розділ «Франко та його євреї».

51    Вячеслав Буздиновський, «Латинка: Спогад», Нові шляхи, 1931, №10, с. 66; Трильовський, 3 мого життя, с. 27, 31, 30-31, 34, 35, 37, 43,122,124,172.

52    Активне освоєння чесько- і німецькомовного ринку для Франка почалося трохи пізніше, наприкінці 1880-х років, і досягло вершка у 1890-х роках. М.Мольнар, М. Мундяк,упор., Зв’язки Івана Франка з чехами та словаками, б. м. [Братислава], 1957, с. 399-481; Е. Winter, P. Kirchner, ред., Beitage zur Geschichte und Kultur der Ukraine.

Ausgewahlte deutsche Schriften des Revolutionaren Demokraten 1882-1915, Berlin, 1963, passim. Див. також: Мороз, Іван Франко. Бібліографія творів, с. 164-165.

53    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1603, арк. 233.

54    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1603, арк. 838.

55    Возняк, Як дійшло до першого жіночого альманаха, с. 45.

56    Возняк, Ів. Белей і Ол. Кониський, с. 24.

57    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1602, арк. 149-152.

58    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1603, арк. 605.

59    Возняк, Як дійшло до першого жіночого альманаха, с. 51.

60    ВР ЛНБ, ф. 168 (Осип Марков), од. зб. 188, п. 7, арк. 1.

61    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1603, арк. 616.

62    Див. розділ «Франко та його Борислав.

63    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1603, арк. 55.

64    Кобринська, Вибрані твори, Київ, 1980, с. 402-403.

65    Устияновичь, М. 0. Раевскій и россійскій панславизмь, с. 75.

66    [Олександр Барвінський], «Огляд словесної праці австрійських Русинів за рік 1881», с. 4.

67    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1603, арк. 543-544.

68    «Замітки і вісти», Зоря, 1883, 15 (27) лютого, №4, с. 64.

69    ВР ЛНБ, ф. 29 (Михайло Возняк), од. зб. 641, п. 147, арк. 10.

70    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од.зб. 1603, арк. 523.

71    ВР ЛНБ, ф. 29 (Михайло Возняк), од. зб. 169, арк. 1-15

72    Г[ригорій] Щеглинський], [Рец. на] «З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Львів, 1887», Зоря, 1887, 8 (20) липня, №13-14, с. 242.

73    Зоря, 1887, 8 (20) серпня, с. 271-272.

74    Щеглинський], [Рец. на] «З вершин і низин», с. 241.

75    Тарнавський, Спогади. Родинна хроніка, с. 85; Чайковський, «Мої спогади про Івана Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 97.

76    Зоря, 1887, 1 (13) червня, №11, с. 194.

77    ВР ЛНБ, ф. 29, (Михайло Возняк), од. зб. 641, п. 169, арк. 2-4.

78    Там само, арк. 4.

79    Цит. за: Михайло Возняк, Як дійшло до першого жіночого альманаха, с. 45.

80    А. Хванько [Агатангел Кримський], [рец. на:] «В поті чола. Образки з житя робучого люду. Написав Іван Франко. Львів, 1890», Зоря, 1891, №12, с. 77. Рецензія Кримського написана у 1891 p., але стосується оповідань, більшість із яких Франко написав замолоду.

81    BN, wzs, mf 67675, с. 83-84, 90.

82    Зоря, 1887, 8 (20) липня, №15-16, с. 271.

83    Див. розділ «Журнала, журнала лиш нам ще потрібно!».

84    Цит. за: С. В. Щурат, «Іван Франко і Василь Щурат у літературних зв’язках та листуванні», у виданні: І. П. Крип’якевич, ред. Дослідження творчості Івана Франка, Київ, 1956, с. 205-255.

85    [A. Koniski], «ZarysruchuliterackiegoRusinow», Atheneum, 1885, №3,с. 350-351. Картотека ім. Бара Інституту літературних досліджень ПАН (Kartoteka im. Bara Insty-tutu Badan Literackich PAN, Warszawa Katalog kartkowy dot. recepcji literatur obcych, hasto - Franko Iwan) подає іншого автора - Czestaw Neyman. Див. Франкову відповідь: Зоря, 1885,1 (13) жовтня, №19, с. 226-227.

86    «Czego chcqgalicyjscy rusini», PrzeglqdTygodniowy, 1881, 22 лютого (6 березня), №10, с. 2; Е. Przeworski, «Dziata ApolonaXXV. Ivan Franko», PrzeglqdTygodniowy, 1884, №49, c. 567-568. Бібліографію польських відгуків на Франка та його твори, а також перекладів, див.: Mirostawa Kosiecka, Zofia Zydanowicz, Iwan Franko w