Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

77 Сковорода має на думці слова: Икоже Є/И/іайса і,л ст^нв й гонай в^тры (Книга Ісуса, сина Сирахового 34: 2).

78 Можливо, Сковорода має на думці слова: по/іожй^о/иъ /іжХ нлдеждХ нЗшХ й /їжею покрвІС/ИСА (Книга пророка Ісаї 28: 15).

79 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 1.

80 Неточна цитата з Другого соборного послання св. ап. Петра 3: 5. Пор.: Т*лЙтса во и/иъ сїе ^ОТАфЫ/ИЪ, Йкш НЄВЄсЗ В^ІШ Йспєрвсі.

81 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 1.

82 Лат. sententia - 'думка, погляд, вираз'.

83 Сковорода має на думці слова: Въ той чЗсъ й^ыдбіш перстві рХкй чє/іов^чи й писЗ^Х ПрОтЙвХ /id/ИпЗдЫ Hd ПОВііП/ІЄНЇИ СТ^ЬнВІ ДО/ИХ и,£іревс1, й цЗрв вЙдашс перстві рХкй пйшХфЇА (Книга пророка Даниїла 5: 5).

84 Сковорода має на думці слова: Ійсъ же дб/іХ прек/ібнвсА, персто/иъ писЗше нл уемлй (Євангелія від св. Івана 8: 6).

85 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 2. Пор.: й д^ъ вжїй ноішшєса вер^Х водві.

86 Сковорода має на думці пастуха Тітіра - персонажа Вергілієвих «Буколік». Про нього він згадував також у 23-ій байці циклу «Басни Харьковскія».

87 Вергілій. Буколіки, І, 6. У перекладі Миколи Зерова: "...мій бог послав мені втіху цю й радість" [ЗеровМ. Твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 1. - С. 197]. З-поміж улюблених Сковородою авторів ці слова Вергілія цитував Сенека в «Моральних листах до Луцілія» (LXXIII, 10), супроводивши їх таким коментарем: "І якщо почувати себе в такому великому боргу перед дарувальником того дозвілля, найвищий плід якого в тому, що 'Він і коровам моїм випасатись дозволив, як бачиш, / Вільно, й мені - на сільській, що лиш хочу, дуді награвати', - то наскільки вище цінитимемо те дозвілля, яке проводимо серед богів, яке прирівнює нас до богів?" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 253].

88 Євангелія від св. Івана 8: 25.

89 У Біблії далі: съ нжл'&дїслгь.

90 Книга Екклезіястова 7: 12.

91 Книга Екклезіястова 7: 4. Між частинами цитати в Біблії стоїть не крапка, а кома.

92 Книга пророка Ісаї 41: 27.

93 Євангелія від св. Івана 5: 39.

94 Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 7: 24. Пор.: не сХдйте нл лща, но првный сХдъ сХдйте. Див. також: й не нл /іицЗ зрйши, но войстиннХ пХтй вжїгс оучйши (Євангелія від св. Луки 20: 21); не нл лща зрйтъ вгъ (Дії св. апостолів 10: 34); не нл лща зрАфе й/И^йте в^рХ гда нЗшегш ійы ^ртЗ С/іЗвы (Соборне послання св. ап. Якова 2: 1).

95 Вергілій. Буколіки, VIII, 11.

96 Памва Беринда тлумачив слово преддверіе як "Ганок або сѣни" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 177].

97 Сковородинська легенда про пустельника та птаха має за основу сюжет із популярного збірника «Велике зерцало», прототипом якого був укладений 1605 р. єзуїтом Йоаном Майором збірник «Speculum magnum exemplorum». Українські переклади цієї легенди відомі з XVIII ст. [див.: Хрестоматія давньої української літератури / Упор. О. І. Білецький. Вид. 2-е, випр. і доп. - Київ, 1952. - С. 574].

98 Гр. цѵатаусоуді; - 'той, хто вводить у таїнства, посвягцає в містерії'.

99 Зерно, що помирає та оживає, - популярний образ воскресіння. Див. прим. 136 до діалогу «Наркісс».

100 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 33: 27.

101 У староєврейській мові є кілька слів, що означають "пророк": нові (nabi як-от у П'ятій книзі Мойсеєвій: Повторення Закону 13: 1; хозе (hdze11), як, припустімо, у Другій книзі царств 24: 11 чи в Книзі пророка Амоса 7: 12; рое (гд^е1*), як у Першій книзі царств 9: 9. Нові, за етимологією, - це найперше "глашатай", а хозе та рое - "провидець" (обидва ці слова утворені від синонімічних коренів зі значенням "бачити"). Сковорода, очевидно, мав на думці або якесь одне із цих слів, або й обидва.

102 Магами (гр. f,іауосз перс, магуиі) називали жерців у Стародавньому Ірані та сусідніх із ним краях. Як свідчив Діоген Даерцій (1,6), "маги проводили час у служінні богам, жертвоприношеннях та молитвах...; розмірковували про єство та походження богів, вважаючи за богів вогонь, землю та воду..." [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 65]. Загалом, говорячи про магів, волхвів, халдеїв та гімнософістів, Сковорода, мабуть, переказує початок першої книги «Vitae philosophorum» Діогена Даерція (І, 1-10), де йдеться про зародження філософії [пор.: Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. -Москва, 1979. - С. 63-66].

103 Див. прим. 193 до діалогу «Бесѣда 2-я, нареченная Observatorium. Specula. Еврейски: Сіон».

104 Халдеї - вавилонські жерці. Про халдеїв Діоген Даерцій (І, 6) каже, що вони "займалися астрономією та пророкуванням" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 64].

105 Гімнософісти - індійські брахмани, яких називали ще "голими мудрецями". В Україні були здавна відомі з роману «Олександрія». А Діоген Даерцій (І, 6) свідчив, що гімнософісти "говорили загадковими фразами, вчили шанувати богів, не чинити зла та вправ-лятися в мужності; гімнософісти зневажали навіть смерть..." [ДиогенЛазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 64].

106 Гр. ІЕрЕѵс; - 'жрець'.

107 Ідеться про софістів. Дмитро Туптало пояснював це слово так: "...То бо нареченіє софіста в оньїя Бремена зѣло бысть честно, и изряднвйшіи філософи тѣм бьіваху нарицаємн, якоже иногда Діваній Софіста, знаємнй святому Василію Великому" [Туптало Д. Книга житій святих. - Київ, 1700. - Арк. 91; пор.: Курціус Е.-Р. Європейська література і латинське середньовіччя /