Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

2 Харківське намісництво було відкрите 29 вересня 1780 р.

3 Див. прим. 196 до циклу «Сад божественных пѣсней».

4 Ідеться про митрополита білгородського та обоянського Юстина (Базилевича). Вихованець Києво-Могилянської академії, він почав служити на митрополичій кафедрі

з 23 січня 1704 р. До цього був настоятелем ближніх печер Києво-Печерської лаври. На єпархії пробув недовго. За станом здоров'я знову повернувся в лавру, де й помер 17 серпня 1709 р.

5 Юстин (у миру - Іван) Звіряка - родич Сковороди. Народився 1717 р. в містечку Чорнухи, навчався в Києво-Могилянській академії, у 1743 р. прийняв постриг, ставши ченцем Києво-Печерської лаври. Працював там у друкарні, потім був старшим у Китаївській пустині, настоятелем Сіннянського Покровського монастиря [див.: Тетерина Д. Перші спроби генеалогії роду Григорія Савича Сковороди // Тетерина Д. Вибрані праці: У 7 т. - Київ; Мюнхен, 2006. - Т. VII: Філософія, історія, літературознавство. -С. 263].

6 Неточна цитата з Канону Митрофана Смірнського «До святої й живоначальної Тройці» на недільній Полуночниці (глас 1-ий, пісня 3-я, тропар 1-ий). Пор.: "Ты древле яве Аврааму яко явился єси Триіпостасный, Единствен же Естеством Божества, богословія истиннвйшее образно явил єси: и вѣрно поем Тя, Единоначальнаго Бога, и Трисолнечнаго".

7 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 49: 8. Пор.: ІХдо, тебе по^вЗ/іатъ ВрЗтЇА ТВОА.

8 Перша книга Мойсеєва: Буття 49: 12.

9 Неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 7: 39. Пор.: п0/иин3й поыѢднаа твоа.

10 Неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 7: 39. Пор.: п0/иин3й поыѢднаа твоа.

11 Див. прим. 1 до діалогу «Наркісс».

п Сковорода змальовує тут картину своєрідної "дзеркальної інверсії". Коли на світ дивиться мудрий чоловік, то "дзеркалами" є форми цього видимого світу, а коли на нього дивиться чоловік "плотяний", то "дзеркалами" стають його очі. Світ сприймається "плотяною" людиною ніби зі споду, з погляду матерії як нульового рівня буття [див.: УшкаловЛ. Сенс "дзеркальної діалектики" самопізнання Г. Сковороди // Філософська і соціологічна думка. - 1992. - № 5. - С. 128-137].

13 Див. прим. 1 до діалогу «Наркісс».

14 Гр. хаос - 'провалля, темрява, первісний морок, що передував постанню світ)/. Памва Беринда тлумачив слово хаос як "пропасть, або змѣшаная, або краина, або матеріа всего свѣта" [БериндаП. Дексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 470].

15 Фраза не /иХчи /иенє зринає в Євангелії від св. Марка 5: 7; 8: 28.

16 Очевидно, це парафраза Книги Псалмів 102 (103): 16. Пор.: й не по^нЗетъ кто/иХ міста своегш.

17 Неточна цитата з Книги Псалмів 33 (34): 17. Пор.: /Іице же гдне нл творАЦША 5/іЗа, еже потревйти (Я ^Є/И/іЙ пЗ/ИАТВ й^ъ.

18 Книга Псалмів 29 (ЗО): 5. Див. також: Бєсє/іЙтєса, првнїи, ш гдѣ, й йспов^длйте пЗ/Иатв ствши єгш (Книга Псалмів 96 (97): 12).

19 Сковорода говорить тут про так звані "природні" знаки, тобто "знаки-ознаки, які перебувають у причинному чи будь-якому іншому функціональному, досить тісному відношенні до позначуваних ними речей, наприклад, дим стосовно вогню..." [Рогоеич М. Проблема знака в логіці Христофора Чарнуцького та Мануйла Козачинського // Мовознавство. - 1971. - № 5. - С. 48].

20 Книга Псалмів 76 (77): 20.

21 Знак оклику (замість коми) та слова в дужках - інтерполяції Сковороди.

22 Книга пророка Наума 1: 15.

23 Згідно зі словником Памви Беринди, Содом означає "таємница" [див.: БериндаП. Дексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 455]. Можна припустити, що Сковорода має тут на думці також суто богословське трактування слова таємниця, адже "тайна, по богословскому опредВленію, єсть образ, или знаменіє видимоє неви-димыя вещи" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 433].

24 Книга пророка Наума 1: 15.

25 Неточна цитата з Книги Псалмів 73 (74): 2. Пор.: горЗ сішнъ сїа, въ нейже всє/іЙ/іса єсй.

26 Див. прим. 109 до циклу «Сад божественных пѣсней».

27 Фразу вет^їй ден/ии взято з Книги пророка Даниїла 7: 9, 22.

28 Парафраза Книги Псалмів 103 (104): 25. Пор.: Сїе /йоре ве/ійкое й прострЗнное.

29 Неточна цитата з Книги пророка Єремії 23: 22. Пор.: И ащ вві стали въ сов^тѣ

/ИОЕ/ИЪ, С/ІЫІШНЛ COTBOJH/ІИ ВЫ C/IOBECd /ИОА Й (ЯврЛТИ/ІИ ВВІ люд'їй /ИОИ^Ъ СЗ пХтй й^ъ /іХкЛВЛГШ Й (Я НЛЧИНЛНЇИ Й^Ъ /іХкЛВЫ^Ъ.

30 Див. прим. 129 до циклу «Басни Харьковскія».

31 Іван Златоуст (Ішаѵѵцс, о Xpvodorofiot;) (344/354-408 pp.) - великий грецький богослов, проповідник і церковний діяч (архієпископ константинопольський), один із найбільш відомих отців Церкви, автор понад 800 проповідей. Мав величезну популярність в Україні ще від часів Хрещення. Наприклад, Феофан Прокопович у своїй риториці почав характеристику творчості Златоуста такими словами: "Протягом усіх століть лунала його слава, а ніжне ім'я 'Златоуст' стало величним пам'ятником його вічної слави", - щоб насамкінець вигукнути: "Ніхто більше, ніхто краще за святого Златоуста!" [Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. -С. 155-156]. Його твори складають основу таких популярних повчальних книг, як «Златоуст», «Златоструй», «Ізмарагд», «Маргарит», «Торжественник» тощо. З кінця XVI ст. в Україні з'являється також ціла низка друкованих видань Златоуста: «Маргарит» (Остріг, 1596), «Лѣкарство на оспалый умысл чоловѣчый» (Остріг, 1607), «О воспитаніи чад» (Львів, 1609), «Бесѣды на 14 посланій св. ап. Павла» (Київ, 1623), «Бесѣды на Дѣянія св. апостол» (Київ, 1624) та інші.

32 Див. прим. 302 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».

33 Амвросій Медіоланський (Sanctus Ambrosius) (333-397 pp.) - видатний римський богослов і церковний діяч, автор трактатів «Про таїнства», «Шестоднев», «Про безшлюбність» тощо.