Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

459 Книга Псалмів 132 (133): 3. Див.: йкш ром ^ер/ИшнсКіїА с^одацма нл гбры сїшнскїа: йкш таліш уапов'&да гдь в/ігвенїе й живбтъ до в^кл. Аермонська (хермонська) роса -символ благословення, братерського спілкування.

460 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 71 (72): 6. Перше слово має форму: Снйдетъ.

461 Парафраза Книги Ісуса Навина 4: 19-20. Пор.: шпо/ічЙішса евшове ій/ієвьі въ гллгллі^

Hd CTpdH'fi, Йже Hd ВОСТОКЪ CO/IHU/I (Я Іерї^ШНЛ. И ДВЛНЛДеСАТВ Kd/ИЄНЇА СЇА, Йже В^А (Я ІОрДЛНЛ.

462 Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 7: 39. Пор.: Сїе же рече ш дсѣ.

463 Очевидно, Сковорода має на думці слова: "І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, - і вийшло багато води!" (Четверта книга Мойсеєва: Числа 20:11).

464 Див.: Арістотель. Історія тварин, 595b-596a [Aristoteles. De animalibus historia. - Lipsiae, MCMVII. - P. 316]. Щоправда, Арістотель каже це не про ослів, а про верблюдів.

465 Див. прим. 50 до циклу «Сад божественных пѣсней». В автографі далі папір пошкоджено й текст на цій сторінці обривається.

ібб у старовину вірили, що мурашки можуть добувати золото з печер.

467 Ідеться про Василія Великого. Див. прим. 129 до циклу «Басни Харьковскія».

468 Див. прим. 361.

469 Opera omnia Desiderii Erasmi Roterodami. - Amsterdam; London; New York; Tokyo, 1993. - Ordinis II. - T. 1. - P. 343-344.

470 Див.: Євангелія від св. Матвія 14: 13-21; Євангелія від св. Марка 6: 30^4; Євангелія від св. Дуки 9: 10-17.

471 Див.: Євангелія від св. Дуки 24: 35.

472 Див. прим. 375 до діалогу «Бесѣда, нареченная двое».

473 Сковорода має на думці слова Христа: "...не розсипайте перел своїх перед свиньми,

щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас..." (Євангелія від св. Матвія 7: 6).

474 Сковорода має на думці слова Христа: "...шукайте - і знайдете..." (Євангелія від

св. Матвія 7: 7; Євангелія від св. Дуки 11: 9).

475 У рукопису: sodales.

476 Переклад Леоніда Ушкалова.

477 Циклоп (гр. КѵкАапр) - буквально: "круглоокий". Гомер називає циклопами диких велетнів-людожерів, що мали одне око посеред лоба. Письменники старої України розглядали циклопів у низці інших людиноподібних потвор: сатирів, кентаврів, андрогінів, астромів, мактинорів тощо. Про ці "дива, яже человѣческос подобіє имут", докладно розповідає, наприклад, Дмитро Туптало у своєму літописі [див.: ТупталоД. Лѣтопись// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 4. -С. 312-315].

478 Історія малоазійського міста Трої, зруйнованого у XII ст. до н. е., була знана в Україні ще від старокиївської доби з п'ятої книги хроніки Іоана Малали, де вона викладена за творами Діоктиса Критського та Сізіфа Койського. За часів бароко її знали і за гомерівським епосом, і за «Енеїдою» Вергілія. Між іншим, на ту пору була поширена легенда про "Київ - Трою". Принаймні ще Феофан Прокопович у своїй «Фізиці» полемізував з думкою Йоганна Гербінія, висловленою в книзі «Підземний Київ», згідно з якою "Київ є тим відомим античним містом Троєю або розташований на тому місці, де була Троя, а ті печери викопані троянцями і в них поховано забальзамовані за єгипетським звичаєм тіла великих троянських героїв - Гектора, Пріама та інших..." [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. -Київ, 1980. - Т. 2. - С. 425]. Зринав цей мотив і значно раніше. Наприклад, Себастьян Фабіян Кльонович писав у своїй «Роксоланїї»: "Є ще багато людей, що шукають тут [у

Києві] залишків Трої, / Тільки ця казка пуста не до вподоби мені" [Кльонович С. Ф. Роксоланія / Пер. Михайла Білика. - Київ, 1987. - С. 70].

479 "О часи, о звичаї!" Цей вислів походить із Ціцеровоної першої промови проти Катіліни [див.: Коваль А. П., КоптіловВ.В. Крилаті вислови в українській літературній мові. Вид. 2-е, перер. і доп. - Київ, 1975. - С. 208].

480 Ідеться про ііумена харківського Покровського монастиря Костянтина Бродського, який помер 28 жовтня 1763 р. [див.: Махновець А. Про хронологію листів Сковороди// Радянське літературознавство. - 1972. - № 4. - С. 64].

481 Фраза Бог Якова досить часто зринає в Біблії, уперше - у Другій книзі Мойсеєвій: Вихід 3: 6.

482 Неточна цитата з Першого соборного послання св. ап. Івана 3: 6. Пор.: Пас, б ev avrw цеѵшѵ оих ацартаѵЕі. пас, б ацартаѵшѵ оих ЁшракЕѴ аитбѵ ouSe еуѵсокЕѴ аитбѵ. У перекладі Івана Огієнка: "Кожен, хто в Нім перебуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його".

483 Сковорода нав'язується тут до поезії Вергілія (Буколіки, III, 104): "В землях яких, ти скажи - Аполлоном нам будеш великим". Цей рядок Вергілія полюбляли й інші старі українські письменники. Його цитував, наприклад, Феофан Прокопович [див.: Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979.-Т. 1.-С. 229].

484 Натяк на архістратига Михаїла.

485 Переклад Леоніда Ушкалова.

486 Слізний вхід людини в життя - мотив, започаткований ще греко-римською традицією (Паллад) і дуже популярний у християнському письменстві. З новочасних поетів, добре знаних в Україні, до нього зверталися, наприклад, Джон Овен, Як Кохановський та інші. Досить часто він зринає й у творах українських барокових письменників. Наприклад, Симеон Полоцький писав: "Раждающуся в мір сей отрочати, многи проливаху слезы, вину дающе, яко родися на нужду и бѣды, на скорби и печали" [Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 111 (зв.)-112 (друга пагін.); пор.: BaranowiczL. Lutnia Apollinowa. - Kiiow, 1671. -