Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
73 Див. прим. 184 до діалоіу «БесВда 2-я, нареченная Observatorium. Specula. Еврейски: Сіон».
74 Див. прим. 55 до циклу «Басни Харьковскія».
75 Демокріт (гр. Агщдкріхос,) (бл. 460-370 pp. до н. е.) - давньогрецький філософ-атоміст, чия творчість була добре знана старими українськими письменниками. На нього покликалися, наприклад, Іван Максимович [див.: Максимович L Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 42], автор книги «Алфа і Омега» [див.: Алфа і Омега. - Супрасль, 1788. - Арк. 38 (зв.)] та інші. Іоаникій Галятовський навіть зачислив його до "єретиків" за визнання безконечності світів [див.: Galatowski L Alphabetum rozmaitym heretykom niewiernym. - Chernihow, 1681. - S. 52].
76 Ціцерон говорить про стоїка Діогена Вавилонського, який народився бл. 240 р. в Се-левкії. Разом з Карнеадом та Критолаєм брав участь у посольстві, яке афіняни спорядили до Риму в 156 р.
77 У Ціцерона реєстр "учених людей" інакший. Пор.: "Homerum Hesiodum Simoniden Stesichorum, num quos ante dixi Isocraten Gorgian, num philosophorum principes, Pythagoran Democritum, num Platonem Xenocraten, num postea Zenonem Cleanthen, aut eum, quern vos etiam vidistis Romae, Diogenes Stoicum" ("Гомера, Гесіода, Симоніда, Стесіхора, невже тих, про кого я вам казав, - Ісократа й Горгія, - невже родоначальників філософії - Піфагора, Демокріта, невже Платона и Ксенократа, невже пізніших Зенона й Клеанфа, або того, кого й ви бачили в Римі, - стоїка Діогена"). Слід сказати, що всі ці люди довго жили. Наприклад, Симонід - 90 років, Стесіхор - 85, Демокріт - 104, Зенон -98, Клеанф - 99.
78 Пор.: "edepol, senectus, si nil quicquam aliud viti/ adportes tecum, cum advensis, unum id sat est, / quod diu videndo multa quae non volt videt". Це - цитата з комедії Цецілія Стація (230-168 pp. до н. е.) «Намисто», що є наслідуванням однойменної комедії Менандра.
79 Пор.: "turn equidem in senecta hoc deputo miserrimum, / sentire ea aetate eumpse esse odiosum alteri". Це - цитата з комедії Цецілія Стація «Ефесець», яка є наслідуванням однойменної комедії Менандра.
80 Так Сковорода переклав ціцеронівське "ad virtutum studia ducutur" ("що веде їх до вправ у доблесті").
81 Див. прим. 25 до діалогу «Кольцо».
82 Ідеться про слова Солона: "Старий стаю, та завжди й скрізь учусь всього нового", - які наводить Плутарх у своїх «Порівняльних життєписах» (Солон, XXXI).
83 Діоген Лаерцій (II, 32) повідомляє про Сократа таке: "Уже бувши старим, він учився грати на лірі: хіба ж це зле, казав він, пізнавати те, чого не знав?" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 113].
84 У Ціцерона: "Milonis Crotoniatae". Ідеться про славетного грецького атлета Мілона Кротонського. Варто зазначити, що ім'я Мілона не раз зринало у філософських курсах професорів Києво-Могилянської академії, зокрема Стефана Калиновського й Михайла Козачинського [див.: Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины
XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 175, 358].
85 Словами сердце та душа Сковорода передає ціцеронівське "tu ipse" ("ти сам").
86 У Ціцерона: "Nihil Sex. Aelius tale, nihil multis annis ante Ті. Coruncanius, nihil modo P. Crassus" ("Hi Секст Елій, ні багато років тому Тіберій Корунканій, ні нещодавно Публій Красс"). Згаданий тут Секст Елій Пет Кат був консулом у 194 р. до н. е., а Публій Ліціній Красс - верховний понтифік, консул у 205 р. до н. е.
87 Так Сковорода передає ціцеронівське "ad omne offici munus" ("всіляких завдань, що стосуються обов'язку").
88 У Ціцерона: "Gn. et P. Scipiones" ("Гнея і Публія Сціпіонів"). Ідеться про Гнея Корнелія Сціпіона Кальва - консула у 222 р. до н. е., та Публія Корнелія Сціпіона - консула у 218 р. до н. е. Обидва вони загинули в Іспанії у 212 р. до н. е.
89 У Ціцерона: "et avi tui duo L. Aemilius et P. Africanus" ("обох твоїх дідів, Луція Емілія та Публія Африканського").
90 Ксенофонт (гр. ЗеѵофФѵ) (427 - після 355 р. до н. е.) - учень Сократа, полководець, історик, філософ, чия творчість була добре відома українським письменникам старої доби. Наприклад, Ксенофонта цитував у своєму «Театроні» Іван Максимович [див.: Максимович І. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. -Арк. 118 (зв.)], а Григорій Полетика перекладав його "сократівські діалоги" [див.: Лазарее-скийАл. Отрывки из семейного архива Полетик// Киевская старина. - 1891. - Т. XXXIII. -Апр. - С. 97-116]. Тут ідеться про Ксенофонтову книгу «Виховання Кіра».
91 Ціцерон помиляється. Кір Великий (Старший) почав царювати в 558 р., а загинув у
529 р. до н. е.
92 У Ціцерона: "L. Metellum", тобто Луція Цецілія Метелла - консула у 251-му та 247 pp. до н. е., верховного понтифіка.
93 Нестор (гр. NioTcop) - цар Пілоса, герой Троянської війни, що був дуже старий.
94 Пор.: Гомер. Іліада, І, 248-252: "Нестор, із голосом звучним славетний промовець пілоський. / 3 уст його мова текла, бджолиного меду солодша. / Два покоління людей, нещадною забраних смертю, / Зникло, з якими родивсь він і зріс в береженім богами / Пілосі, - третім уже поколінням він там володарив" [Гомер. Іліада / Переклав із старогрецької Борис Тен. - Київ, 1978. - С. 32].
95 Агамемнон (гр. Ayafj.Efj.vcov) - цар Мікен, командував греками під час Троянської війни. Імені Агамемнона в тексті Ціцерона не згадано.
96 Ахіллес
