Українські традиції - Автор невідомий

Іллі-пророка дожидали, — Хмельницького в вічі не видали, Духа-Тройці дожидали, — Хмельницького в вічі не видали. Тогді ж то козаки стали у раді, Як малії діти: «Хвалився нам гетьман Хмельницький, Батю Зинов Богдану чигиринський, У городі Суботові На Спаса-Преображеніє ярмарок закликати…» Тогді ж то козаки добре дбали, До города Суботова прибували, Хмельницького стрічали, Штихи у суходіл стромляли, Шлики із себе скидали, Хмельницькому низький поклон послали: «Пане гетьмане Хмельницький, Батю Зинов наш чигиринський! Нащо ти нас потребуєш?» Тогді ж то Хмельницький стиха словами промовляє: «Ей, козаки, діти, друзі! Прошу я вас, добре дбайте, Собі гетьмана настановляйте. Чи нема между вами котрого козака старинного, Отамана курінного? Вже ж я час од часу хорію, Между вами гетьманувати не здолію; То велю я вам между собою козака на гетьманство обирати — Буде между вами гетьманувати, Вам козацькі порядки давати». Тогді-то козаки стиха словами промовляли: «Пане гетьмане Хмельницький, Батю Зинов наш чигиринський! Не можем ми самі между собою, козаками, гетьмана обібрати, А жолаєм од вашої милості поспихати». От тогді ж то Хмельницький стиха слова промовляє: «Ей, козаки, діти, друзі! Прошу я вас, добре дбайте, Єсть у мене Іван Луговський, Котрий у мене дванадцять літ за джуру пробував, Всі мої козацькі звичаї познав, Буде между вами, козаками, гетьманувати, Буде вам козацькі порядки давати». Тогді-то козаки стиха словами промовляли: «Пане гетьмане Хмельницький, Батю Зинов наш чигиринський! Не хочем ми Івана Луговського: Іван Луговський близько ляхів, мостивих панів, живе, — Буде з ляхами, мостивими панами, накладати, Буде нас, козаків, за нівіщо мати!» Тогді-то Хмельницький стиха словами промовляє: «Ей, козаки, діти, друзі! Коли ви не хочете Івана Луговського, Єсть у мене Павел Тетеренко». «Не хочем ми Павла Тетеренка!»