Серце Атлантиди - Аврора Лав

Ми з Сібіл розійшлися по своїх кімнатах, щоб причепуритися для вечірки. На все про все ми мали не більше двох годин.

Під кімнати для проживання в Академії було виділено окреме крило. Воно було умовно поділене на дві секції: чоловіча та жіноча. До кожної секції вели розкішні сходи. Правила Академії не забороняли відвідування суміжної секції або сусідніх кімнат, бо всі мешканці Квік дорослі та вільні Семіни. Тим паче, що на кожній кімнаті були захисні чари, що запобігали небажаному проникненню у приватний простір мешканців.

Для проживання членів Ордо був виділений окремий магічний підпростір. Це було ціле котеджне містечко, що розташовувалося казна-де, і мало декілька точок входу до нього із території Академії. Мене не переставала вражати магія підпростору, в голові не вкладалося як це взагалі можливо. 

Наші з Сібіл кімнати розташовувалися на різних поверхах. Дівчина була вкрай здивована, коли дізналася, що я живу одна, і звичайно ж не змогла утриматися від коментарів про те, наскільки це не круто та несправедливо стосовно неї.

Зателефонувавши Меган, задля дружньої підтримки та консультації, ми вирішили, що саме краще мені одягнути. Вибір впав на чорне плаття на тоненьких бретельках, яке вдало підкреслювало зону декольте та мало довгий вільно струмуючий низ. Волосся вкладати я не любила, тому просто розчесала свої пшеничні, трохи хвилясті прядки, що опускаються до рівня лопаток. Задоволено посміхнувшись собі в дзеркало, я взялася за лице. Професійний макіяж - це також не про мене. Трохи туші для вій та коричневий олівець, задля виразності погляду. Те, що треба! Я дуже любила свої пухкі губи, тож спокуслива матова губна помада ідеально підкреслює мої вуста. Я залишилася дуже задоволена своїм відображенням.

Знизу я зустріла Сібіл, вона виглядала надзвичайно. Довге, густе, коричневе волосся укладене у великі локони, що спадають водоспадом по оголеній спині. Блискучий топ з голою спинкою та сексуально коротенькі шортики. Плюс білі стильні кросівки, які врівноважують весь образ, не роблячи його вульгарним. Акуратні чорні стрілки та яскраво червона помада. Переді мною стояла не просто жінка, а справжня хижачка.

— Воу... Що за красуня така! Де ти поділа життєрадісну дівчинку? — Присвиснула я оглядаючи вовчицю з голови до ніг. 

Я була приємно здивована побаченим. Ще дві години тому дівчина виглядала досить стильно, проте стримано та скромно. І судячи з її розповідей, її батько засуджував вульгарний вигляд жінок. Ні, Сібіл не виглядала вульгарно, проте вона мене вразила своїм спокусливим виглядом. Сьогодні у неї є всі шанси знайти свого, як там вона казала, істинного.

— Залишила її в кімнаті, — добродушно відмахнулася вона. — Подивися на себе! Хто б казав!

— Все, поїхали, — я дзвінко розсміялася, та махнула рукою у бік головних воріт.

Врешті ми приїхали до нічного клубу. На вигляд нічого примітного, я і не здогадалася б, що це клуб, якби не знала напевно.

Мій настрій, як не дивно, був несподівано добрим. Я була вся в передчутті гарно провести час, відпочити, розслабитися та забутися, хоча б цієї ночі. 

Ділана я вже пробачила, адже виразно усвідомлювала абсурдність ситуації. Він мене не обманював, він не міг розкритися мені, це вище і важливіше за наші особисті стосунки. Втім він, не зважаючи ні на що, був поруч, як справжній друг. Мене розривала на частини цікавість щодо того, що хоче обговорити зі мною сьогодні цей хлопець.

Завтра буде новий день, і завтра я розбиратимусь як мені жити далі. Насамперед треба буде поговорити з Деканами, але це завтра... А сьогодні я маю намір веселитися.

У приміщенні було настільки багато людей, що туди навіть яблуку ніде впасти. Після церемонії я стала відчувати щось на кшталт аури (точно не знаю, що це, але обов'язково з'ясую). Я відчувала надприродну сутність Семінів, як мені здається. Клуб був переповнений ними. Атмосфера ейфорії та збудження витала у повітрі.

Ми з Сібіл пробралися до барної стійки. Клуб усередині виявився величезним. Стара триповерхова будівля була переобладнана у місце для тусовок. Старі, обшарпані стіни задекоровані кучерявими рослинами, гірляндами та картинами місцевих художників (про це я дізналася згодом). Меблі зроблені з екологічних матеріалів: дерев’яні та бетонні балки, палети, ящики, м’які подушки. Розкішний андеграунд стиль.

Вибравши собі по коктейлю, ми стали пританцьовувати біля бару. МС щось кричав у мікрофон підігріваючи натовп. Настрій був на висоті. Коктейль за коктейлем налаштовували на потрібну хвилю. Ми з подружкою увірвалися на танцмайданчик. Наші рухи були плавні та граціозні. Моя душа потребувала цієї розрядки. У танці я розчинялася та забувалася. Весь той стрес, що накопичувався протягом останнього місяця, йшов. Мені було страшенно добре…

Крізь напівопущені вії, трохи захмелілим поглядом, я побачила дівчину. Дуже гарну дівчину. Ні. Найкрасивішу дівчину, яку я коли-небудь бачила.

Висока, струнка, з апетитними формами блондинка променисто посміхалася. Її довге, густе, шовковисте волосся спадало нижче попереку. Непримітне плаття не відвертало око від її карколомної фігури. Ідеальні білі зуби, максимально правильні риси обличчя, блакитні очі. Переді мною не звичайна дівчина, вона як фантастична мрія. Навіть я несвідомо задивилась і, здається, пустила слинку.

Вона ловила на собі безліч захоплених чоловічих та жіночих поглядів, але сама пильно дивилася лише на одного хлопця. На Ділана.

Ділан був якийсь роздратований, щось їй намагався пояснити. А вона дивилася на нього і посміхалася наймилішою усмішкою. Потім дівчина раптово припала до його губ, чаклун хотів обсмикнути її, але вона не залишила йому шансу. Вона притулилася до нього всім тілом, та міцно обіймала за шию.

Щось обірвалося всередині мене. Це і є дівчина Ділана… ще б пак… 

Незрозумілі ревнощі скували моє серце. Я завжди сприймала його виключно як друга, й ідея чогось більшого ніколи не спадала на думку. Але бачити як він цілується з іншого - виявилося страшенно боляче і неприємно. Я хотіла, щоб він був завжди мій. Як мій друг. Був завжди поряд! Я не маю наміру його з кимось ділити. Егоїстично? Безперечно!