Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

604 Фраза кЗ/иенв крлеХгб/інвій (крлеХгб/іенъ) зринає в Книзі Йова 38: 6, у Книзі пророка Ісаї 28: 16, у Першому собороному посланні св. ап. Петра 2: 6 та в Посланні св. ап. Павла до ефесян 2: 20.

605 Фраза П/ібти й крови зринає в Книзі Ісуса, сина Сирахового 14: 19, у Посланні св. ап. Павла до галатів 1: 16 та в Посланні св. ап. Павла до євреїв 2: 14.

606 Заклик С/івши, ій/ію чотири рази звучить у П'ятій книзі Мойсеєвій: Повторення Закону: 5:1; 6: 4; 9: 1; 27: 9.

607 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 6: 15.

608 Парафраза Книги Псалмів 103 (104): 18. Пор.: к<шенв прив^жиціе ^Зацє/ИТі. Судячи з усього, за часів Сковороди цей вірш часто тлумачили в алегоричній стратегії. Принаймні Феофан Прокопович, говорячи про надмірну пристрасть багатьох ораторів до алегоричного розуміння Біблії, писав: "...Такі здебільшого, звичайно, питають, що розуміється під зайцем, коли Давид каже: 'Скеля - притулок для зайців'" [Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. - С. 130].

609 Сковорода має на думці слова: оуво прейде дХіш наша вбдХ нєпостоаннХкі (Книга Псалмів 123 (124): 5).

610 Трохи неточна цитата з Книги Йова 22:16. Пор.: р'Ьксі тєкХцма шсновЗнїа й^ъ.

611 Неточна цитата з Першого послання св. ап. Павла до Тимофія 6: 11. Пор.: ТѴі же, ш, чє/іов^чє вжїй, сй^ъ віган.

612 Сковорода має на думці слова: держйсА же прЗвдві, в^рві, /ікібвє (Друге послання св. ап. Павла до Тимофія 2: 22).

613 Див. прим. 247 до діалогу «Бесѣда, нареченная двое».

614 Пісня над піснями 2: 9.

615 Можливо, Сковорода має на думці слова: нево й ^Є/И/іа /ии/иойдетъ, С/іовееЗ же /иоа не /ИИ/ИойдХтъ (Євангелія від св. Матвія 24: 35).

616 Євангелія від св. Матвія 2: 9.

617 Книга Псалмів 75 (76): 3. В мирп> тут означає "в Єрусалимі" (згідно з етимологічним значенням цього топоніма).

618 Фразу вет^їй ден/ии взято з Книги пророка Даниїла 7: 9, 22.

619 Парафраза Євангелії від св. Матвія 8: 26. Пор.: злпретй в^трш/иъ й /ибргс. Пор.: "запрѣтивый Христе морским вѣтром" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 533].

620 Літеру с у цьому слові написано поверх іншої.

621 Див. прим. 409 до рубрики «Листи до різних осіб» (лист № 121).

622 Сковорода має на думці слова на взір: Сов^тъ же гденв во в^къ преввівЗетъ (Книга Псалмів 32 (33): 11) абощо.

623 Книга пророка Ісаї 58: 12.

624 Цей лист подаємо за автографом, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 7, арк. 1-2).

625 Фраза пЗче всЁ^ъ че/іовѣкъ зринає в Четвертій книзі Мойсеєвій: Числа 12: 3 та в Третій книзі царств 4: 31.

626 Парафраза Книги пророка Даниїла 10: 19. Пор.: /иХжХ же/іЗнїй, /ийръ тевѣ.

627 Авігея принесла Давидові різні дари. Див.: Перша книга царств 25: 18-21.

628 Можливо, Сковорода має на думці слова: Сотворйввій же нЗсъ въ сїе йстое вгъ, йже й діїде н3/иъ шврХченїе л^а (Друге послання св. ап. Павла до коринтян 5: 5).

629 Парафраза Дій св. апостолів 13: 33. Пор.: шврѣтб^ъ двдл свшл іессеовл, м&жа по срцХ

/И0Є/ИХ.

630 Неточна цитата з Книги пророка Захарії 4: 10. Пор.: "septem isti oculi Domini". У перекладі Івана Огієнка: ".. .ті семеро, - Господні очі...".

631 Можливо, це парафраза Публілія Сіра: "Caeci sunt oculi, cum animus alias res agit" ("Сліпі очі, коли душа зайнята чимось іншим". Див. прим. (4) до діалогу «Наркісс».

632 Переклад Леоніда Ушкалова.

633 Сковорода має на думці трактат «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».

634 Яків Правицький справді "замарав" ім'я автора та присвяту на титульному аркуші трактату «Silenus Alcibiadis».

635 Лат. licentiatus - 'звільнений, відпущений'; так називали тих, хто здобув перший учений ступінь в університеті.

636 Сковорода говорить про діалог «Разглагол о древнем мірѣ».

637 У назві діалогу Сковорода спочатку написав був Мир, а потім переправив друїу літеру на і. У поясненні залишено літеру ы. У текстах Сковороди трапляються обидві ці форми.

638 Ідеться про діалог «Брань архистратига Михаила со Сатаною».

639 Схожа фраза зринала в 1-ій пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "Блажен! о блажен! кто с самых пелен / Посвятил себе Христови".

640 Ідеться про переклад оди фламандського латиномовного поета Сідеруна ван Госе «До Джорджа Чемберлена».

641 Пор.: "На ловца и звѣр бѣжит" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. -Київ, 1971. - С. 237]; "На ловца и зверь бежит" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 425, 476, 575]; "Наскочив звір на ловця"; "На стрілцьи звір біжит" [Франко, № 13028, 25134].

642 Книга Псалмів 44 (45): 15.

643 Андрій Іванович Ковалівський - власник Пан-Іванівки, батько Петра Ковалівського -учня Сковороди в Харківському колегіумі. Сковорода не раз тут гостював, зокрема тоді, коли працював над своїм останнім філософсько-богословським трактатом «Потоп зміин». На замовлення Андрія Ковалівського художник Лук'янов намалював портрет Сковороди. Пан-Іванівку Сковорода обрав і місцем свого вічного спочинку.

644 Див. прим. 187 до циклу «Сад божественных пѣсней».

645 Лубни (Дубні) - місто, засноване князем Володимиром Великим у 988 р. Уже в XV-XVI ст. мало магдебурзьке право. Було власністю князів Вишневецьких. З 1648 р. - центр Лубенського