Українські традиції - Автор невідомий

Ляхам, мостивим панам, до рук подав, — Ще б нас могли ляхи, мостивії пани, за білозорів почитати». От тогді-то Хмельницький як сії слова зачував, Так на кума свого Барабаша велике пересердіє мав, Сам на доброго коня сідав, Слугу свого повіреного з собою забирав, От тогді-то припало йому з правої руки Чотири полковники: Первий полковниче – Максиме ольшанський, А другий полковниче – Мартине полтавський, Третій полковниче – Іване Богуне, А четвертий – Матвій Бороховичу. От тогді-то вони на славну Україну прибували, Кролевські листи читали, Козакам козацькі порядки давали. Тогді-то у святий день, у Божественний, у вовторник Хмельницький козаків до сходу сонця пробуждає І стиха словами промовляє: «Ей, козаки, діти, друзі, молодці! Прошу я вас, добре дбайте, Од сна уставайте, Руський оченаш читайте, На лядські табори наїжджайте, Лядські табори на три часті розбивайте, Ляхів, мостивих панів, упень рубайте, Кров їх лядську у полі з жовтим піском мішайте, Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подайте!» От тогді-то козаки, друзі, молодці, добре дбали, Од сна уставали, Руський оченаш читали, На лядськії табори наїжджали, Лядськії табори на три часті розбивали, Ляхів, мостивих панів, упень рубали, Кров їх лядську у полі з жовтим піском мішали, Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подали. От тогді-то Барабаш, гетьман молодий, конем поїжджає, Плаче-ридає І стиха словами промовляє: «Ей, пане-куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо б тобі кролевські листи у пані Барабашевої визволяти? Нащо б тобі козакам козацькі порядки давати? Не лучче б тобі з нами, із ляхами, З мостивими панами, Хліб-сіль з упокоєм уживати?» От тогді-то Хмельницький Стиха словами промовляє: «Ей, пане-куме, пане Барабашу, пане гетьмане молодий! Як будеш ти мені сими словами докоряти, — Не зарікаюсь я тобі самому з пліч головку, як галку, зняти, Жону твою і дітей у полон живцем забрати,