Його Сніжинка - Горобчик-Кім

 Зізнаватися,     що   я   незаймана   було   дуже    соромно.    Я   ніколи   й    нікому    цього   не  говорила.   В    сучасному   світі   бути   незайманою    майже   у  двадцять    один   рік,   що   найменше    дивно.   Але   мої   страхи    мене    покинули    коли   я    побачила    захват   в   його  очах.    Дивно,    але   його   поцілунки    та    дотики   не   викликали   у    мене    огиду   і   відразу,   як    це    було    раніше   з    іншими.    Так    я    відчула,    що    він    моя    істина   пара.   Чи  то    вони    моя    пара.   Жах    я  не    хотіла    істинного    вовка,    а    отримала    гібрида.   З   легенд    діда.    Але    часу    думати    у    мене   не   було   мене   пестити,    цілувати... і   мені це    так    подобалося,   що  вперше    в    житі    захотілося  більшого.    А     от    коли    він   проник     в   мене     я    відчула  різкий      біль     від    якого   мене відволікло    гучне    виття   набагато     голосніше   за    звичайний     вовчий.    Потім    той     Світозар    почав    рухатися,   а    я   по   маленьку  розслабитися.     Не   можу  сказати,     що    я    отримала   неймовірну     насолоду   від   його   дій,    але    я    розуміла   чому.  Мені     буде    добре    вдруге   і   в  наступні     рази.   А   зараз   не  огидно    вже    здоровий   плюс.

 - Тільки    не    в    мене!  – вигукнула     я.    Після     відчуття.  досить     дивного.     Я    ніби   відчула,    що    він    на    межі. 

- Чому?   - запитав   Світозар  досить    збитими     голосом. 

- Я    не   хочу    поки   що   дітей,   а вчись    і.....- я    намагалася  хаотично    придумати    вагому  причину.    

 - Добре.  –  прохрипів     мій   вовк і    після   якоїсь   кількості  поштовхів     скінчив    мені   на   живіт.    А    от   коли   він   зміг   вирівняти    дихання    почав   розпитувати    мене: Хто    я   така?    Як    тут   опинилася?....  і т.д. 

- Я    донька   ватажка   чорних  вовків.     Вчуся....- я   почала  відповідати    на    купу    запитань.   І    по    маленьку  задавати     свої.    В    ту    ніч   ми  не     спали,    що    правда    і   сексом     більше     не    займалися     напевне    мене   шкодували,    адже    я    відчувала дискомфорт    між    ніг.    І    було   б     підло   з    його    боку    знову   мене     травмувати.   А   от дізнатися    один    про    одного   більше     ми    встигли.    Я   дізналася,     що    він    з    маленької    зграї    яка    складалася     з    дев’ять    родин. Всі    інші    покинули   зграю.    І   приєдналися     до    більш  успішних   і    забезпечених,    адже    їх    з    братом    в   зграї  всі    боялися.     Виявилося   у   нас     багато    спільного.     Смаки в    їжі,    речах....   навіть   професії схожі.     Непомітно     ми    заснули.    А     прокинулися    лише     ввечері.     Я     злякалася коли    до   мене    дійшло,    що   я   вже     майже    добу    не   виходила    на    зв’язок   з  батьками.     Тато     напевне   вже  всіх    на    вуха    поставив,   а   дід    з    мамою   натирають  зброю,    щоб    мене    прибити. 

- Мені    потрібно    вже   йти.  Прокидайся.   - трясла   я  Світозара     за    плечі. 

- Чому,    що    сталося? 

- Ходімо     по    дорозі    поясню. 

- Поясни    зараз. - від   його  хриплого    після    сну   голосу   у  мене    по   тілу   побігли   мурашки.    Такі     приємні   мурашки. Мммммм. 

- Мені    потрібно     назад.   Там  вже     всі     хвилюються. 

- Добре.    Ходімо.   Бо   в    моєму  будинку    мобільного    зв’язку   немає. – мені    видали    інші   речі    заявивши,   що   чужі    речі   на    моєму    тілі    він    не   потерпить.     Його    футболка   була    мені    як    сукня    досить   широка     сукня.     В    шорти    я   влазила    якраз    в    одну   штанину    обома    ногами    тому   від    них     відмовилася,    а    от   знайшовши    його    труси   боксери   я    відірвала   бірку   та  одягла    їх.   Як     шорти  згодиться.      Мене   міцно   взяли    за    руку     і    переплівши   наші     пальці    повели     до   моїх     друзів     і     цивілізації.