Його Сніжинка - Горобчик-Кім
У мене кипіла голова вже три дні. Три дні як ми повернули камери на місце, а від Уляни та Олі жодних дій. Видно зачаїлися і чекали так, як і ми. За ці три дні багато сталося. Я поговорив з батьками та виказав все що думаю з приводу їх зради. Так саме зради. А як ще поясни ти їх вчинок. Через який я все життя відчував вину за те що народився таким, за те що зграю покинула більшість її мешканців, за те що батькам доводилося нас ховати майже все дитинство і жорстко контролювати всю юність. Навіть ті їхні оглядини дівчат які вони нам влаштовували тепер здавалися мені ще одним способом контролю.
А ще виявилося, що лише я та брат думали, що зустріч брата з Олею була випадковістю, або даром Богів. Виявляється батьки знали в лице ту матусю і після двох годин сварок і показового хапання мами за серце на яке я намагався не звертати уваги (хоча це було складно) я мав номер телефону тієї матусі. А з номером телефону я дізнався хто вона. Але чого домагалася ця «геній в області хімії» як про неї пишуть поодинокі статі в інтернеті я не знав. Я навіть запитав у батька чи часом не його колишня. На що отримав гучне гарчання. Тож що ми маємо. У мене є тільки брат і кохана дівчина. Все довіряти нікому. Лікар в лікарні так і не зміг зрозуміти що то за речовина, але за досить короткий проміжок часу зміг значно знизити її концентрацію. А от коли я попросив нікому нічого не говорити. То він погодився лише при умові, що коли я дізнаюся все про рідину то повідомлю йому хто автор цього шедевра. А ще він детально пояснив, що вона робить з вовками. І куди саме впливає, щоб так діяти на свідомість. Він говорив з таким захватом наче розповідав про чашу безсмертя не менше. А от коли він сказав, що не в тих руках це може бути зброєю масового масштабу я завис.
Пройшло ще чотири дні тиші. Прийшов час виписувати брата і Сніжинка запропонувала посилити Тихона на деякий час у її зграї. Перспектива бачитися з її батьком ніяк не приваблювала мене, але їхати у свою зграю не хотілося взагалі тому я погодився.
- Ну нарешті доню ти вдома.- підбігла теща єдина хто була радий нас бачити. Хоча ні ще ті два шибеники обступили Тихона і просили показати звіра.
- Так клопи відстань від Тихона.- втрутилася в розмову моя кохана.
- Та нічого. – став брат на захист.
- Я обов'язково покажу, як тільки знайду з ним спільну мову. - від подиву у близнюків обличчя витяглися.
- А ти його не контролюєш? – запитав один з них.
- Поки що ми посварилися і він на мене ображається.....- я слухав їх невимушено бесіду і радів брат по маленьку повертається до життя і вже майже не говорить про Олю. Нас посилили в гостьовому будинку разом з братом. Він ще потребував догляду, а ще лікар постійно дзвонив записуючи про здоров'я брата. Тесть лише косився на мене коли я привіз до його зграї свій комп’ютер.
- А це навіщо? Ти що реально думаєш тут жити. – запитав якось він зайшовши в будинок.
- Ні. Не планую. Просто....- мене зупинив звук удару кулаком по столі. Я вже був готовий накинутися на тестя, але те що було далі вибила ґрунт з під ногами. Добре що хоч в переносному сенсі. Адже я думав, що бійки не уникнути ... ні я не боявся бійки просто псувати й без того погані стосунки з тестем ще більше не хотілося, адже обидва ми знали, що я сильніше. Він хоч і сильний альфа, але я монстр.
- Послухай сюди ти ... Я розумію, що ти істинний моєї доньки, але ти все одно мені не подобаєшся. Хоча мені б ніхто не сподобався. Я розумію, що у мене сильна донька і слабкого біля себе непотерпіла б. Он Денис в божевільні лікується. - при згадці про того покидька бажання вбивати значно виросло.
- Але я тобі вдячний, що доньку врятував. Я шукав скрізь, але знайшов ти. І мене це бісить, а ще мене бісить, що ти забираєш у мене доньку. Для мене вона маленька крихітка, яку забирає дорослий мужик і так буде завжди. А ще мене бісить, що я не можу на це ніяк вплинути. Тож у мене умова ви або переїжаєте у мою зграю, або дуже часто їздитимете до нас в гості й коли я говорю часто то маю на увазі три, чотири рази на місяць..... - від такого монологу нас відволікла активність в моєму будинку. Так я поставив свої камери там навсяк випадок. А від почутого я охринів, а тесть затих наче його хтось міг почути...
