Його Сніжинка - Горобчик-Кім

 «Дивитися   на   дівчину   яку  кохаєш    і   не    можеш  поцілувати.    Нестерпно  боляче......»  

Раз    за   разом   я  згадував початок   дивного   листа.  Який  отримав   декілька    років   тому. Дивний    лист    який   мені  поклали    під    двері.   Я   тоді   не   надав   йому    значення,   а  точніше    подумав,   що   то  дурний     жарт    когось    з  хлопців,      адже    те,   що   я  кохаю      Сніжану     бачили    всі    окрім     неї.    Як     же     я    шкодую     зараз,    що      не дочитав   його    до   кінця   не  подзвонив    на    номер   в  кінці.  Всю    глибину    своєї   тупості   я  зрозумів   лише    коди   отримав  ще    одне,   але   вже   на  електрону    пошту.   З   нього   я  дізнався,    що   я   мав   шанс  отримати    кохану   дуже  легко.  

 Я   покохав    Сніжинку   ще   коли  приїжджав    до     її   зграї   на  оглядини.     Маленька    альфа  мене    не    пам’ятає   або   удає,   що   не    пам’ятає       Адже    я    відчуваю,    що    подобаюся    їй.  Інакше     як     пояснити,   що  вона    обрала     вчитися     саме   там    де     я.    І    всі   вечірки   вона    лише   з   нами   гуляла   поряд     зі     мною.    Всі    канікули    та    вилазки   на  природу     разом.    Ті    два  бовдури     були    потрібні   лише   для    масовки.     Я     терпів    їх   лише    для    того,    щоб   підіграти     Сніжані.    Я    знаю   вона     мене    любить    просто   дражнить.   Хоча   та  Тамара    вже     дістала.    Я    вже    їй  прямо     кажу,    що    вона   мене  не     цікавить,     а    вона     як   сліпа     продовжує     бігати   за  мною.  

Так    я    відволікся    від   суті   з листа    я    дізнався,   що  проґавив     шанс,    адже    Сніжана    зустріла    істинного.  І  через     це     якісь   там   ліки  не    допоможуть     мені     так,    як   би    вони    допомогли    до    цього. 

Зустріла....,   а   то    я   цього    не знаю... дурний    мозок    повернув   мене    в    ту   страшну   ніч   кол и    моє   серце   розривало   від  болю,    від   картини,   що  відкрилася    перед   очима.    Я   не    знав,    що    таке   біль   до   того    як    не   побачив,    як   моя   кохана     та    про    кого   я   мріяв  вже     багато    років   займалася  коханням   з   іншим.  Так   я  підглядав.     Я    не    міг    дивитися    на   те    як    вона   вигинається    під    іншим   і    не    міг    припинити    дивитися.  Вона  моя    і    завжди    була   моєю.   Я  знав    що    рано   чи   пізно    вона    стане   лише   моєю.   Я   був     в     цьому    впевнений.  Інакше    як    пояснити    те    що   в     першу    ж    нашу    зустріч   в   універі      вона    сама    зізналася,    що    знала     що    я    тут   навчаюся.    І   подарунки   які  вона      мені     дарувала    на    дні народження     і    свята   були   не   просто    дрібнички,     а    саме   те, що     я     любив.    Я    всі   їх  зберігав,      а     ще    я    цупив  в  неї     речі,     щоб    мати    змогу   вдихати    її    запах    вночі.   В    ті  довгі    ночі    без    неї.    А    мій   трофей    зніс    мені    дах.   Її   трусики     я   завжди   ношу   з  собою    у    кишені.  Вона   тоді  прямо    натякнула,    що   готова  до    більшого   лише   зі   мною.   Адже    вона   вийшла   з   води  гола.   В   ту   мить   я   шкодував  що   зі   мною   пішли   ті  прилипали.   Як   би   я   лише  знав,    що    вона   там  гола  то   не   взяв   би   їх   зі   собою,  а  закрив   в   кімнаті   в   підвалі  та  все   одно   де.   Я   ледь   себе   тоді   сконструював,   щоб   не  накинутися    на    неї.   Вона  грала    роль   не    доступної   для   тих    бовдурів    друзів.   Я  впевнений,     що     вона    мене  там     чекала.     

 Вони    мене    бісили.    Єгор  сохне    по    Тамарі,   а   вона  бігала    за     мною.    Я   йому  дивуюся,     як    він    не   помічає, що    він   їй    байдужий.    Хоча   я  вже    не    проти    мати    під  рукою    легко    контрольовану  дурочку     якою   можна  скористатися    в   будь-який   час. Завдяки    їй    я    завжди   знав   про    маршрут     моєї    дівчинки.  Вона    запросила    кохану   на   вечірку.    Я    спостерігав    за  нею.    Раз    за    разом   мої   очі   натрапляли     на    мітку   того.....  її....    істинного.    Він   її   не  вартий.     В   ту    ніч    я    й   відповів    на    дивного    листа.   І  домовився     зустрітися.    Я   написав     на    пряму    авторові   листа.    Вона   здивувалася,    що   я    зміг     знайти    її,   адже   лист  був    анонімний.    Наївна.   Я   не  дарма    ходив   на   всі   можливі  та     доступні   ID    курси    доки   вчився    в     школі.     Отже,    в   назначений     день     до    мене   на     зустріч    прийшла   молода  дівчина   і    пояснила,    що   матуся    допоможе    мені   лише  тоді    коли    я   викладу   Сніжинку.    Тим    самим    убережу     її     від    істинного.   Від    мене    вимагалася   лише  маленька    дрібничка    скинути   потрібне    фото    Сніжані.   Ніколи    ще     мені    не     було    так   приємно      виконувати    чужий  наказ.      Роздивляючись    фото  того     покидька    і    дівчини   з  якою    зустрівся   не   так   давно.  Тому    закодувавши   його   я  відправив    коханій     і    став  чекати,     що    буде     далі.    Адже    я    не    просто   так  сказав     про     ліки    проти   істинності     на     вечірці.   Не  знаю    хто    та    «мамуся»,     але  її    допомога   мені    не   аби   як  допомагає,    адже    сталося   те  про    що    я   мріяв: 

   Сніжана   стоїть   на  порозі    мого    будинку    по   серед   ночі.  Хоча    я   мріяв,   що   сироти   на  її    шкірі    будуть    не   від   того,  що    вона    замерзла,    а   від  моїх   дотиків.    А   пофіг  буде  привід    її     зігріти.   Мені   вже  руки     чесалися   спробувати   ті  «ліки»    що    допоможуть  приборкати    вовчицю   коханої. Які    люб’язно    мені    були   передані    від    «матусі»    разом   з    фото.    Від    якого   я,   до  речі, охринів.    Який   же   бовдур   той  Світозар.   Отримати   такий   подарунок    долі   як   Сніжинку,  причому    на    халяву,   а  спати   з .....    яке    ж    було   моє  здивування   коли   на    фото   була    зображена    Уляна.    Та  сама    дівчина    що   і   була  посередником    між   мною   і  тією     загадковою   «матусею».   А    пофіг   хай   вона   буде   ким   завгодно    якщо    вона   допоможе    мені    отримати   ту   кого    я    хочу   то   мені   байдуже  які    цілі    вона   переслідує.