Гуляй, мажоре. - Тетяна Калинова

       -  Що  не  так?   Сама   цього   хочеш.  Чого   ламаєшся?  Ціну   набиваєш?   То  скажи ,  чорт  забирай  скільки,   я  заплачу .  -  до   очей  підступають  сльози,  відчуваю  як  вони  течуть  по  скронях.  Денис  побачивши  мої  сльози,  забирає  руку  з  шиї .   Я   хапаю    ротом   повітря  і    кашляю.   

       -  Ти,  ти  придурок.

      -  Сама  дурепа.  Все  одно  будеш  моєю. 

      -   Ніколи.  Ніколи  більше  не  смій  мене  торкатись.  Ти  гидкий  виродок.

      -  Пішла  геть,  мочалка.   А  за  виродка ,  ти  ще  відповіси.

      Вибігаю  з  його  кімнати  і   біжу  на  вулицю,  на  свіже   повітря.  Головне,  що  сама  допустила  таку  ситуацію.  Потрібно  було  відразу  зупинити,  відштовхнути  його.   Але  ж  ні,  сама   чекала  цього  поцілунку  і   він  був  такий  ніжний,  а  потім...  Він  що   вирішив ,  що   я   прийшла  до  нього   за  цим?

      Якщо  це  повториться,  доведеться  звільнитись.  Я   не   готова   заради  грошей,  чи  роботи ,  миритися  з   домаганнями  і   образами.