Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

32 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 19: 32-35.

33 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 19: 26. Пор.: чу вгл же вса во^/Ишжніі. Пор. народні приказки: "У Бога все мога" [Номис, № 21; Франко, № 1183]; "У Бога все возможно" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 35].

34 Стара українська еклезіологія, окреслюючи єство єресі, виходила з того, що Церква - це спільнота вірних я) єдиного християнського віровизнання, які б) беруть участь у сакраментах і в) підлягають оруді належних старших. Того, хто належав до Церкви, але потім перестав визнавати засади християнської віри, тобто відійшов від "першої єдності", називають єретиком [див.: Dubowicz J. Hierarchia, abo О Zwierchnosci w Cerkwi Bozey. -

Lwow, 1644. - S. 8-9; Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. -С. 142 (друга пагін.); Rutka Th. Herby, abo Znaki Kosciola prawdziwego. - Lublin, 1696. - S. 3].

35 Фраза поХчЙішса тфетньі/иъ зринає в Книзі Псалмів 2: 1 та в Діях св. апостолів 4: 25.

36 Див. прим. 162 до циклу «Сад божественных пѣсней».

37 Фраза И высть такш кілька разів зринає в Біблії. Див., наприклад: Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 6.

38 Сковорода розробляє тут старий мотив: "розуміння Біблії - духовний бенкет". Наприклад, у Дмитра Туптала він звучить так: "Пиршество... Божественнаго Писанія три трапезы представленныя имать. Первая єсть трапеза - разум історіческій, повѣство-вателный, по писмени сказуємьій и проповѣдусмый. Вторая трапеза - разум містіческій, сієсть таинственный. Третія трапеза - разум нравоучителный. Первая трапеза неученых ради простаков. Вторая трапеза премудрых ради учителей. Третія трапеза обгцая всѣм, ученым и неученым. На первой трапезѣ пигца дебелѣйшая. На второй трапезѣ пища тончайшая. На третій трапезѣ пища сладчайшая. Первая трапеза содержйт вкус древних дВяній. Вторая трапеза содержйт вкус таинств. Третія трапеза содержйт сладость добронравія" [Туптало Д. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. -Арк. 319 (зв.)-320].

39 Ідеться про римського імператора Тіта Флавія Веспасіана. Див. прим. 196 до циклу «Басни Харьковскія».

40 Ідеться про зруйнування Єрусалима військом римського імператора Тіта в 72 р. В Україні ця історія була добре знана ще від часів Ярослава Мудрого завдяки перекладу повісті Йосифа Флавія (37/38-95 pp.) «Іудейська війна».

41 Ідеться про завоювання турками Константинополя в 1453 p., тобто про занепад колись

могутньої "імперії ромеїв". До речі, католицькі та православні богослови з позицій крайнього ексклюзивізму сперечалися про причини падіння Константинополя. Так, католицькі богослови, згідно зі своєю наукою про "правдиву Церкву" (її виклад подав Теофіл Рутка в трактаті «Herby, abo Znaki Kosciola prawdziwego» - Дюблін, 1696), стверджували, що занепад Візантії - це не що інше, як Божа кара. Бог, казали вони, покарав греків за невизнання сходження Святого Духа від Бога-Сина, бо саме в день сходження Святого Духа розпочався турецький штурм Константинополя, а місто було взяте в день Святої Тройці. Цей мотив є вже, приміром, в «Описі дороги» (1566 р.) Бенедикта Гербеста [див.: HerbestB. Wypisanie drogi// Памятки українсько-руської мови і літератури. Памятки полемічного письменства кінця XVI і початку XVII в. / Вид. К. Студинський. - Дьвів, 1908. - С. 8-9]. Не раз він зринає й у Петра Скарги: досить пригадати хоч би такі його твори, як «Про єдність Божої Церкви» [див.: SkargaP. О jednosci Kosciola Bozego// SkargaP. Kazania przygodne z inemi drobnieyszemi pracami. -Krakow, 1610. - S. 365-366], «Берестейський собор» [див.: SkargaP. Synod Brzeski// SkargaP. Kazania przygodne z inemi drobnieyszemi pracami. - Krakow, 1610. - S. 401] чи «Заклик до покаяння» [див.: SkargaP. Wzywanie do pokuty... - Krakow, 1610. - S. 17]. Цю ж таки думку активно обстоював Іпатій Потій, зокрема, у своїх посланнях до Костянтина Острозького [див.: PocieyH. Oswieconemu xi^z^ciu a iasne wielmomemu panu Konstantynowi, z laski Bozey xi^z^ciu Ostrozkiemu // Памятники полемической литературы в Западной Руси. -Петербург, 1903. - Кн. 3. - Ст. 1028], Клирика Острозького [див.: PocieyH. Odpis па list nieiakiego Kleryka Ostrozkiego bezimiennego // Памятники полемической литературы в Западной Руси. - Петербург, 1903. - Кн. 3. - Ст. 1102] та олександрійського патріарха Мелетія [див.: Respons Hipatiusza Росіеіа... па list Melecyusza, patriarchy

Alexandriyskiego // Pociey H. Kazania і homilie. - S. 1., s. a. - S. 56]. Перегодом про це ж таки будуть писати Іван Дубович [див.: Dubowicz J. Hierarchia, abo О Zwierchnosci w Cerkwi Bozey. - Lwow, 1644. - S. 151-157], Кипріян Жоховський [див.: Zochowski C. Colloquium Lubelski. - Leopoli, 1680. - K. 1 (присвята)], Теофіл Рутка [див.: Rutka Th. Chorqgiew zgody у pokoiu. - Lublin, 1691. - S. 229], Ян Алоїз Кулєша [див.: Kulesza J. Wiara prawoslawna. -Wilno, 1704. - S. 179] та інші. Тим часом православні полемісти були схильні трактувати це як Господню благодать. Зокрема, Христофор Філалет, який присвятив перший розділ четвертої частини свого «Апокрисиса» розглядові цього питання, каже, що то була Божа ласка, адже греки, "бувши поневолені турками по тілу, по духу перемогли світ, плоть та диявола з усіма їхніми спокусами" [Broniewski М. Apokrisis. - Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1994. - S. 195-196]. Так само гадали й Василь Суразький [див.: Суразький В. О єдиной, истинной, православной вѣрѣ. - Остріг, 1588. - Арк. 164-166], Мелетій Смотрицький у своєму «Треносі» [див.: Smotryc'kyj М. 0Qf|vo<;, to iest Lament iedyney s. Powszechney Apostolskiey Wschodniey Cerkwie z obiasnieniem dogmat wiary. - Wilno, 1610. - K. 82] та інші.

42 Сковорода має на думці так звану Варфоломіївську ніч - масову різанину католиками протестантів, яка сталася 24 серпня 1572 р. в Парижі на свято святого Варфоломія, коли загинуло близько ЗО тисяч людей. Із сучасників Сковороди про цю спричинену марновірством трагедію згадував, наприклад, Микола Новиков у передмові до першого видання «Древней российской вивлиофики»: "Пусть припомнят господа наши полуфранцузы день святого Варфоломея; тогда не должно будет удивляться, что у нас некоторые частные люди от суеверия пострадали" [Избранные произведения русских мыслителей второй половини