Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

43 Плутарх говорив про це в трактаті «Про марновірство». У ньому він, зокрема, зазначав, що марновірство перетворює людину на справжнього раба, чого не годна зробити навіть безбожність [див.: Плутарх. Моралии. О суеверии // Вестник древней истории. - 1979. -№ 2. - С. 237]. Забобонний чоловік "був би радий звільнитися від страху, який пригнічує його, немов Тантала - нависла над ним скеля, і безбожність була б для нього блаженним звільненням" [там само. - С. 242]. Зрештою, Плутарх говорив про це і в інших своїх творах, приміром, у трактаті «Про Ізіду та Озіріса».

44 Згадаймо, наприклад, настанови Петра Могили: "...стояти имате к западом, идеже єст начало чувственныя тмы"; "На западВх убо стоит діавол, идеже начало тмы" [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 150, 152], або те, як трохи перегодом Іоаникій Галятовський писав: "От востока походит свѣтлость, которая темности розганяєт. Так в Церкви Восточной мешкаючи, Христос-восток свѣтлостю вѣры православной розганяєт межи людми невѣрными темности невѣрства, балвохвалства и герезій розмаитых" [Галятовський І. Скарбница потребная // Галятовський І. Ключ розуміння. - Київ, 1985. - С. 348].

45 Сковорода має на думці суперечки між українськими та російськими православними богословами щодо обряду хрещення. Якщо українські теологи визнавали хрещення і способом "погруженія", і способом "облѣянія" (наприклад, Петро Могила писав: "Крещеніє святоє якоже погруженієм всего в водВ, сице и облѣянісм водою от верху главы чрез все тѣло совершенно бьіваєт" [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 8]), то московські богослови рішуче заперечували "обли-вателноє" хрещення й критикували на цій підставі «Євхологіон» Могили [див., наприклад: Питирим, еп. Пращица духовная. - Санкт-Петербург, 1721. - Арк. 342 (зв.)].

46 Питання про опрісноки входило до кола тих питань, про які запекло сперечалися католики й православні. Принаймні полемічна література в Україні розпочинається з антикатолицького трактату київського митрополита Леонтія (початок XI ст.), що має назву «Про опрісноки». Особливої гостроти суперечка про опрісноки набула в полемічних творах зламу XVI-XVII ст. Згадаймо, наприклад, що писав про це Стефан Зизаній: "...якая єст разность межи человѣком и трупом, такая єсть разность межи хлѣбом и опрѣсноком, бо яко тѣло без душѣ розумнои, также и тВсто без квасу и соли єсть мертво" [Зизаній С. Казаньє св. Кирилла. - Вільно, 1596. - Арк. 44].

47 Тут можна провести певні паралелі з просвітницькою ідеологією, зокрема українською. Згадаймо, як трохи перегодом Петро Лодій писав про забобони у своїй логіці: "Отсюда произходила упорная защита религіи, в которой кто-нибудь родился и был воспитан и наставлен; отсюда мученики и дух преслѣдованія произходили" [Лодій П. Логическія наставленія, руководствующія к познанію и различенію истиннаго от ложнаго. - Санкт-Петербург, 1815. - С. 391].

48 Парафраза Другої книги царств 22: 27 та Книги Псалмів 17 (18): 27. Пор.: со

СТрОПТИВЫ/ИЪ р^Вр^ТИШИСА.

49 Книга Йова 38: 20.

50 Сковорода нав'язується тут до Книги Псалмів 67 (68): 14. Пор.: (іціе поспите посредѣ предѣ/іъ. У Вульгаті в цьому вірші вжито слово terminus: "si dormieritis inter medios terminos".

51 Книга Псалмів 84 (85): 12.

52 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 2: 12. Пор.: ^лато же шньіа уешй дбврое.

53 Парафраза Євангелії від св. Луки 1: 45. Пор.: й Б/іженнл в^ровлвішА, йкш вХдетъ совершенїе Г/ІГШ/ІІІННЫ/ИЪ ЄЙ (Я ГАЛ.

54 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 19: 26. Пор.: чу вгл же вса во^/Ишжніі.

55 Сковорода має на думці слова: й всп/івівє же/і^^о (Четверта книга царств 6: 6).

56 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 19: 26. Пор.: чу вгл же вса во^/Ишжніі.

57 Пор.: "Начал за здравие, а свел на (за) упокой" [Пословицы русского народа. Сборник

В. Даля. - Москва, 1957. - С. 498, 648].

58 Сковорода нав'язується тут до біблійних фраз на взір: И рекб^ъ къ ъллгъ во вре/ИА оно глаголл (П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 1: 9).

59 Четверта книга царств 6: 6.

60 У рукопису: обера.

61 Камка - старовинна перська шовкова тканина з кольоровими візерунками. Пригадаймо

російську приказку: "Кто в камке, кто в парче, а мы в холсту - по тому ж мосту"

[Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 585].

62 Див. прим. 866 до діалогу «Кольцо».

63 Неточна цитата з Книги Йова 38: 36. Пор.: Кто же д^/гь єсть жен^/иъ тклнїа /иХдрость, й/ій йспефренЇА ^йтрость;

64 Від лат. auctor - тут: 'творець'.

65 Очевидно, це контамінація віршів Четвертої книги царств 2: 5 (р^Х/И^ешн ли, йкш днесь в^е/И/іетъ гдь) та 2: 11 (И в^атъ бысть й/Tu вй^ро/иъ йкш нл нево).

66 Четверта книга царств 2: 11.

67 Можливо, Сковорода має на думці слова: йже єсть г/ігб/гь вжїй (Послання св. ап. Павла до ефесян 6: 17).

68 Книга Псалмів 103 (104): 3.

69 Парафраза Четвертої книги царств 2: 12. Пор.: отче, отче, ко/іеснйцл ій/іевл й кбнницл єгш.

70 Друга книга Мойсеєва: Вихід 19: 4.

71 Сковорода має на думці слова: Єсть во въ той дХ^ъ рЗ^Х/ИЛ стъ, єдинорбднвій, /ИногочЗстный, тонкій (Книга Премудрості Соломонової 7: 22).

72 Книга Псалмів 38 (39): 14.

73 Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 21.

74 Сковорода має на думці слова: Т*ллш возр^фХ рбгъ двдови (Книга Псалмів 131 (132): 17).

75 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 54 (55): 7. Пор.: кто дЗстъ /ий кри/іѣ;

76