Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
197 Парафраза Євангелії від св. Матвія 11: 12. Пор.: W днш же іимннл кртйтелА досе/гЬ цртвїе нвное нХдитса, й нХждницы ВОС^ИЦМКІТЪ Є-
198 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 32:1.
199 Фраза вірХгс, гди зринає в Біблії двічі: в Євангелії від св. Марка 9: 24 та в Євангелії від св. Івана 9: 38.
200 Фразу трХдъ й БО/іізнь узято з Книги Псалмів 9: 28; 89 (90): 10.
201 Фразу пєчЗ/іь й возды^Зше узято з Книги пророка Ісаї 35: 10; 51:11.
202 Ата, чи Ате (гр. Лтц) - у грецькій міфології донька Зевса, яка мала можливість насилати божевілля на богів та людей.
203 Ада (євр. ‘ada^ - перша дружина Ламеха (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 4: 19-21). Ада - дуже поширене в старовину семітське ім'я. Пор.: Адіель, Адайя та інші. Спільний у цих іменах елемент означає "прикрашати, прикрашатися" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. - Peabody, Mass., 1999. - P. 725]. Сковорода надає цьому імені негативних конотацій, хоча дієслово cadab зринає в різних контекстах (пор., наприклад: Книга пророка Єремії 4: ЗО та 31: 4). В арамейській мові cadab означає "проходити, переходити, закінчуватися" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. -Peabody, Mass., 1999. - P. 1105]. Памва Беринда писав, що ім'я Ада означає "згромаженє, або оздобна, з сірскаго - отдаленая" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 335].
204 Селла (так у Септуагінті та в слов'янській Біблії) - це Цілла (євр. silla1*), друга дружина Ламеха (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 4: 19-21). Етимологія цього імені остаточно не з'ясована. Можливо, воно походить від слова sel('тінь' - у сенсі "затінок"), можливо, - від слова salal ('дзвеніти') чи від selselim ('кімвали' - стосовно голосу Цілли).
205 Очевидно, Сковорода має на думці грецьку богиню пологів Ілітію (гр. ЕІАеіѲѵш), яку зображували зі смолоскипом як символом нового життя, а можливо, матір Аполлона й Артеміди - Лето (гр. Аг]тсо), що її часом ототожнювали з Ілітією.
206 Ім'я, утворене від гр. Аеітоѵруіа - 'відправа'.
207 Див. прим. (35) до циклу «Сад божественных пѣсней».
208 Ім'я Анна (євр. hanna*) утворене або від дієслова hanan, яке означає "милувати, виявляти милосердя, дарувати", або від однокореневого іменника hen, що означає як "прихильність", так і здатність викликати прихильне ставлення, тобто "приємність, краса". Памва Беринда тлумачив його так: "благодать, потВха або ласкавая, милосердная, милая, вдячная, лютости-вая, отпочиваючая, даруючая" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627.-Ст. 344].
209 Очевидно, ідеться про якусь одну з трьох харит (Евфросину, Талію чи Аглаю) - грецьких богинь вроди та радощів. їх ототожнювали з римськими граціями.
210 Грація (лат. Gratia) - якась одна з римських богинь вроди й радощів.
211 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 10: 42. Пор.: єдино же єсть нл потревХ.
212 Євангелія від св. Матвія 10: 8.
(36) Див. прим. 162 до циклу «Басни Харьковскія».
213 Книга пророка Ісаї 22: 16.
214 Парафраза Книги пророка Єремїї 17: 1. Пор.: Гр^ъ іХдинъ нлпйынъ єсть пис3/і0/иъ же/і^^ньі/иъ Hd нбгти адамантові, нлчертЗнъ нл скрижЗ/іи сердцл й^ъ й нл рб^^ъ 6/ітлрей й^ъ.
215 Див. прим. 162 до циклу «Сад божественных пВсней».
216 Книга Притч Соломонових 10:13.
217 Сковорода має на думці слова: й щ оучтъ єг<Ь мечь бвогсдХ остръ й^шстренъ Йс^одай (Апокаліпсис 1: 16).
218 Фраза прлво/іХчньїА стр&іві /иимнїинві зринає в Книзі Премудрості Соломонової 5: 21.
219 Фразу пб^отв очима взято з Першого соборного послання св. ап. Івана 2: 16.
220 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових ЗО: 17. Пор.: Око рХглкіфеесА отцХ й домждЗкіфее старости /штерни, да йстбргнХтъ є врЗнове СЗ деврЇА.
221 Євангелія від св. Луки 1: 47.
222 Див.: Четверта книга Мойсеєва: Числа 25: 7-8.
223 Див.: Книга Суддів 4: 21.
224 Неточна цитата з Книги Псалмів 119 (120): 4. Пор.: Стр&іві сй/івн^гш й^шфрєнві, со
ОуТ/ІВ/ИИ ПХСТВШНВІ/ИИ.
225 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 118 (119): 140. Перше слово цитати в Біблії має форму: Р^жжено.
226 Євангелія від св. Івана 1:14.
227 Боротьба зі світом, плоттю й дияволом - основа основ аскетичної "психомахїї". Наприклад, Іван Максимович змальовував її так: "Не єдна плоть, мѣю враг много неотступных, / На брань протйву мене всегда совокупных. / Діавола лукава, и міра прелестна. / Подвизаются с нами, да являт безчестна. / Єдина плоть довлѣст на безсилну немощь, / Купно всВ три воюют на мя во всяк день и нощь. / Весь мір мя окружаєт, от всюду обходит, / И пять полков пресилных з собою приводит. / Отверзаєт оконца, имиже внутрь входит, / Мнв бѣдному пагубу безконечну родит. / Окна же сут пять чувств, вся сія прелщают, / В день и в нощи стрѣлами язвят, не прощают" [Максимович І. Осм блаженства євангелскія. - Чернігів, 1709. - Арк. 68; див. про це: УшкаловЛ. Психомахія // УшкаловЛ. Українське барокове богомислення. Сім етюдів про Григорія Сковороду. -Харків, 2001.-С. 63-87].
228 Неточна цитата з Пісні над піснями 8: 6. Пор.: кр^пкЗ йкш С/иертв /іювві, жестока йкш адъ ревноств: крй/іа єа крй/іа огна, (оут/іїе огненно) пламы єа.
229 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 2: 12. Пор.: Злато же шнвіа уемлй дбврое: й тамш єств Зндрл^ъ.
230 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 103 (104): 4. Пор.: творАЙ агг/іві своа дХ^и, й С/іХгЙ своа пламень огненнвій.
231 Пісня над піснями 2: 8.
232 Книга пророка Ісаї 54: