Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Любовні романи » Гуляй, мажоре. - Тетяна Калинова

Гуляй, мажоре. - Тетяна Калинова

Читаємо онлайн Гуляй, мажоре. - Тетяна Калинова
Глава 18 Ден

       Сьогодні    був    найкращий    день    мого    життя,    а    завтра,     впевнений    буде   ще   кращий.   І   взагалі   все    буде    тепер   добре ,   головне    щоб    вона    була   біля    мене .  Зі   мною.   Поруч.    Ідея    запросити   Дашу   на   побачення,    з'явилась   спонтанно .  Я    нічого    не   планував   ,    тому    потрібно   добре   все   продумати   і   влаштувати   для   неї   реально   побачення ,   яке    їй   сподобається   точно.     Не    просто     якась   соплива    романтика ,  а    щось   більше.    Продумавши    все ,   здається   до    дрібниць ,   з    посмішкою    лягаю    спати .    Все    буде    круто.                                                                                     

      Вранці    йду    на    пари .   Даші     пишу    повідомлення ,  що    заїду    о   5:00   годині    вечора .  На    що    у   відповідь,    отримую    смайлик   з    посмішкою .   Посміхаюсь   наче   дурень .  В   мене   шалені    передчуття  ,   дочекатись    не    можу  ,   коли    втілю    в   життя    все  ,    що    задумав .   А   найбільше    чекаю   звісно ,   зустрічі   з   Дашею .   Посмішки    її    чекаю.                    

       Перед    тим    як    поїхати    до    білявки  ,   заїжджаю    в    спеціальний   магазин  ,   купую    жіночу    шкіряну   куртку,    шкіряні    штани  ,   мотоботи  ,   захист    і    шолом    для    їзди    на    байку.    Дуже    мені    сподобались    речі    червоного    кольору  ,   та   думаю   ,   вона    мене   пошле   ,    тому   беру    чорні .    Далі    їду    в    супермаркет,   купую    сік,    фрукти,    цукерки   і   плед.    Ховаю   все   це   в   багажнику    байка   і   їду   до   своєї    дівчинки.                               

      Під'їжджаю    до    автобусної     зупинки  ,     не    доїжджаючи    до   маминого    будинку    і    пишу    Даші    повідомлення  ,   що    я    вже    на    місці .    Вона    не    хотіла  ,   щоб    я   заїжджав    на    територію ,    мабуть    не    хоче,    щоб   мама    бачила    нас    разом .   Хоча  ,  я    думаю  ,   що   вона   зрозуміла    все  ,    раніше    ніж    це    зрозумів   я  .   Кілька     хвилин    чекаю   і    бачу   як   іде    мій    білокурий    янгол  ,   в    білій    повітряній    сукні    до   колін .   Вітер    колише   її    волосся  .    Дуже    гарна    дівчинка  , їй    дуже    личить  ця   сукня.   Шкода   ,   що    доведеться    її    знімати.     Даша   так   щиро   і    широко    посміхається  ,    що   я   не   втримавшись    відповідаю    на    її   посмішку .  Серце   заходиться.    Грудну    клітку    розпирає   від   почуттів.     

            -  Ти    дуже    гарна ,   Даша .    Наче ...  наче    янгол.  -  вона  посміхається. -    вибач ,   я   цього   не    вмію.        

            -  Ти   вмієш    це   краще   ,    ніж    думаєш.   Дякую.

            -  Поїхали?   

            - А    куди    ми    поїдемо?                                                                                                     

             - Побачиш.                                                                                                                                 

        Даша     притримуючи    сукню ,   сідає    на    байк  ,   виставляючи    свої    гарні    ніжки    на   огляд  .    Та    це    ж   знущання.    Сідаю    і    начебто    випадково  ,    долонею    торкаюсь   її   стегна.    Кладу    руки    на    кермо   і   ми   їдемо.     По    дорозі ,  я    ще    кілька   разів    не    втримавшись    торкався    її    стегон ,   в    один   з   таких   моментів,    Даша    накрила    мою    руку ,   на   своєму    стегні   своєю     і    легенько   стисла.    Чорт!    Здається    нічого   такого,   а    мене   це    порвало.    Не    доїжджаючи    до    міста ,    зупиняємось    на   заправці.    Тут   перший   сюрприз.    

         -  Тобі   потрібно   перевдягтись,   -   дивлюсь    на   її    оголені   ніжки.   - нажаль.           

         -  В   якому   сенсі?   В   що   перевдягтись?    

         -  Тобі    все   покажуть .   Іди   всередину.                                 

     Проводжаю   її    поглядом   і   в      цей    час    ,   хлопці    вивозять    другий   байк.                 

      Коли    виходить    Даша   в    шкіряних    штанах   і   куртці,    які    сіли    на   неї ,   наче   друга    шкіра  ,    здається    слина    зараз    потече   з   відкритого    рота.     Вона    така    сексуальна,    що    я    вже    не    про   побачення   думаю.                                                   

          -  Ти    просто ,   бомба.                           

          - Дякую.    Але    я    щось    не    зрозуміла,    ти    вирішив    мене   купити?   - запитує   серйозно.    Від    цих   слів ,   в   мене    падає   все,   що    щойно    встало.                

          - Ні,   Дашо.  Я   ...  -  вона    починає    голосно   сміятись.   

          -  Ти   такий   смішний   . -    розумію,    що   сумно   мені   з   цією   дівчиною   не   буде.          

          -  На   сьогодні,    це   твій  кінь.   - показую   на   інший    байк,    який    до    цього ,  вона    навіть    не     помітила.                                        

           -  Ти...     ти   серйозно?  -  дивиться    на   байк,   потім    верещить    і    кидається    мені    на    шию,    обіймаючи.     Обіймаю    її   у    відповідь    і   нарешті    цілую.                             

          - Покатаємось    з   вітерцем?     

       Вона    ствердно    хитає   головою    і    щасливо    посміхаючись  ,    сідає    на    байк ,   одягає    шолом   і    першою,    з   ревом    зривається    з   місця.     Сміюсь    і    наздоганяю .     Даша    дуже   круто    виглядає    на    мотоциклі .    Потрібно    буде    запитати,     хто    навчив    їздити .    Лише    від    думки  ,    що    вона    каталась    з   кимось    іншим ,    прокидаються    ревнощі.      

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Гуляй, мажоре. - Тетяна Калинова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: