Його Сніжинка - Горобчик-Кім
-Брате, а ти з ним говориш? – запитав я брата після того, як дівчата нарешті пішли гуляти без нас.
- Ти про кого говориш?
- Про монстра. – по погляду Тихона я зрозумів, що ні. А це дивно. Я після зустрічі Сніжинки почув голос монстра, а він після зустрічі з Ольгою ні. Та й тепер мені стало досить дивна його поведінка. Він поводився не як закоханий, а як божевільний. В усьому погоджувався з Олею, як під гіпнозом чи що. От у мене зі Сніжинкою все не так. При згадці про мою дівчинку все стислося в середині. Я так до неї хотів. І це підтверджувало теорію, що ніяка Уляна мені не пара, а хто вона мені потрібно було з'ясувати. Я вже тиждень живу у брата і помітив дивну річ його дружина все робить за розкладом. Вона і раніше так робила, але тоді мене це не бентежило. Я думав, що вона просто така людина, але тепер їх двоє і вони поводяться однаково. В один і той час встають їдять та що там вони навіть в туалет ходять в приблизно один і той час. Таке враження, що вони з одної казарми. І тут мене осинило, що ми нічого не знаємо про наречену брата. Ми були такі щасливі що він її знайшов, що навіть не з’ясували звідки вона. А тепер видно настав час дізнатися хто вони та що їх об’єднує. Я почав шукати інформацію про Ольгу та Уляну в соціальних мережах, але на диво їх ніде не було. І це мене насторожило ще більше. Мітка почала пекти і я почав її терти. Я не забував про Сніжану ні на мить. Я писав їй, що дня і вона читала повідомлення, але не відповідала на них. Злиться. Прекрасно, я теж маю право злитися. Десь далеко в глибині душі я розумів, що нам потрібно поговорити, але щось наче не давала цього зробити. Та ще мене все більше насторожувала ситуація що склалася. Я вирішив підіграти тій Уляні та удати, що повівся, що вона моя пара. Тому сьогодні я мовчки пішов у підвал, щоб мене прикували на ланцюг. Буде нагода поговорити з монстром брата. Можливо він виявиться більш говірким ніж мій зомбований брат. Адже як ще пояснити його дивну поведінку та абсолютну покору дружині. Тепер я мав з чим порівняти. Ми зі Сніжинкою хоч і не відливали один від одного, але й сварилися відстоюючи свою думку. Мали спільні інтереси, власну думку. Особливо я не змінився після її появи що не скажеш про мого брата. І чому я раніше іншого не помічав. Я повинен був приділяти братові більше уваги. При згадці про мою Сніжинку в мене почало битися швидше серце та відчув збудження і це помітила Уляна і сприйняла на свій рахунок.
- Не хвилюйся я з ранку прийду тебе відімкнути. І ми нарешті зможемо... - вона почервоніла натякаючи мені на секс. Так я уникав його з нею весь цей час. Пояснюючи це тим, що потрібно виконати це одне замовлення, щоб мати змогу оплатити реабілітацію мами після операція. Яку зробили вчасно. Добре, що тато завжди поруч і вчасно привіз її в лікарню, а завдяки моїм грошам ми її оплатили. І вона вірила мені, адже я і правда витратив майже всі гроші, що у мене були. Я закривався в кабінеті та спав на дивані та бачив еротичні сни в яких незмінно була лише Сніжинка.
Яке ж було моє розчарування коли я прокинувся з ранку і зрозумів, що не пам’ятаю як пройшла ніч. Що за чортівня? Та й прокинувся я лежачи на матросі. Якого до речі не пам’ятаю. Голова гудить як на похмілля. І мій монстр мовчить і вовк до речі теж. Мене охопила паніка. Я перевів погляд на брата він дивився на мене розсіяним поглядом. Щось тут не так. І у мене лише день, щоб з’ясувати, що саме.....
