Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
Между тѣм, разбирая древних Любомудрцов тайно-образуюгцїя Божїю Премудросгь Картины, не видите на Главнѣйшем мѣсгѣ, будьто всѣми ими Образ владѣюггцй Христов.
Вверху надписано:
"Образ Тпостаси Его"505.
Внизу: "Їисус Христос вчера и днесь.. ,"506
В кругѣ, окружаюшем Голову Его, de:
О Qv. Сирѣчь:
СЫЙ507.
На взаимном мѣсгѣ Образ Пречисгыя Матери Его. Вѣнец Ея от Звѣзд. Под ногами Луна, система Міра и Змїй, держагцїй во устах яблоко. Но в руках Ея цвѣт Лйлїа, а в сердцѣ сїянїе святаго Духа. Задумчив и цѣломудренный взор508.
Вверху надписано:
"Сотвори мнѣ величіе, Сильный"509.
Внизу: "Радуйся, честнаго таинсгва Двери510.
Радуйся, премудрых превосходящая разум.
Радуйся, вѣрных озаряющая Смыслы"511.
*
Fabula
DE Haedo et Lupo Tibicine512.
Reformata 1760-mo Anno, in Ludo Poetico Zacharpoli.
Occasionem Fabulae dederunt quidam Discipuli, prorsus invita, ut ajunt,
Minerva, discentes.
A Grege parvulus Haedus erat cum sorte relictus,
Exsilit ex Sylvis ecce repente Lupus!
Tentavit primd Fugam. Mox versus ad Hostem,
Tergori inhaesurum, Talia fatur ei:
"Haud ignoro quidem, tibi jam me in Ventre futurum,
Atque necesse mori. Sed miserere tamen.
Attamen hoc unum, moribundo cede roganti;
Nonnihil ut Tibiis mi modulere prius.
Dulciter ut Vitam concludam. Namque beari,
Sds, cum ipse es Sapiens, Omnia Fine bono".
Turn Lupus haec secum: "Nae Stultus ego! Hadenus haud sdvi, Esse mihi Dotem hanc". Indpit ergo statim.
Ast Haedus, modulante Lupo, curvare Choreas,
Artificem mulcens Laude subinde novum.
Turbine cum dtior drcumstat Utrumque Molossum
Turba. Lupo Calamos excutit, atque Lupum,
Cincedo omisso, solum stimul stimulare Choraulem Incipiunt. Tandem saltat et ipse Lupus.
Prima Melanchaeteo, in Tergo Vulnera ferit.
Asbolus et Leu con, arripuere simul Collo. At Theridamas, et Poemenis, haesit in Armo.
Latratu resonat, Aura serena nimis.
Cetera Turba coit, confertque in Corpore Dentes.
Vulneribus desunt jam Loca. At ille gemit,
Ipsum se obiurgans: "Cur, Pessime, Cantor haberi,
Cum Cocus es natus, tam bonus ambieras?
Nonne erat hoc satius, condire Haedos et Oves, quam
Tradare illota, Musica Sacra, Manu?
Dignus es hac Mercede!" Canes, in Corpore Rostris Mersi, dilacerant. Ecce Corona Lupo!
AFFABULATIO.
Tu nihil invita dices, fadesve Minerva513.
Quae Natura negat, scilicet Ilia fuge.
Si non es natus Musis, fuge discere Musas!
Heu! multos perdit, Fistula docta, Viros.
Paucos justa Parens, Musis Natura creavit.
Essene vis Felix? Sorte quiesce tua.
Finis.
Басня Есопова.
Преображённа на нбвый Вид, Малороссійскими Фарбами, для Учеников Поетики. 1760-го Года в Харковѣ. Вина сея Басни та, что многіи от Учеников, ни мало к сему не рождённы, обучалися.
*
Козля от Стада осталось до Бііса.
Се ж и Товариш, бѣжйт Волк из /Тііса!
Кйнулось было сначала в У гіікп.
Потом ставши, так сказало Драпѣкѣ:
"Я знаю, что мнѣ нелзя минуть Смёрти,
От твойх Зуббв. Но будь милосёрдый!
