Роман крізь час - Люсі Лі

Людочка назвала ще купу дрібних обов'язків які я повинна була виконувати у ролі особистого секретаря. На кшталт біганини з підписами для договорів або обов'язковий контроль документів що потрапляли до генерального. З побутових обов'язків: крім ранкової кави, обіду, та іноді вечері, ще прибирання в кабінеті боса. А саме необхідно ретельно слідкувати за тим щоб всі документи були акуратно розкладені.

І чим більше вона говорила, тим більше я розуміла чому їй так важко було знайти заміну. 

- І найголовніше, — піднявши на мене погляд напружено зітхає Людочка. - Особистий помічник генерального директора повинен завжди бути із ним на зв'язку 24/7. Незалежно від обставин, особистих чи ті що виникли не по твоїй вині, навіть якщо ти в реанімаційній палаті, завжди розумієш, — холодно карбує, це тендітне вагітне створіння. 

- Угу, — спроволока відповідаю. Слухаючи, її без особливого інтузіазму,  безсовісно витріщаюся на велетенський живіт Людочки. 

І не можу до тями взяти, як у такому сильно вагітному стані можна, по-перше, справлятися з усіма цими обов'язками, а по-друге, взагалі примудритися вийти заміж, та при цьому ще й завагітніти.

 – Ще супровід у ділових поїздках, — витягує мене з роздумів м'який голос Людочки. - Я в останні два місяці вже не могла їздити з Максимом Вікторовичем за станом здоров'я, — із жалем повідомляє мені цей милий колобок у рожевих домашніх капцях. І я тепер розумію чому її так важко було кимось замінити. Така щира відданість та віддача своїй роботі. – А також необхідне добре знання мов. Переглянувши твою анкету, я була приємно здивована, наявністю у твоєму арсеналі трьох іноземних мов: німецької, англійської та польської. А чому саме польська? - здивовано підіймає тонку брівку Людочка.

- Прабабка була полькою, з'явилося бажання торкнуться рідного коріння, — не замислюючись випалюю у відповідь, бо це щира правда.

Людочка затримала мене в офісі ще на три години. 

Вона із маніакальною старанністю намагалася максимально докладно ввести мене в курс справи.  

Особливу увагу Людочка приділила веденню документації. Адже через руки секретаря проходять тисячі важливих договорів. І перш ніж відносити їх генеральному на підпис, потрібно самостійно все перевіряти. Бо через завантаженість шеф не завжди може вдатися в деякі нюанси й підписати те, що не потрібно.

- А за який косяк можна потрапити на гроші, я читаючи трудовий договір знайшла пункт: "штрафування співробітників".

- Я звичайно не потрапляла в таку ситуацію, але чула, що були люди які із-за своєї недбалості були оштрафовані керівництвом на велику суму. Але це було ще до приходу молодого гендиректора. Він вже давно хотів поміняти внутрішні правила, та устави компанії, та для цього необхідно зібрати раду акціонерів, а це не так легко зробити. Тому тобі не варто про це хвилюватися, я впевнена, що до цього у тебе не дійде.

- Я теж на це сподіваюся, — якось не дуже впевнено вимовляю.

- Та не хвилюйся, все буде добре, — бадьоро всміхається мені миле створіння Людочка. Я ще мінімум два тижні, не народжу. Тому у мене буде час добре тебе підтягнути.

На цій позитивній ноті й закінчується мій ознайомчий день на новому робочому місці.