Його Сніжинка - Горобчик-Кім
Слухати розповідь коханої було нестерпно боляче. А зізнання і пояснення, як і чому вона здійснила свій перший перехід в монстра просто довів мене до сказу. Я був такий злий, що відчув фізичний біль в грудній клітині. Я ледь стримався коли її слухав лють і бажання вбивати ось, що пульсувало в мене в голові. Я надіявся що по дорозі додому мені вдасться заспокоїтися, а тут ще й батько зі своїми претензіями з приводу брата підкидав дрів. Я вже ледь тримався. Скільки інформації за такий короткий проміжок часу. Я все думав, як би склалася наша доля, як би батьки послухали монстра брата тоді та замість того, щоб приховувати нас і ховати, батьки дали змогу вчитися ладнати зі звіром, що живе в нас. Можливо б і вовк прокинувся раніше, а головне можливо б я зустрів Сніжинку раніше. А брат не гинув в обіймах псевдо істинної. Яка понаставляла камер по всьому домі. Не така ти вже й тиха та скромна. І тут мене наче холодною водою обрало. Вони чули нашу розмову в останню ніч повні вони чули всі розмови. Вони в курсі наших планів і роздумів. А отже брат в небезпеці. Потрібно зателефонувати в лікарню, щоб нікого не пускали до брата. Я тримався лише завдяки тому, що Сніжинка була поряд. Вона мовчала і просто обіймала мене або тримала за руку. Вона так чудово відчувала мене і знала, що саме мені потрібно, а от коли вона знову нагадала мені про камери я зрозумів, що я недооцінив Оля з Уляною. І що це мені може коштувати брата. Що вони ходять від нас, адже це не лише випробування ліків і взяття сировини. Тут могло бути ще щось. Але що? Просто так все це затіювати було дурість, а вони явно не дурні. Можливо з помсти нам. Можливо за мої гріхи, а можливо за гріхи батька. А для того, щоб це підтвердити чи спростувати мені потрібно більше інформації про того хто замовив наше з братом знищення. Для цього мені потрібно в місто.
****
Вже майже добу я намагаюся зламати доступ до камери та вирахувати адресу комп’ютера до якого вони підєднані. У мене нестерпно болять та сльозяться очі. Зараз би мені не завадила допомога брата. Але його немає поряд. Батько намагався до мене додзвонитися, але вислуховувати його претензії чому я зник і цим образив маму сил у мене більше немає. Вони закінчилися ще в обід після того, як він вичітав мене як малу дитину, а потім подзвонив тесть і почав вимагати відпустити Сніжану. Ага вже прям підскочив виконувати наказ. Вистачить з мене повчань. Все життя я жив, щоб захистити брата і не ганьбити батьків, не висовуватися лишні раз. Досить дістало. А після того, як ми здали кров Сніжани в найближчій лікарні та відіслав результати лікарю, що лікує брата і він підтвердив, що та дивна речовина є й у неї, мені дах знесло. І я всю свою злість спрямував на пошуки тієї триклятої матусі. І от нарешті мені це вдалося. Я з'ясував два номери та комп'ютер до якого були під’єднання ті камери. Один Уляни, а інший невідомий. А от коли я зрозумів, що комп'ютер стоїть на території бази відпочинку де ми познайомилися зі Сніжинкою. Та де я орендував будинок у мене руки похололи.