Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

на думці звернені до Сціпіона та Лелія слова Катона з Ціцеронового діалогу «De senectute» (іі, 5): "Quocirca si sapientiam meam admirari soletis, quae utinam digna esset opinione vestra nostroquae cognomine, in hoc sumus sapientes, quod naturam optimam ducem tamquam deum sequimur eique paremus", - які він переклав так: "И так естьли вам моя мудрость удивительна (дай Бог, чтоб вы не ошиблись, а я бы достоин был прозываться мудрым), в сем она состоит, что я естественным уставам, как самому Богу, повинуюсь и не противлюсь".

52 Друга книга Мойсеєва: Вихід 23: 21; П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 4: 9; 6: 12; 8:11.

53 Очевидно, Сковорода має на думці слова: й во^^рдтъ нл сі'шнъ очи h<jluh (Книга пророка Михея 4:11).

54 Парафраза або Книги пророка Ісаї 42: 16 (пор.: сотворю и/иъ Т/иХ во св^тъ й стрбпштнлА въ прЗвлА), або Євангелії від св. Луки 3: 5 (пор.: й вХдХтъ стрбпштнлА въ npdBdA, й острїи въ пХтй г/і5дки).

55 Парафраза Книги Псалмів 83 (84): 8. Пор.: ПбйдХтъ СЗ сниы въ сй/iS.

56 Ці слова є, наприклад, у Горація (Послання, І, 2, 40): "Dimidium facti qui coepit habet" (у перекладі Андрія Содомори: "Хто розпочав - половину зробив" [Квінт Горацій Фланк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 181]), у Сенеки (Моральні листи до Луцілія, XXXIV, 3): "...недарма кажуть: 'Початок -наполовину зроблене діло'" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 130]), в Еразма Роттердамського ("добрий початок - половина роботи" [Еразм Роттердомський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 198]) та інших знаних Сковородою авторів. Пор. також народні прислів'я: "Добрий почьиток - половина діла" [Франко, № 30609]; "Добре начало половину діла вкачало" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. -С. 271]; "Доброе начало - половина дела" [Пословицы русского народа. Сборник

В. Даля. - Москва, 1957. - С. 495] тощо.

57 Насправді ці слова належать Григорію Богослову. Пор.: "Аф(Лѵ каі тєЛод

7IOIOU Ѳеоѵ" [Patrologiae cursus completus. Series graeca/ Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1857. -T. 37. - Col. 908А]. Можливо, ім'я Фалеса зринає тут з огляду на те, що ця фраза перегукується зі славнозвісним Фалесовим окресленням Бога, як того, "що не має ані початку, ані кінця" [див.: Фрагмента ранних греческих философов. - Москва, 1989. - Ч. 1: От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. - С. 109].

58 Липці - велике село під Харковом, засноване в 1656 р. Свого часу - сотенний осередок Харківського полку. На час його відвідин Сковородою основу населення складали так звані "військові обивателі" (колишні слобідські козаки). Перебуваючи в Липцях, Сковорода мешкав у відставного поручика Олексія Івановича Авксентьєва. Тут філософ працював, зокрема, над діалогами «Алфавит» та «Кольцо» [див.: Ніженець А. М. Про оточення Г. С. Сковороди у Липцях і Валках (70-80-і роки XVIII ст.) // Радянське літературознавство. - 1983. - № 2. - С. 28-29].

59 Апокаліпсис 1: 8.

60 Фраза С/іыши, інлк чотири рази зринає в П'ятій книзі Мойсеєвій: Повторення Закону: 5: 1; 6: 4; 9: 1; 27: 9.

61 Друга книга Мойсеєва: Вихід 23: 21; П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 4: 9; 6: 12; 8:11.

62 Перша книга Мойсеєва: Буття 24: 6; Друга книга Мойсеєва: Вихід 10: 28; 34: 12; П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 11: 16; 12: 13,19, ЗО; 15: 9; 24: 8.

63 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 13: 10. Пор.: севе же знлкіцли пре/иХдри (йтв).

64 Пісня над піснями 1: 7.

65 Див. прим. 1 до віршованої оповідки «Fabula».

66 Див. прим. З до віршованого діалогу «Разговор о премудрости».

67 Можливо, ідеться про діалог Сковороди «Разговор пяти путников о истинном гцастіи в жизни».

68 Див. прим. 65 до діалогу «Наркісс».

69 Про Сомнаса йдеться в 36-ій главі Книги пророка Ісаї.

70 Це прізвище утворене від гр. піѲц^, півгікої; - 'мавпа'.

71 Парафраза Книги пророка Ісаї 59: 8. Пор.: й пХтй /ийрнлгш не по^н^іш.

72 Сковорода виводить слово нещастіе зі сполуки не с частію. Див. його подальші міркування: "И сіе-то есть быть щасливым, познать себе, или свою природу, взяться за свою долю и пребывать с частію себѣ сродною от всеобщей должности".

73 Парафраза Книги Псалмів 141 (142): 6. Пор.: Бо^^в^ъ къ тевѣ, гди, р^ъ: тві єсй ОуПОВЛНЇе /И0Є, 4<JCTB /ИОА єсй Hd ЗС/ШЙ живв^ъ.

74 Див., наприклад: покрвіетъ та вжїе нлчл/іо (П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 33: 27).

75 Див., наприклад: Не орритъ /мене око видацмгш /иа (Книга Йова 7: 8).

76 Див., наприклад: Икоже федритъ отецъ свшві, оуфедри гдв воаціи^са є™ (Книга Псалмів 102 (103): 13). о

77 Див., наприклад: И^в^витє/ів же й^ъ сй/івнвш, гдв вседержйте/ів й/ИА є/ий (Книга пророка Єремїї 50: 34).

78 Див., наприклад: єсліь гдв (Друга книга Мойсеєва: Вихід 7: 5).

79 Див., наприклад: ы/иъ же цлрв всѣ/иъ сХцш/ИЪ въ вод^ъ (Книга Йова 41: 25).

80 Див.: велика сов^тл агг/гв (Книга пророка Ісаї 9: 6).

81 Див.: 4^0/ИЪ вйчни/иъ оутвердй лі а (Книга Псалмів 50 (51): 14).

82 Див.: И стр^ъ пос/іго ведХцлй та (Друга книга Мойсеєва: Вихід 23: 27).

83 Див.: вторвш Ч/ів^къ гдв съ нвсе (Перше послання св.