Його Сніжинка - Горобчик-Кім

    -Так,    матусю   все   добре   я  вже    в   будинку.  Так,    я   була  в лікарні.   Так,   Тихон  досі  під  моїм    контролем.   Ні,   Уляна  не дзвонила.   Вона   наче   зі  Світозаром   десь   поїхала.  – Оля навіщось    брехала   матусі,   а    от    навіщо   я   зрозумів  лише  коди    вона     пішла   в   кімнату  де    її    камер   не   було.  Вона  відразу    подзвонила,   як  виявилося     Уляні.

- Це    що   за.... Запитав   батько  коханої.

 -Я    потім    поясню.  - він   кивнув  і    присів    поряд    щоб   було  краще     видно.    Я    швидко  написав     Тихону,    щоб   він  йшов    до   мене.  

- Агов    ти    реально   думаєш,   що    я     дурна    і   не   розумію,  що    ти    хочеш,   щоб   я  несла  одна     відповідальність   за   те  що    майже    тоді    коли   матуся  досягла    мрії     всього    свого  життя ... – вона   сіпнулась   і  продовжила    лайку. 

 - ..... коротше   я   одна   тонути   не   буду   я   й   тебе   потягну  за  собою     ти    не    зможеш  зробити    мене    крайньою   і  виною   у   провалі.

 - Та   не    паніку   я,   а   дію  за  планом.    А    який    у    них   план  ми     дізналися    через    пів  години.     Адже    як   тільки    Оля поклала     слухавку    то   почала    дзвонити    Тихону.   Ми  переглянулися     всі    в    трьох   і  Тихон    відповів. 

- Коханий,   а   ти   де?   Я   приїхала,    а    вас    немає.

 - Кохана    я    в   лікарні   був,   а  зараз    в    санаторії.  А    ти   де  була,    я...- вона   закотила   очі  видно    було    як   їх    неприємно  було    навіть     говорити   з  братом. 

- Я      була    в    лікарні   нічого  особливого    просто   лікувала  гастрит.     Ти    ж   знаєш   які    у   мене    бувають   болі?    А    Уляна  була    поряд.  

- Знаю     кохана.    Чому   ні    ти,   ні     Уляна    не   подзвонили   нам  з    братом?    Я    місця   собі   не знаходив.     Я    так    скучив   за  тобою     сил     немає    вже  чикати     зустрічі. – брат  навіщось     почав    підігрівають  Олі     й    спочатку    я   злякався, що    він   знову    побіжить   до  Олі,     але    по    виразу   його   обличчя      було     видно,    що   він     злий    і   ледь   стримуючи  гнів. 

- Вона     або    дурепа,   або   удає, що   вірить   в   ту  маячню,  що  я  їй    щойно   наговорив. 

Як    виявилося   не   повірила  вона    жодному   слову.  І  як  тільки    Тихон   поклав   слухавку  то    відразу   передзвони  сестрі  й    розповіла,    що   щойно  сталося.   Цікаво   що  буде   далі. 

- Ти    як? – запитав   я  брата. 

- Злий.   Мене   вона   бісить   її  голос,   манера   спілкуватися  одним    словом    все. 

- А   мені   хтось   пояснить,   що  тут    відбувається?! – ми  повернулися    до   тестя  одночасно    з    братом.   Я   забув що   він   тут.  Так  захопився  подіями    що   розгорталися   на. екрані    й    поряд,   що   забув  про    нього   і   про   не  що   він  не   в   курсі   подій.   Доведеться  розповісти    йому    все   з  самого    початку.....

 - .... і    от   так    ми   з’ясували  хто така    матуся,    а    от    що   вона  хоче    ми    незначно. - я  повернув     планшет    до    тестя  і    показав    фото    тієї   матусі.   А    тепер    прийшла   моя    черга хриніти,    адже    тесть  її   впізнав. 

- Саманта?!!! –  видав    Грегорі.

 - Ви   її   знаєте? - запитав  Тихон.

 - Так? – прогарчав   він   крізь  зуби.

 -   Охриніти   може  ви  знаєте,  що вона хоче?

 - Помсти    вона   хоче.... 

- Цікаво.    Тато   поясни.-  почули ми    голос    Сніжинки    за спинами...