Українські традиції - Автор невідомий

Турському салтану у подарунку одослати». От тогді-то Хмельницький, як сі слова зговорив, Так гаразд-добре й учинив: Куму свойму Барабашеві, гетьману молодому, З пліч головку, як галку, зняв, Жону його і дітей живцем забрав, Турському салтану у подарунку одослав. З того ж то часу Хмельницький гетьманувати став. От тогді ж то козаки, діти, друзі, молодці, Стиха словами промовляли: «Ей, гетьмане Хмельницький, Батю наш, Зинов Богдане чигиринський! Дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили да гуляли, Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подали!» Господи, утверди люду царського, Народу християнського, Всім слухающим, Всім православним християнам Пошли, Боже, много літ! Іван Богун
У Вінниці на границі, Під могилою над Бугом-рікою — Там стояв Іван Богун вільницький Під обителем-монастирем калмицьким. Під калмицькою обителлю Богун стояв, Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Калмицькими князями Богун воював! Силу він ляхів-турків стріляв І шабельками рубав, На аркан забирав, В річку Буг їх утопляв. А ляський круль І турецький коноїд-паша, Нехрещена душа, Силу війська збирали, Івана Богуна і його войсько Хмарою бусурменською обступали. Веселились ляхи-турки, Круль і князь раділи, Що обложили Богуна На довгі неділі. Обступили ляхи-турки, Кругом обложили, Козаченьків Богунових голодом морили. Три тяжкі неділі Богун з військом У тяжкій облозі бував… Од свого ума білими руками Хмельницькому листа писав, Богун у Хмельницького батьківської поради питав Та собі підмоги з Чигрина прохав: «Просю Бога й тебе, Дай помочі, порадь і повесели нас!..