Гуляй, мажоре. - Тетяна Калинова

             Те    що    Даша    мені    довірилась,   для    мене    означає      насправді    дуже    багато.  Справа    не   лише    в     подоланні    її    страху       висоти ,     а    в     тому,     що    вона   зробила    це    зі    мною .   В   самому     розумінні    того ,    що  вона     насправді ,    нарешті   довіряє    мені .  Це    для    мене ,     дуже     багато    означає.   

          Після    колеса     огляду,     ми     знайшли      Даню     і     поїхали      збирати     його     речі.   Даша       була     дуже    засмучена.   Хотілось   її    заспокоїти    розповівши    про    свої    плани,    та   не     впевнений  ,   що    з    цього     щось     вийде.    

          Залишивши   Даню   в  дитячому    будинку ,   ми    трішки    покатались    по   місту    і    я    привіз   Дашу   додому.  

        -  Ти    як ,   заспокоїлась?  

        -  Так ,   все   добре.    Просто   дуже   хочу ,   щоб   він   був   поруч. -  обіймаю   її   міцно.    Знов   не   хочу   відпускати.  -   Зайдеш?  Не    хочу   залишатись    сама. -   посміхаюсь.    

        -  Так.  -  відповідаю   і    ми    йдемо    до    неї    в   квартиру.   

       Зайшовши ,   розумію  ,    що   ми   вперше   в   її   квартирі    залишаємось   наодинці.    Від     цього   розуміння    в   голову    лізуть    думки   про   те ,   що  і  як    би   я   зараз   з   нею   зробив,   але ,   я   не  хочу   більше  робити   помилки.    Не     хочу ,  щоб    вона   знов   почала   сумніватись   в   моїх   почуттях.

        -  Будеш   чай?  - запитує   Даша    наливаючи   в   чайник    воду.   Підходжу   до   неї    впритул    зі   спини    і   міцно    обіймаю  ,    цілуючи    тендітну    шийку ,   яку   вона   відкрила,   зібравши   волосся    в   пучок.    Її   тепло  ,   її   запах ...   Чорт!   Я   зараз    збожеволію.

        -   Дашо . -  шепочу    їй   в    шию.   -  Як    ти    пахнеш.   Очманіти.   -  вона   розвертається   до   мене   обличчям    і   обійнявши    за    шию   цілує   в   губи.    Підіймаю    її   за   стегна    і   посадивши   на   стіл  , стаю   між   її   широко    розведених   ніг.    Продовжуючи    жадібно     цілувати ,   притискаю     її   до     свого    збудженого   паху.   Даша   не   стримала   стогін. 

       -  Чорт!   Дашо !   Я    зараз   здохну.  -   вона   дивлячись   на  мене   своїм    затуманеним   поглядом ,   підіймає    мою    футболку    і    ковзає   долонями    по   моєму   торсу.   Хочу   більше   дотиків .  Знімаю    футболку   і    вона   починає   цілувати   мої    груди.  Шиплю    крізь   зуби .   Це    капець.    Знімаю   її   футболку   і    цілую   шию ,   ключиці  ,   плечі  .   Розумію ,   що    якщо   зараз   не   зупинюсь ,   пізніше   просто  не   зможу.   Наче   прочитавши    мої  думки  ,    Даша    шепоче.

       -  Я    хочу   бути   з   тобою .   Сьогодні.  -  дивлюсь   їй  в   очі ,  щоб   зрозуміти ,  чи   я   правильно   почув.   -   Я    хочу   тебе  ,   Денисе.  -  добиває   мене   Даша.  Посміхаюсь.   Підіймаю   її   за   стегна   і   несу   в    кімнату.   Біля   ліжка    опускаю   на   підлогу.    Ніжно   цілуючи    в   губи   ,  кладу   долоні   на   шию   і   повільно   опускаю   на   плечі  ,   відчуваю   як   її   тіло    вкривають      сироти,   ковзаю  долонями  за  спину   і     розстібаю   бюстгальтер.   Накриваю  оголені   груди   руками   і   Даша    стогне   в   поцілунок.   Повільно   стягую    з   неї   шорти   до   самого   низу.   Підіймаючись   цілую   стегна  ,    животик    і   груди.    Легенько   штовхаю   її    на   ліжко .  Даша  ,  сівши   на   нього , трішки  відповзає   назад .   Дивлячись   на   її   тіло ,   знімаю   свої   штани    і    опускаюсь   на  ліжко   біля  неї.  Цілую   в   губи ,   поки   рука   опускається   з   грудей    на   живіт ,   пірнає   під   мереживо   і   накриває   гарячу,   вологу  плоть .  Даша   вигинається    і    стогне .   Цілую  її  груди    і   божеволію   від   її   реакції ,   від   її  стогонів.   Вводжу   палець  в  її   вологу  ,   вона   штовхається   вперед.  Це  пез.....!     Вона   так   солодко   стогне ...     Розумію ,   що  надовго    мене   не  вистачить. 

        -  Давай ,  маленька. -  шепочу.  Вона  наче  чекала   цих   слів  ,   починає   голосно  стогнати ,  стискаючи   мій  палець   всередині   себе.   Чорт!   Знімаю   боксери   і   накриваю  її   тіло   своїм.    Даша   напружується.  Підіймаю   на   неї   погляд.  

        - Боїшся?  -  запитую.  Вона   легенько   кивнула   і   відвела   погляд. -  Довірся   мені ,  янголе.  -  шепочу  цілуючи   в   губи.  Відчуваю   що   вона   розслабляється    і   розводить   ноги   ширше.   Не   даю   можливості   сумніватись ,   роблю   перший  поштовх   і   ловлю   її  зойк   губами.   Даша   замружила   очі    і   напружилась.  Цілую  її   обличчя. -  Янголе ,   подивись   на  мене.  -  послухалась  ,   підкорилась.    Посміхаюсь.  -  Не   заплющуй   очі  ,   маленька.  -   Дивлячись    один   одному   в   очі ,   починаю   повільно   рухатись.   Через   якийсь   час   і  тіло   і   обличчя   Даші   розслабились  і   вона   почала    обіймати   мене   і   ковзати   долонями   по   моєму   тілу  ,   при   чому   знов   видавати   солодкі   стогони,   які  зводили   мене   з  розуму.   Опускаю  руку   на   клітор   і   за  кілька   секунд   обоє   кінчаємо.   

        -  Кохаю   тебе,   моя   дівчинко.  -  шепочу  їй   на   вушко.  

         Даша   швидко   заснула  ,   захопивши   долонями   мою   руку,  якою  я  її  обіймаю.  А  я    лежу   і    наче    обкурений   ,  сам   собі   посміхаюсь.   Я    щасливий ,    повністю.    Тепер  її   точно     від   себе    не   відпущу.   Якщо    не   захоче   переїхати  в   більшу   квартиру,   я    готовий   жити  з  нею   тут.    Тільки  б   бути     поруч.   Постійно.