Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

(гр. АхіЛЛеі)<;) - син Пелея і богині Фетіди, володар Мирмидону, найхороб-ріший герой Троянської війни. Старі українські письменники часто зверталися до цього образу, трактуючи його в різних стратегіях: від уособлення мужності до уособлення гріха, як-от у «Театроні» Івана Максимовича: "ритмотворцы умыслиша нВкоєго Ахилла, силна вожда, на безстудных водах в пяту уязвленна, умьішленієм сым изявляху, во всем бывша мужественна, от єдинои всесквернои похоти чувства низложенна..." [Максимович І. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. -Арк. 104]. Однак у тексті Ціцерона тут названо не Ахіллеса, а Аякса.

97 Ціцерон має на думці звернені до Нестора слова Агамемнона (Іліада, II, 371-374): "Знову, старче, у раді синів ти долаєш ахейських! / Тільки б, о Зевсе, наш батьку, і ви, Аполлоне й Афіно, / Радників десять таких у мене було між ахеїв, / Скоро б упало тоді владареве Пріамове місто..." [Гомер. Іліада / Переклав із старогрецької Борис Тен. - Київ, 1978. - С. 50]. Цей образ у літературі старої України входив до репертуару сталих виражальних засобів. Наприклад, Феофан Прокопович писав: "І в Гомера Агамемнон вимагав для взяття Трої не десять Аянтів, але десять Несторів" [Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. - С. 113].

98 Ідеться про центуріона Тіта Понтія ("Т. Ponti centurionis"), знаного своєю фізичною силою.

99 У Ціцерона: "vires ingeni" ("сила розуму").

100 Мілона Кротонського вважали учнем Піфагора.

101 Масінісса (Masinissa) - син нумідійського царя Гали, цар массиліїв у Нумідїї; народився у 238 р. до н. е. З 217 р. був союзником Карфагена, а потім - Риму. Упродовж 201-149 pp. до н. е. - цар усієї Нумідії. Це місце перекладено хибно. У Ціцерона: "hospes tuus avitus Masinissa", - тобто "Масінісса, який гостинно приймав твого діда". Під час Третьої Пунічної війни Масінісса приймав у себе Сціпіона Емеліана, а під час Другої Пунічної війни - Сціпіона Африканського Старшого.

102 Римляни вважали сухість тіла ознакою гарного здоров'я.

103 Згідно з римськими законами, громадяни після 46 років звільнялися з військової служби й переходили до старшого розряду своєї центурії.

104 У Ціцерона: "P. Africani filius" ("син Публія Африканського").

105 У Ціцерона: "ait Caecilius 'comicos stultos senes'" ("каже Цецілій про дурних старих у комедіях"). Ціцерон має на думці 243-ій фрагмент Цецілія Стація.

106 У Ціцерона: Appius. Ідеться про Аппія Клавдія Сліпого - цензора 312 р. до н. е.

107 Ціцерон говорить про сьому книгу «Начал» ("septimus mihi liber Originum").

108 У Ціцерона йдеться про Архита (гр. Apxvxac,) Тарентського (бл. 400 р. до н. е.) (пор.: "orationem Archytae Tarentini, magni in primiset praeclari viri") - державного діяча, полководця, механіка й математика.

109 У Ціцерона: "cumque homini sive natura sive quis deus nihil mente praestabilius dedisset" ("найпрекрасніше, що дарувала людині природа чи якесь божество, - це розум").

110 У списку явно помилково: Ея.

111 Тобто Архит Тарентський.

112 У Ціцерона: "Наес cum С. Pontio Samnite, patre eius, a quo Caudino proelio Sp. Postumius T. Veturius consules superati sunt, locutum Archytam" ("Архит говорив про це в розмові з Гаєм Понтієм із Самнія, чий син у Кавдінській битві переміг консулів Спурія Постумія й Тіта Ветурія").

113 Платон відвідував Тарент у 367-му та 361 pp. до н. е.

114 Ціцерон говорить про філософа-піфагорійця Неарха Тарентського ("Nearchus Tarentinus").

115 Ідеться про Тіта Квінкція Фламініна.

116 Луцій Квінкцій Фламінін (Lucius Quinctius Flamininus) був проконсулом у Цисальпій-ській Галлії в 192 р. до н. е.

117 Лат. antecessor - 'попередник (на посаді)'.

118 Це було у 280 р. до н. е.

119 Ідеться про Епікура, до якого Ціцерон ставився неприхильно.

120 У Ціцерона: "М. Curium et Ті. Coruncanium" ("Маній Курій і Тіберій Корунканій").

121 Ідеться про Публія Деція Муса (Publius Decius Mus), який був консулом у 312-му, 308-му, 297-му та 295 pp. до н. е. У 297 р. Децій разом із Квінтом Фабієм розгромив союзників самнітів апулійців у битві при Малевенті. У 295 р. він знову виступив проти самнітів. У битві при Сентині, коли римські вершники почали відступати, Децій присвятив себе підземним богам і своєю смертю дозволив римлянам здобути перемогу.

122 У Ціцерона: "escam malorum". Так Ціцерон переклав Платонову фразу: "какои ЬєЛєар" (Платон. Тімей, 69d).

123 Гай Дуїлій (Gajus Duillius) - консул у 260 р. до н. е.; переможець карфагенського флоту під час Першої Пунічної війни.

124 Лат. convivium - 'бенкет, застільне товариство'.

125 Див. прим. 82.

126 У списку напевно помилково: раздаемое.

127 Гесіод (гр. 'Но'юдос,) - давньогрецький поет VIII—VII ст. до н. е. Тут ідеться про його дидактичну поему «Роботи і дні».

128 Ідеться про Лаерта (Одіссея, XXIV, 220-230): "Бистро у дім вони після того ввійшли, Одіссей же / Вийшов у сад многоплідний, щоб батька на випробу взяти. / Та не знайшов він ні Долія, сад обійшовши просторий, / Ні служників, ні синів його, - всі повиходили з саду / Віття тернове збирати, щоб плотом увесь виноградник / Обгородить, - де шукать, їм показував Долій старенький. / Лиш свого батька знайшов у саду, доглянутім добре, / Кущ обгортав він. Латаний весь і брудний був на ньому, / Драний, нужденний хітон, на голінках із бичої шкури / Латані мав наголінники, щоб від дряпин захищатись" [Еомер. Одіссея / Переклад із старогрецької Бориса Тена. - Харків, 2004. - С. 494].

129 Ці перемоги він здобув у 290-му та 275 pp. до н. е.

130 Див.: Енній. Аннали, XII, 373.