Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
34 Див. прим. 198 до діалогу «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира».
35 Див. прим. 159 до циклу «Сад божественных пѣсней».
36 Григорій І Великий, чи Двоєслов (Gregorius Magnus) (бл. 540-604 pp.) - Папа Римський упродовж 590-604 pp., а крім того, славетний письменник. Був добре знаний в Україні, починаючи зі старокиївської доби [див.: Перші українські проповідники і їх твори. - Рим, 1973. - С. 19]. За часів бароко на його «Моралії» покликалися, наприклад, Стефан
Калиновський [див.: Калиновский С. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть Этика І І Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 201], Феофан Прокопович [див.: Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. - С. 159; Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 167], Михайло Козачинський [див.: Козачин-ский М. Книга третья. Нравственная философия, или Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 368] та інші.
37 Зазначмо, що Сковорода називає тут трьох святих отців-каппадокійців, найбільш шанованих у православній традиції (пор., наприклад, молитву до святих учителів, в якій вони розпочинають реєстр: "Святый Василіє Великій, Григоріє Богослове, Іоанне Златоустый, Діонісіє Ареопагіта, Аоанасіє, Кірілле Александрійскій и Ієрусалимскій, Григоріє Нисскій, Клименте, Єпифаніє, Ѳеофилакте, Іоанне Дамаскине и всѣ святыи учителіє вселенстіи" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 323 (третя пагін.)]), та "чотирьох великих латинських учителів Церкви": Амвросія, Єроніма, Авіустина й Григорія Великого. Як писав свого часу Еразм Роттердамський: "З тлумачів Святого Письма обирай передовсім тих, які якнайдалі відходять від букви. Після Павла такими є найперше Оріген, Амвросій, Єронім, Авіустин" [Эразм Роттердамский. Оружие христианского воина // Эразм Роттердамский. Философские произведения. -Москва, 1986. - С. 103]. Отже, якраз екзегетичний досвід святих отців та вчителів надихав Сковороду на пошуки містичного сенсу Біблії - недарма ж бо православні українські богослови, так само, як і католицькі, заперечуючи протестантську ідею ясності Святого Письма, покликалися щонайперше на церковний Переказ. "...Аще бы явственна быша Писаніє, - наголошував, наприклад, Стефан Яворський, - то кая бы нужда бяше толиких толкователей, богомудрых отец святых, свѣтил церковных, иже тайны Священнаго Писанія испытующе, єдинВм усты исповѣдуют, яко слово Божіє єсть бездна многа" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 740; пор.: Rutka Th. Herby, abo Znaki Kosciola prawdziwego. - Lublin, 1696. - S. 138-139].
38 Трохи неточна цитата з Першого послання св. ап. Павла до коринтян 2: 16. Останнє слово має форму: нліаліы.
39 Книга Псалмів 13 (14): 1.
40 Див. прим. 25 до трактату «Начальная дверь ко христіянскому добронравію».
41 Сковорода має на думці слова: сов/іекъ начала й В/і5сти (Послання св. ап. Павла до колосян 2: 15), а також: йспр^днйтъ всако нлчл/іство й всакХ класть й тлИ (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 15: 24).
42 Дії св. апостолів 1: 1.
43 Сковорода має на думці слова: (іціе а^ьіки чє/іов^чєскн/ИИ глаголк й агглікнлін, /іюввє же не нлалъ, вы^ъ (йкш) /И^дь звенАфи, й/ій кѵлівалъ звац^ай (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 13:1).
44 Очевидно, Сковорода має на думці слова: Сьшове же ій/ієвьі йдбіш /ШннХ (Друга книга Мойсеєва: Вихід 16: 35).
45 Цей образ узято з Дій св. апостолів 16: 16. Пор.: отроковйцл н^кла Й/иХцма дХ^ъ ПЫТ/іЙвЪ.
46 Парафраза Апокаліпсису 3: 16. Пор.: ТЛкш, йкш швХ/Иоренъ єсй, й ни теп/іъ ни стХденъ.
47 Четверта книга Мойсеєва: Числа 6:16; Євангелія від св. Матвія 4: 7.
48 Пор.: Августин. Сповідь, 3. VI. 10. 'Так я потрапив поміж пихатих і ницих людей, надмірно відданих справам тіла й велемовних, їх уста закривали диявольські сіті й клей, що складався з суміші складів Твого імені, й імені Господа Нашого Ісуса Христа, і Духа Святого, Розрадника нашого" Святий Августин. Сповідь / Пер. з латини Ю. Мушака. Вид. 3. - Київ, 1999. - С. 37]. Образ "диявольських сітей" був добре знаний у літературі старої України. Наприклад, Антоній Радивиловський писав: "Михаиле святый, маєш меч в руках, маєш и поза, мечем теды своим ангелским пресѣчи всѣ сѣти, которыи Дюцифер, низверженный през тебе з неба, всюда на сем свѣтВ пороскидал на уловленіє душ