Здѣлай, молю тя, ту Мйлосгь едйну:
На Флейтузѣ мнѣ заграй на Кончйну.
Чтоб моя мнѣ Жизнь увѣнчалась мйла.
Сам Мудрый, знаешь, что в КопцІІ вся Сйла..."514 "Не знал я сего во мнѣ Квалитёта515",
Волк себѣ мыслит... Потом Минавёта516 Начал надувать, а плясать Козлятко,
Вблка Хвалами подмазуя гладко.
Вдруг Юрта Собак, как Вихр, вкруг их стала.
Музиканту з Рук и Флёйта упала.
Просто до Вблка. Сей той гципнёт, вкусит.
И сам Капелмёйсгр517 плясать уже мусит.
Вдруг Черногрйвка хвать за Пояснйцу,
А Жук с Бѣлкбм за Горлову Цѣвнйцу.
Кудлай да Гривко упялйся в Бёдра.
Вопль раздается в Долйнах от Вёдра.
Егцё ж пасіїїіл Хвост. Сюда ж Рыло пхает.
Не дотблпятся. А он воздыхает.
"На что (сам себѣ) сгал ты Капелмёйсгром?
Проклятый! з Роду родйвшись Кохмёйстром518.
Не лучше ль Кбзы справлять до Росблу?
Неж заводити Музиканску Школу.
А! а! Достойно!.." А Собаки, Рыла Потопйвши, рвут. И так Смерть постйгла.
Приказка.
Не ревнуй в том, что не данно от Бога.
Без Бога (знаешь) нижё до Порога519.
Аще не рождён? Не суйся в Науку.
Ах! премного сих вѣчно пали в Муку.
Не многих Мати породила к Шкблѣ.
Хочь ли быть щаслйв? Будь сыт в своёй Дблѣ520.
Конец.
Сія о Музыкантѣ Вблкѣ Казка усі ї ї; л а до того, что Пасгырь Дббрый, Іоасаф Миткёвич521, ббльше 40 Отроков и Юнош свободйл от Учйлигцнаго Ига во Путь Прирбды их, ревнуя Человѣколюбію, не Тгцеславію.
Сему и Аз ревнуя, написах Кнйжицу «Алфавит Мйра».
Г[ригорій] С[коворода]
Цей діалог Сковорода написав у 1775 р. До початку 1960-х pp. твір був відомий лише в кількох списках. За одним із цих списків його було вперше опубліковано в харківському виданні творів Сковороди 1894 р. У ході підготовки академічного видання творів Сковороди 1961 р. у відділі письмових джерел Державного історичного музею в Москві було віднайдено й автограф «Алфавиту». Де зберігається цей автограф зараз, з'ясувати не вдалося. Подаємо за фотокопією автографа, яка зберігається в бібліотеці Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди HAH України.
1 Назва діалогу віддзеркалює стару й дуже популярну ідею про світ як розгорнуту книжку. В українській бароковій літературі, крім діалогу Сковороди, є ще кілька творів під назвою «Алфавит»: «Алфавит духовный» Ісаї Копинського чи Дмитра Туптала (уже на початку XVIII ст., як свідчить передмова-присвята Афанасія Миславського до видання «Алфавиту...» 1713р., точно не знали, хто саме написав цей трактат, а «Житіє иже во святых отца нашего Димитріа, митрополіта Ростовскаго чудотворца» стверджує, що автором твору є Дмитро Туптало [див.: Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В5ч. - Москва, 1786. - Ч. 1. - Арк. 15]), «Алфавит собранный...» Івана Максимовича та інші.
2 Див. прим. 34 до діалогу «Бесѣда 2-я, нареченная Observatorium. Specula. Еврейски: Сіон».
3 Див. прим. 57 до циклу «Сад божественных пѣсней».
4 Див. прим. 58 до циклу «Сад божественных пѣсней».
5 Див. прим. 59 до циклу «Сад божественных пѣсней».
6 Це - варіант 9-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Він відрізняється від того варіанта, що входить до циклу, першою строфою.
7 "Знайдено гавань - Христа. Тіло і світе, прощайте. / Годі тріпати
