Його Сніжинка - Горобчик-Кім
- Так, тато я слухаю. Хто така Саманта? – я не хотіла вірити, що ті плітки які колись в серцях мені розповіла одна з однокласниць після того, як до мене почав залицятися хлопець якого вона кохала. Але зараз дивлячись на розгублено обличчя батька я розуміла, що вона була права.
- Я.... я хочу, щоб ти знала, я кохаю твою маму і ти бажана дитина. Не дивлячись на те що я дізнався про тебе вже після того народження. – батько взяв мене за руку, але її висмикнула і вхопилася за плече Світозара його тепло заспокоювало мене.
- Слухаю. Говори далі.
- Я був молодий і особливо одружуватися не хотів. А потім батько. Твій дід. Поставив ультиматум, або я шукаю істину, або він підбирає мені дружину сам. Мене це злило, але не послухатися батька я не міг. Тому почав активно шукати істину. Ми їздили від зграї до зграї, а істину я так і не зустрів. Не відчув я її в жодній з самок. Зграя твоєї матері була остання. Але я її не відчув і там, але вирішив що все одно останє слово, щодо кандидаток в дружини буде за мною. Молодий, дурний, амбітний.... коротше мені сподобалася дівчина і я заявив на неї права. І мені її пообіцяли. А з ранку виявилося, що вона вагітна. А неістинну вагітну я терпіти не хотів. І щоб уникнути непорозуміння мені віддали твою матір. Вона ніяк не пахла. Розумієш? Жодного запаху. Але була гарна і скромна. Я тоді сприйняв її як наочне підтвердження моєї ганьби. Але забрати її довелось.... – батько зітхає видно як складно йому діється ця розмова.
- .....час йшов і я непомітно для себе закохався в неї. Я нерозумів чому вовк в мені тягся до неї. Він вимагав поставити шлюбну мітку і ... Коротше вмісто того, щоб проаналізувати та прислухатися до вовка, я втік. І через повідомлення повідомив Мартіні, щоб вона забиралася геть. Вона виконала мій наказ буквально. Поїхала як виявилося вже з тобою під серцем. А коли я привіз Саманту то через деякий час вона почала замовляти різні арома свічки я не розумів навіщо вона їх постійно палить. Але іноді завдяки йому я міг забутися та уявити, що вона та хто мені потрібен. Правда ефект був швидкий, а після блискості наступала огида. До себе, до неї і я йшов, щоб заспокоїтись. А потім я дізнався про вас і поїхав за вами. Попередне вигнавши Саманту. А через те, що я робив це особисто то вона пообіцяла помститися. Але я не думав, що то були не пусті слова. Я не думав, що вона реально буде мстити та, мені через тебе. Але не розумію причому тут Світозар і Тихон.
Світозар встав за моєю спиною та обіймав під час всієї батькової розповіді. Його підтримка була житево необхідна. Адже у мене руйнувався світ. В батька якого я так обожнювали виявляється є недоліки.
- Доню ти мене пробачиш?- запитав розгублено він.
- Не знаю. Мені потрібен час. Але часу у нас як виявилося майже не було, адже роздався дзвінок і на цей раз дзвонили Світозару.