Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

540 Книга пророка Софонїї 3: 14. У перекладі Івана Огієнка: "Співай, дочко Сіону!.. Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!"

541 Ці слова (у слов'янському перекладі: вет^їй ден/ии; у перекладі Івана Огієнка: "Старий днями") взято з Книги пророка Даниїла 7: 9, 22. Пор.: "тіаАаюс, тц^е^шѵ".

542 Див.: Друга книга Мойсеєва: Вихід 3: 14. У перекладі Івана Огієнка: "Я Той, що є".

У слов'янському перекладі: єс/ив свш.

543 Очевидно Сковорода має на думці слова: "Ось дні наступають, - говорить Господь, - і Я відвідаю всіх обрізаних та необрізаних, Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди -необрізані, а ввесь дім Ізраїлів - необрізаносердий!.." (Книга пророка Єремії 9: 25-26).

544 Сковорода має на думці слова: "Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе" (Євангелія від св. Матвія 12: 35). Див. також: Євангелія від св. Луки 6: 46.

545 Очевидно, Сковорода має на думці слова: /Шти сі'шнъ речетъ: че/іов^къ й че/іов^къ родйсА въ нс/иъ, й той шсновЗ й Еышінй (Книга Псалмів 86 (87): 5).

546 Пор.: "antiquus dierum" (Книга пророка Даниїла 7: 9, 22).

547 Можливо, ідеться про отця Калістрата, який 1761 р. був настоятелем Сіннянського монастиря й приятелював зі Сковородою [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 152-153]. Крім того, Михайло Ковалинський згадує про ченця Києво-Печерської лаври Калістрата, з яким вони разом зі Сковородою познайомились у Києві наприкінці літа 1764 р. Після того як філософ досить різко відмовився стати ченцем, один зі старців "просил Сковороду с другом его [самим Ковалинським] на завтра прогуляться за обитель. Согласясь, пошли всВ троє и сѣли на горѣ над Днѣпром. Отец Каллистрат (так назывался он), обняв тут Сковороду, сказал: 'О мудрый муж! Я и сам так мыслю, как ты вчера говорил пред нашею братією, но не смѣл никогда слѣдовать мыслям моим. Я чувствую, что я не рожден к сему черному наряду, а введен в оной одним видом благочестія, и мучу жизнь мою. Моїу ли я?..' Сковорода отвѣтствовал: 'От человѣк не возможно, от Бога же вся возможна суть'".

548 Сковорода має на думці приказку: "Оглядайся на задні колеса" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут.-Київ, 1963.-С. 287]. Принаймні саме цю приказку він цитував у діалозі «Потоп зміин».

549 До того як виник класичний образ Аполлона, його справді зображували з чотирма руками й чотирма вухами [див.: ЛосевА. Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. - Москва, 1957. - С. 284].

550 У рукопису: дюпрбаатос,. Це - емблематичний образ. Див., наприклад, 754-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Янус двуличный» (підпис: "Бла-горазуміе видно повсюду. Предосторожность вездВ зрится. Prudentes") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 190-191].

551 Говорячи про Аввакумові "дзеркала", Сковорода, очевидно, має на думці часто цитовані ним слова: Hd стрижи /иоей стЗнХ, й в^відХ Hd кЗ/иенв, й пос/иотрго єже видати, что во^Г/іетъ во /инѣ й что (Яв^Ьцмкі Hd шв/іиченїе /иое (Книга пророка Аввакума 2: 1).

552 Сковорода має на думці слова: "...змогли зрозуміти за всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина" (Послання св. ап. Павла до ефесян 3: 18).

553 Про гроші, за які купують друзів, див.: Plutarchus. De amicorum multitudine (Пєрі 7таЛифьЛіа<;, 94a40-45) [Plutarchi Chaeronensis Moralia. Omnes de Graeca in Latinam linguam transscripti summo labore, cura, ac fide. Guiliel. Xylandro Augustano interprete. - Francofurti, MDCXIX. - P. 177; також: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841.-T. I.-P. 111].

554 Це - вільний переказ кількох місць із трактату Плутарха «Пєрі єи0и|лХа<;» («De tranquillitate animi»). Див. наступний лист.

555 Див. прим. З до діалогу «Бесѣда 1-я, нареченная Observatorium. (Сіон)».

556 В автографі слова mitem, humanum написані над рядком.

557 Василь Білозор, поруч із Михайлом, Григорієм та Максимом Ковалинськими, Яковом Правицьким, Олексієм Базилевичем, Миколою Заводовським, належав до кола улюблених учнів Сковороди в Харківському колегіумі [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 102].

558 У цьому листі подані виписки з трактату Плутарха «Пєрі єй0и|лш<;» у латинському перекладі Ксиландра - «De tranquillitate animi». Значно пізніше, 1790 p., Сковорода за цим-таки джерелом зробить вільний переклад усього Плутархового твору.

559 У Плутарха далі: "Fenore quibus non est sumenda pecunia".

560 Далі йде: "Fenore quibus non est sumenda pecunia / Eheu mihi dicentes, sed placidum magis".

561 Менандр. Кіфарист, фр. 1. Його повний російський переклад звучить так: "А я-то думал, что богатым, Фания, / Долгов чрезмерных делать не приходится / И по ночам стонать потом от ужаса, / 'О горе мне!' - твердить, во сне ворочаясь" [Менандр. Комедии. Фрагмента/ Изд. подготовил В. Н. Ярхо. - Москва, 1982. - С. 246]. Тим часом сам Сковорода переклав ці слова так: "О друже! я думал, что богатыи не воздыхают и что безсонница их не ворочает на постелѣ мягкой...".

562 Менандр. Кіфарист, фр. 1 [див.: Менандр. Комедии. Фрагмента / Изд. подготовил

В. Н. Ярхо. - Москва, 1982. - С. 246]. Ці рядки Менандра - (лат. Menander) (бл. 342-291 pp. до н. е.) - найбільшого новоаттичного комедіографа, дуже популярного в старій Україні, починаючи зі старокиївської доби, - Сковорода переклав так: "Отсюду видно, что в свѣтѣ жить без бѣды Бог никому не написал, хоть он богат, хоть высок, хоть низок и нищ".

563 Plutarchus. De tranquillitate animi, 466a-b [Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841. - T. I.